Семінар-тренінг - м.Бердянськ - ВИСТАВКОВА ЗАЛА - Виставкова зала - Освіта Запорізького краю 2016
ГоловнаРеєстраціяВхід Освіта Запорізького краю 2016 Неділя, 04.12.2016, 13:15
  Виставкова зала Вітаю Вас Гість | RSS

 
 
Головна » Статті » ВИСТАВКОВА ЗАЛА » м.Бердянськ

Семінар-тренінг
ВИСТУП педагога-організатора ЗОШ І-ІІІст.№4 Мельникової М.В. «Національно-патріотичне виховання школярів» Україна – молода держава, яка перебуває в стані радикальних політичних, економічних та соціальних перетворень. Шлях від тоталітарної ідеології до свободи й демократії виявився для нашого народу не простим. Новітні процеси, що відбуваються у державі, актуалізували завдання виховання громадянина, яке реалізується через виховний простір навчального закладу. Громадянське суспільство потребує відтворення почуття істинного патріотизму як духовно-моральної цінності, формування в молоді активної, соціально значущої позиції, яку вона може проявити в усіх видах діяльності, перш за все, пов’язаних із захистом інтересів своєї родини, рідного краю, реалізацією особистого потенціалу на благо української держави. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави виявляється у таких якостях, як патріотизм, національна самосвідомість, правосвідомість, політична культура та культура міжетнічних стосунків. Питання патріотичного виховання підростаючого покоління, що покликане сприяти духовній цілісності українського народу й об’єднанню різних регіонів країни, стають у наш час актуальними, як ніколи. Пріоритетні напрямки виховної роботи в нашій школі. Теоретичні аспекти патріотичного виховання школярів Система національно-патріотичного виховання підростаючого покоління ґрунтується на основах наукової педагогіки, народної філософії, християнської моралі. Патріотизм, як почуття має внутрішню структуру, що складається з кількох компонентів: • перший, поверхневий, - природна любов до свого народу як до великої родини, любов до рідного слова, рідної природи; • другий – це відчуття патріотизму розумом, усвідомлення обов’язку перед народом, готовність стати на захист його інтересів; • третій – це переплетіння любові до рідного, близького з усвідомленням свого обов’язку перед народом; це прагнення, готовність служити Батьківщині. Патріотизм – соціально-історичне явище. Елементи його виникли як усвідомлення родових зв’язків, обрядів, звичаїв. Слово «патріотизм» (від «patris») – грецького походження, в перекладі означає «батьківщина, вітчизна». У сучасній педагогічній літературі виділяють щонайменше три різновиди патріотизму. 1. Етнічний патріотизм, що ґрунтується на почутті власної причетності до свого народу, на любові до рідної мови, культури, до власної історії тощо. 2. Територіальний патріотизм базується на любові до того місця на землі. 3. Державний патріотизм ґрунтується на остаточній меті нації – побудові власної держави, державному самовизначенні, це вищий патріотизм, який базується на ідеології та пов’язанний з почуттям громадськості. Для педагогічного колективу нашої школи патріотичний напрямок роботи був і залишається пріоритетним. У своїй роботі я керуюся нормативно-правовими документами. До нормативно-правового забезпечення національно-патріотичного виховання відносяться: 1. Державнанаціональнапрограма «Освіта: УкраїнаXXIстоліття». 2. Концепція національно-патріотичного виховання. 3. Міжнародні документи :рекомендації ЮНЕСКО «Про виховання в дусі миру; «Резолюція з прав людини»; «Конвенція про права дитини». 4. Наказ Міністерства України у справах сім’ї молоді та спорту, МОН України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27.10.2009 №754/ 981/538/49 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання молоді». 5. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.03.2011 № 199-р «Про заходи з увічнення пам’яті про події Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років та її учасників на 2011-2015 роки», розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 1718-р «Деякі питання військово-патріотичного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів». Модель національного виховання можна окреслити тріадою: «громадянин – патріот - гуманіст». Реалізація завдань патріотичного виховання в системі позакласної роботи До провідних завдань патріотичного виховання, які я ставлю перед собою у вихованні дітей, належать: • формування національної свідомості, любові до Батьківщини, бажання працювати заради держави; • забезпечення духовної єдності поколінь; • виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки; • формування усвідомленого зв’язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю; • формування політичної та правової культури учнів шляхом залучення їх до роботи в органах учнівського самоврядування. Я реалізую ці завдання через формування патріотичних почуттів у дітей молодшого шкільного віку; правової культури старших школярів засобами театралізації; виховання національної свідомості засобами театралізації; використання діяльнісного підходу. Прошу вас ознайомитися з досвідом своєї роботи. Особливості формування патріотичних почуттів у дітей молодшого шкільного віку Наймолодша вікова категорія в школі – першокласники. Виховання любові до своєї