ОПИС ДОСВІДУ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ ХІМІЇ ТА БІОЛОГІЇ - Михайлівський район - ВИСТАВКОВА ЗАЛА - Виставкова зала - Освіта Запорізького краю 2016
ГоловнаРеєстраціяВхід Освіта Запорізького краю 2016 Неділя, 11.12.2016, 01:24
  Виставкова зала Вітаю Вас Гість | RSS

 
 
Головна » Статті » ВИСТАВКОВА ЗАЛА » Михайлівський район

ОПИС ДОСВІДУ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ ХІМІЇ ТА БІОЛОГІЇ
Опис досвіду ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ ХІМІЇ ТА БІОЛОГІЇ Вчителя хімії та біології КЗ «Любимівська ЗОШ І-ІІІ ст.» Семенків Ольги Миколаївни «спеціаліст вищої категорії» І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ У сучасному світі молодь як ніколи потребує вміння розв'язувати складні проблеми, критично оцінювати обставини, порівнювати альтернативні точки зору та приймати зважені рішення. Аналіз шкільної практики свідчить, що біль¬шість школярів не вміють у процесі навчання са¬мостійно виділяти найважливіші структурні еле¬менти знань, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між ними. Отже, після закінчення шко¬ли замість структурованої, усвідомленої системи знань вони, як правило, володіють сукупністю розрізнених, механічно запам'ятованих відомос¬тей, що ніяк не можуть пов'язати з життям. Нині завдання навчити дитину мислити кри¬тично є особливо актуальним. Світ стає дедалі складнішим. Обсяг інформації, яку засвоюють учні, з кожним днем збільшується. Головне за¬вдання сучасного педагога — навчити дитину мислити критично. Не тільки ефективно здобува¬ти нові знання, а й критично й реально досліджу¬вати нову інформацію, аналізувати й відбирати її, оцінювати нові ідеї, вирішувати, що важливо, а що ні, визначати загальну цінність нових знань на основі власних потреб і цілей. Хімія — саме той предмет, який повинен навчати учня мислити критично. Застосування сучасних інтерактивних техно¬логій навчання дозволяє вчителю будувати уроки в сучасній школі на зовсім новому рівні. У сво¬їй педагогічній практиці я керуюся принципом «Сьогодні краще, ніж учора, а завтра краще, ніж сьогодні». Уроки хімії — це уроки, де учні опра¬цьовують різну інформацію, розв'язують пробле¬ми, задачі, оцінюють ситуації, обирають раціо¬нальні способи діяльності, створюють плідні умо¬ви для розвитку критичного мислення. Методика критичного мислення визначає най¬важливіші вміння, якими учень повинен оволоді¬ти впродовж навчання: • порівнювати, протиставляти, зіставляти, ви¬значати незрозуміле, вміти шукати вихід зі складних становищ; • висловлювати ставлення до того, що бачить, спостерігає, робить; • шукати літературу з питання, яке цікавить; • знаходити в книжці потрібну інформацію; • проводити аналіз висновків з інформації; • розробляти систему доказів на підтримку від¬повідної точки зору; • приймати рішення, яке ґрунтується на доказах. Учень, який має критичне мислення, на осно¬ві власного, хоч і невеликого, досвіду формує осо¬бисту думку. Під час використання методик кри¬тичного мислення учні є активними учасниками навчального процесу, в них формується самостій¬ність і творчість, помітно посилюється бажання розширити та поглибити знання. Учні невимуше¬но засвоюють інформацію й використовують до¬даткову літературу. ІІ. ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ. ТЕОРЕТИЧНЕОБГРУНТУВАННЯ ПРОБЛЕМИ Треба прагнути, щоби кожна дитина пройшла школу дитячого мислення. (В.О.Сухомлинський) Розвиток критичного мислення стає найакту¬альнішим за часів інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосуван¬ня до нових політичних, економічних або інших об¬ставин, без ефективного розв'язання проблем, зна¬чна частина яких непередбачувана. У цьому сенсі є очевидною життєва необхідність формування кри¬тичного мислення для вітчизняної системи освіти. Критичне мислення починається як пере¬хід від навчання, орієнтованого переважно на запам'ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток свідомого самостійного мислення учнів. Люди, які мають навички критичного мислення: • чесні самі із собою; • перемагають сумніви; • ставлять запитання; • ґрунтують судження на доказах; • можуть відокремити головне від риторики; • ними практично неможливо маніпулювати. Людина, яка критично мислить, вмітиме; • визначити проблему; • перевірити використану інформацію; • проаналізувати твердження, що є основою ін¬формації; • враховувати альтернативні точки зору; • визначати наявність підтексту в інформації; • робити висновки; • приймати оптимальні рішення. Ці навички потрібні всім: учневі на уроці, по¬купцеві в супермаркеті, громадянинові на вибор¬чій дільниці, менеджерові на робочому місці. Ключові елементи критичного мислення: 1. Самостійне. Інформація — відправний, а не кінцевий пункт критичного мислення. 2. Починається з постановки питання і подаль¬шого визначення проблеми. 