Використання методу проектів при навчанні дітей в’язанню в позашкільному закладі - м.Бердянськ - ВИСТАВКОВА ЗАЛА - Виставкова зала - Освіта Запорізького краю 2016
ГоловнаРеєстраціяВхід Освіта Запорізького краю 2016 Неділя, 11.12.2016, 01:19
  Виставкова зала Вітаю Вас Гість | RSS

 
 
Головна » Статті » ВИСТАВКОВА ЗАЛА » м.Бердянськ

Використання методу проектів при навчанні дітей в’язанню в позашкільному закладі
В умовах швидкого оновлення суспільства відбувається зростання цінності творчого потенціалу особистості як одного з головних чинників соціально-культурного прогресу українського суспільства та держави. Система освіти України, яка включає заклади позашкільної освіти, покликана переорієнтувати навчально-виховний процес на формування компетентної, творчої особистості, яка здатна розв'язувати сучасні проблеми. Молода людина, яка здатна на практиці реалізувати отримані теоретичні та практичні знання й уміння самостійно мислити і творчо підходити до вирішення проблем, має можливість швидко адаптуватися до нових соціальних умов. Лише творча особистість, спроможна створювати, управляти, пропонувати нові теорії, нові технології, нові напрямки розвитку, знаходити шляхи виходу зі складних нестандартних ситуацій. Тому забезпечення кожній людині можливості використання свого творчого потенціалу є одним із пріоритетних завдань як загальноосвітніх, так і позашкільних закладів. Однією з умов формування соціальної компетентності я вважаю використання у навчально-виховному процесі методу проектів. Даний метод дозволяє відійти від традиційного підходу в організації навчально-виховного процесу в позашкільних закладах освіти, подолати пасивність учня, включити його в активну перетворювальну діяльність. Навчально-виховна діяльність позашкільних закладів у XXI столітті вимагає докорінного переосмислення освітньої парадигми, актуалізації змісту та технології становлення особистості учня як суб'єкта і проектувальника життя, створення проектно-життєвого простору, спрямованого на розвиток і саморозвиток компетентної, конкурентоспроможної особистості, яка вміє творчо розв'язувати проблеми, прагне змінити на краще своє життя й життя своєї країни. Традиційні методи викладання в закладах позашкільної освіти в сучасних умовах не можуть повною мірою забезпечити необхідний потенціал інтелектуального випередження, що виражається в готовності учнів до сприйняття нових ідей, знань і технологій, а також до продуктивних нових розробок. Тому в позашкільних навчальних закладах навчально-виховний процес спирається на розвиток пізнавальних інтересів, творчих навичок і умінь самостійно здобувати знання вихованцями. Саме для цієї мети можна використати метод проектів. Слово "проект" запозичене з латинської, яке означає "кинутий уперед". У сучасному розумінні: «Проект – це намір, який буде здійснено в майбутньому». Як зазначає О.Рибіна: «Метод проектів – це педагогічна технологія, орієнтована не на інтеграцію фактичних знань, а на їх використання і здобуття нових (іноді і шляхом самоосвіти)» [10]. Навчальний (або творчий) проект для учня — це можливість робити щось цікаве у групі або самостійно, максимально використовуючи свої можливості; це діяльність, що дозволяє виявити себе, спробувати свої сили, використати свої знання, принести користь і показати досягнутий результат; це діяльність, спрямована на вирішення цікавої проблеми, сформульованої самими учнями у вигляді мети й завдання, коли результат цієї діяльності — знайдений спосіб рішення проблеми— носить практичний характер, має важливе прикладне значення, цікавий та вагомий для самих дослідників[7]. Метод проектів не є принципово новим у світовій педагогіці, але привернув увагу багатьох творчих педагогів. Метод проектів започаткувався в педагогіці США ще в 20-і роки XX ст. під назвою "метод проблем". Реалізовувався в педагогічних поглядах Джона Дьюї. Під проектами в той час розумівся цільовий акт діяльності дитини, в основу якого клався її інтерес. Питання організації навчання за методом проектів розглядалися у працях вітчизняних та зарубіжних учених У.Х. Кілпатрика, Є. Коллінгса, Л.Є. Лєвіна, Д. Пітта, С.Т. Шацького та інших. У наш час варіанти використання проектної діяльності розглядались в працях В.В. Гузєєва, М.К. Гуревича, О.М. Коберніка, Є.С. Полат, Г.К. Селевко, В.Д. Симоненка, І.А. Сасової, М.Б. Романовської, О.О. Фураєвої, І.Д. Чечеля , Л.Г. Кондратової та інших[6,7,8,11,15]. Український дослідник О. Пєхота вважає, що проект – практика особистісного-орієнтованого навчання у процесі конкретної праці учня, на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів. Вона зазначає, що у свідомості учня це має такий вигляд: «Все, що я пізнаю, я знаю, для чого мені це треба і де я можу ці знання застосувати». Для педагога- це баланс між академічними знаннями, уміннями та навичками [7]. Під навчальним проектом Є. Полат розуміє об’єднану навчально-пізнавальну творчу діяльність учнів-партнерів, організовану на основі комп’ютерних телекомунікацій, які мають спільну проблему, мету, узгоджені методи, способи діяльності, спрямовані на досягнення загального результату сумісної діяльності [8]. Ю.Л.Хотунцев, О.А.Козина зі співавторами під проектом розуміють самостійну творчу роботу, що включає план, який формується і уточнюється протягом періоду виконання проекту. Тематика повинна бути різноманітною і розвивати творче мислення, навички дослідження, уміння інтегрувати знання [14]. Більшість дослідників схильні розглядати метод проектів як технологічну діяльність (О.Рибіна, Н.Ю.Пахомова, О.В.Ільяшева, В.В.Копилова , І.Ю.Соловйова , І.Чечель та інші) [2,5,10,11]. Технологія проектування передбачає розв’язання суб’єктом навчання або їх групою певної проблеми, в результаті чого вони отримують певну суму знань. Останнім часом проектна технологія широко впроваджується в закладах освіти різних країн світу й слугує засобом ефективного навчання, виховання та розвитку особистості. У зв’язку з реформуванням національної шкільної освіти на сучасному етапі почалося відродження й упровадження методу проектів в українській педагогіці. Теоретичне обґрунтування проектної технології здійснили відомі науковці В. Зверєва, А. Моісеєв, М. Поташник, В. Лазарєв, Г. Селевко, І. Сисоєва та ін. Результати проведеного аналізу наукового фонду й освітньо-виховної практики показали, що технологія проектної діяльності переважно розробляється на рівні впровадження в навчальному, рідше у виховному процесі сучасної школи .

Джерело: http://tyutyunnikova3.blogspot.com/
Категорія: м.Бердянськ | Додав: (24.02.2016) | Автор: Олена Олексіївна Тютюнникова E
Переглядів: 307 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 4.3/59
Всього коментарів: 1
1  
Вашим воспитанникам повезло.То что Вы делаете- просто здорово.Молодцы!

Ім`я *:
Email *:
Код *:
 
 

Вхід на сайт

Пошук

Архів записів


Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • ІнтерБрама
  • Кафедра менеджменту
  • Портал інклюзивної освіти
  • Інновації та інноватика

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

     

    Copyright MyCorp © 2016
    Безкоштовний хостинг uCoz