Батьківщини – завдання надзвичайно важливе і водночас не просте, коли мова йде про дітей цього віку. Дитина не народжується з патріотичними переконаннями. Якщо патріотизм є почуттям приязні, відданості, відповідальності за долю Батьківщини, то необхідно спочатку акцентувати увагу дитини на співпереживанні як важливому людському почутті, на приязні до своїх товаришів. Щире бажання дитини бути хорошою та відповідальною стає передумовою виховання таких понять, як почуття обов’язку, любові до людей, до своєї Батьківщини. З цією метою в початковій ланці класоводи проводять для молодших школярів такі виховні заходи: • тематичні свята: «Ми нація єдина», «Подорож Україною»; «Символи моєї Батьківщина»; • класні години: «Моя Батьківщина найкраща у світі», «Дзвенить струмочком рідна мова», «Ми українці»; • конкурси: «Найкращій знавець українських казок»; «Народна іграшка» (2 місце в обласному конкурсі); • вікторина «Україна – сонячний дім». • бесіди-диспути:«Поспішай робити добро», «Чому я люблю своє місто». Ще одним важливим моментом у вихованні патріотичних почуттів дітей молодшого шкільного віку я вважаю образ рідного дому та родину, бажання дитини берегти їх і робити кращими. Шкільне життя, яке має для учнів позитивне емоційне забарвлення, сприяє безперечному успіху перенесення цих почуттів на свій клас, свою школу. На цьому етапі важливим є ненав’язливе формування в дітей усвідомлення того, що школа – це велика родина. І як кожна родина, вона має свою історію, свої традиції, які першокласники мають знати. Ці знання учні вперше отримують під час підготовки до традиційного заходу, який щороку відбувається у листопаді, це посвята в першокласники. В нашій школі цей захід має назву «100 днів у школі». Під час проведення свята я поєдную такі сучасні форми роботи з дітьми: • гра (подорож казковими світами, виконання не простих завдань володарів світів); • змагання команд (за активність та злагодженість у роботі ведучі вручають їм призи); • елементи театралізації (поява популярних персонажів з мультфільмів і урочиста посвята в першокласники). Таке поєднання робить свято змістовним та цікавим для дітей. Сприяє емоційній відкритості дітей, розвитку їх творчої активності. А зараз вашій увазі я пропоную відеоролик, у якому ви зможете побачити всі патріотичні свята, які ми проводимо в початковій школі. Формування правової культури старших школярів засобами театралізації У старшому шкільному віці дитина з сім’ї та школи переходить у громадське середовище На цьому етапі відбувається приєднання юнацтва до різноманітних дитячих й молодіжних громадських, політичних організацій і об єднань, які в змозі допомогти виховати сьогоднішнього школяра, завтрашнього громадянина України. Тому саме дітей старшого віку я вирішила обрати під час створення сценарію «Нові пригоди Білосніжки», для участі у районному фестивалі-конкурсі «Граємо та права дітей вивчаємо», у якому ми отримали диплом в номінації «Кращий масовий захід для дітей 14-17 років». Для успішної реалізації нашого проекту я обрали театралізацію казки, яка є близькими і зрозумілими для дітей цього віку. Театралізовані форми роботи з учнями набули в сучасному виховному просторі великої популярності. У педагогічній літературі театралізація визначається як спосіб надання «театральної» форми навчальному або виховному матеріалу. Театралізація як форма роботи створює умови, за яких діти можуть працювати творчо. Я врахувала, що дитина, яка грає певну роль, отримує більше можливостей дослідити свої почуття, а це буде сприяти повному досягненню поставленої мети. Виховання національної свідомості учнів шляхом театралізації Національна свідомість – основа патріотичного виховання. У вихованні національної свідомості велику роль відіграють приклади з історії, зокрема козацтво. Козацтво є втіленням фізичного, духовного здоров’я нації, життєздатності, оптимізму і енергії. Під час проведення тематичних виховних заходів важливо привертати увагу дітей до козацтва як до яскраво вираженого національного феномену. Це завдання класні керівники нашої школи вдало реалізують, при проведенні уроків мужності «Зростаємо патріотами», «Слава тобі козаче»; КВК «Нумо, козаче!»; тематичних свят «Героїчні подвиги козаків», «Шляхами козацької слави», «Ти захисник Вітчизни». Велич і могутність козацтва були настільки впливовими та суспільно значущими, що кожен українець прагнув стати козаком. Цими принципами я керувалася під час розробки сценарію виховного заходу «Одного разу на Січі» для 5-7 класів. Сценарій передбачає елементи театралізації, конкурсні завдання на найкращу емблему, девіз, газету і візитку. А Щоб захід вийшов цікавим і динамічним, я пов’язала сюжет сценарію з спортивними змагання між командами. Така побудова заходу викликає живе зацікавлення дітей. Спонукає їх більше дізнатися про козаків, як воїнів захисників своєї держави. Те що вони – українці, підростаючі борці за щастя своєї країни, має стати внутрішнім переконанням дітей. Виховання національної свідомості реалізується також через вивчення рідної мови. Як казав О. Олесь: «Мова — це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова — це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова — це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня, інтелектуальна і мислительська діяльність народу.» В нашій школі до Дня української писемності класні керівники підготували і провели виховні заходи: «Дзвенить струмочком рідна мова», «Рідна мова моя священна світлиця», «Я українець», «Перлини української поезії», ми «Нація єдина» і т.д. Також до цього дня я разом з вчителями кафедри української мови і літератури на чолі з Євдокимовою Т.В. підготували виховний захід «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі…». Мета: Забезпечення духовної єдності поколінь, формування національної свідомості, любові до рідного слова. Уривок з якого ми сьогодні вам покажемо. Виховуючи патріотичні почуття в школярів до Батьківщини, її мови і звичаїв, не можна оминути місце де народилася дитина, а саме рідне місто. «Бердянськ я тебе люблю» таку назву мав захід, присвячений дню визволення міста від німецько-фашистських загарбників. Головною метою, якого було згадати героїчні вчинки наших земляків в роки Великої Вітчизняної війни, які віддали своє життя за рідне місто. У заході активно брали участь як учні, так і вчителі. Виконувались чудові ліричні пісні, хореографічні номери. Але родзинкою було те, що учасники концерту читали вірші наших земляків, бердянських поетів. таких як: Нещадимова Н.Г. «Краю мій», Будугай О.Д. «Гостинне місто», «Зірка Євгенії Руднєвої», «Рідному Бердянську»,Туніченко В.А. «Молитва матері», Сугалова-Катрич Т.І. «Освідчення в коханні» (пісня про Бердянськ). Цей святковий концерт показав, те що Бердянськ, для кожного з нас є особливим. Хтось бачить у ньому натхнення, кохання, щастя, місто героїв, що і передали своїми виступами учасники концерту. Також учні нашої школи активно готувалися до міської виставки, яка проводилась на площі біля виконкому. Разом з членами учнівського самоврядування ми вирішили представити на виставці вишиті картини і скрині побажань. Ідея полягала в тому, що одну скриню ми наповнили різними побажаннями щастя, злагодинашим землякам, які вони могли витягнути зі скрині і залишити собі напам’ять, а інша була порожньою, для того, щоб люди змогли написати власні побажання нашому улюбленому місту і жителям. Цей задум дуже сподобався бердянцям і гостям нашого міста. Ніхто не залишився байдужим, люди щиро раділи побажанням, які вони витягували з першої скрині, а також охоче залишали свої щирі вітання у другій скрині, яка під кінець виставки вже була переповнена папірцями з теплими, душевними словами. Використання методу діяльнісного підходу у процесі виховання громадянина-патріота Особистість громадянина-патріота формується, коли він любить Батьківщину не лише на словах, а й на ділі. Тому у вихованні патріотизму доречним є застосування діяльнісного підходу, коли діти беруть участь у конкретних справах, мета яких - практичне втілення громадянських цінностей у життя. У складний для держави час, коли ворог намагається роз’єднати нашу країну та її народ, діти стають ініціаторами проведення патріотичних акцій, активно включаються у волонтерську діяльність. Сьогодні десятки тисяч патріотів держави знаходяться на передовій, захищаючи від терористів свободу, незалежність та територіальну цілісність України. На жаль, сотні захисників отримали поранення, тому знаходяться на лікуванні. Проявом стійкої громадянської позиції школярів є активна участь у волонтерському русі. Підтримуючи моральний дух наших захисників, учні писали листи бійцям у зону АТО, брали участь в акції «Кошик солдату» - збирали продукти харчування, теплі речі. Завдяки тісній співпраці з волонтерською організацією Віталія Белтадзе, все зібране було доставлено на передову. На етапі формування активної громадянської позиції дітям важливо знати, що їх вклад у благородну справу захисту держави обов’язково приведе до спільного успіху. У системі патріотичного виховання дітей важливо правильно пов’язувати минуле і сучасне нашої країни, утверджувати наступність кращих традицій поколінь. Чим сильніше діти відчувають зв’язок часу, зв’язок своїх особистісних інтересів з інтересами Вітчизни, тим краще вони розуміють свою відповідальність у розбудові суверенної незалежної України. Простежується пряма закономірність : чим глибше проникнення учнів у скарбницю матеріальної і духовної спадщини та осмислення ними найвищих досягнень своєї нації, тим глибші патріотичні почуття. Отже, система виховної роботи з формування в учнів патріотичних почуттів має бути побудована так, щоб гармонійно поєднати надбання національної культури з історичним минулим, сучасним і майбутнім нашої нації й держави. Поєднавши ці компоненти, ми виховуємо справжнього патріота.

Джерело: http://melnikova88.blogspot.com
Категорія: м.Бердянськ | Додав: (09.02.2016) | Автор: Мельникова Марина Володимирівна E
Переглядів: 293 | Рейтинг: 2.3/23
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
 
 

Вхід на сайт

Пошук

Архів записів


Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • ІнтерБрама
  • Кафедра менеджменту
  • Портал інклюзивної освіти
  • Інновації та інноватика

  • Статистика

    Онлайн всього: 2
    Гостей: 2
    Користувачів: 0

     

    Copyright MyCorp © 2016
    Безкоштовний хостинг uCoz