3. Ґрунтується на переконливій аргументації. 4. Володіння певними прийомами, які в сукуп¬ності створюють перевірену на практиці ефек¬тивну методологію опрацювання інформації. 5. Ґрунтується на критеріях. Критерії — це по¬ложення, які бере до уваги людина з критич¬ним мисленням, оцінюючи ідеї у процесі їх аналізу. 6. Критичне мислення завжди діалогічне, тобто передбачає дискусії. 7. Є мисленням, яке самовдосконалюється. Особливості навчального процесу, побудовано¬го на засадах критичного мислення: • У навчання включаються завдання, розв'я¬зання яких потребує мислення вищого рівня. • Навчальний процес обов'язково організований як дослідження учнями певної теми, що викону¬ється шляхом інтерактивної взаємодії між ними. • Результатом навчання є не засвоєння фактів чи чужих думок, а формулювання власних су¬джень через застосування до інформації пев¬них прийомів мислення. • Критичне мислення потребує від учнів достатніх навичок оперування доказами й формулювання умовиводів. Сюди ж належить і здатність знахо-дити й інтерпретувати оригінальні документи та джерела інформації, аналізувати аргументи, о᬴рунтовувати висновки міцними доказами. • Учні повинні бути вмотивовані до обговорен¬ня проблеми, а не намагатися уникнути її розв'язання. Вони мають працювати всі ра¬зом, щоби досягти консенсусу. (Найскладніше на уроці — мотивація, але це дуже важливо — пробудити інтерес до пізнання. Коли учень чи¬тає текст і ставить до нього запитання, у нього є внутрішній інтерес, і він зверне гори під час пошуку інформації.) Дитина, виходячи зі школи, повинна вміти отримувати нову інформацію! Сьогодні дедалі більше вчителів прагне змінити практику сво¬єї роботи, щоби сприяти активному навчанню учнів і розвитку в них критичного мислення. Вони хочуть, щоб учні не просто запам'ятовували навчальний матеріал, а запитували, досліджу¬вали, творили, інтерпретували за його змістом. Таке навчання сьогодні вважають найкращою практикою. Дослідження засвідчили, що саме на активних заняттях учні засвоюють навчальний матеріал найбільш повно і з користю для себе, тоб¬то це означає, що вони думають про те, що вивча¬ють, застосовують це в ситуаціях реального жит¬тя та можуть продовжувати вчитися самостійно. На мій погляд, найголовніше на уроках — створення ситуації успіху, щоби дати змогу кож¬ному учневі розкритися повністю. Для цього необ-хідно: 1. Зняти страх («Це просто», «Це легко», «Не вийшло — нічого страшного, попрацюєш — і обов' язково вийде »). 2. Надати приховану допомогу («Я вважаю, що краще б почати з цього...», «Мені здається, що основне тут...»). 3. Уміти авансувати особу («У тебе все вийде»). 4. Використовувати прийом персональної винят¬ковості («Саме ти...»). 5. Дати педагогічну оцінку результату («Ти це добре зробив», «Ось тепер вийшло чудово»). Особливості навчального процесу, побудованого на засадах критичного мислення: • навчання включає завдання, розв'язання яких потребує мислення вищого рівня; • навчальний процес обов'язково організовують як дослідження учнями певної теми, що вико¬нують шляхом інтерактивної взаємодії; • результатом навчання є формулювання влас¬них суджень через застосування певних при¬йомів мислення; • викладання є оцінюванням результатів із ви¬користанням зворотного зв'язку «учні — вчи¬тель»; • критичне мислення потребує навичок оперу¬вання доводами й умовиводами; • відповідальність вимагає достатньої мотивації учнів до розв'язання певних проблем. Для технології критичного мислення характерні переважання інтерактивних методів, формування комунікативної культури, акцент на парну та групову форми роботи, що розвиває соціальні навички. Критичне мислення учнів розвивається шляхом: засвоєння навичок виявлення і заперечення припу¬щень; перевірки фактичної точності й логічної послі-довності; розгляду контексту; вивчення альтернатив; формування дослідницьких навичок (спостерігати, описувати, порівнювати, визначати, асоціювати, уза¬гальнювати, прогнозувати, застосовувати). IIІ. ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ ХІМІЇ (З ДОСВІДУ РОБОТИ) Мені імпонує критичне мислення, але воно ви¬магає часу й уваги. Щоби навчити учнів мислити критично, потрібно дати їм алгоритм: • «Що я думаю про це?» • «Як ця інформація відповідає тому, що я вже знаю?» • «Що я можу зробити по-іншому тепер, коли маю нову інформацію?» • «Як ці ідеї впливають на мої погляди?» Методи критичного мислення можна викорис¬товувати в різних видах навчальної діяльності. Проте найкращим із них, на мій погляд, є пись¬мова робота. На папері процес мислення стає ви¬димим, а отже, доступним для вчителя. Той, хто пише, завжди активний, мислить самостійно й користується при цьому всім наявним у нього багажем знань. Він шукає відповідну аргумента¬цію для підкріплення своєї думки. Найчастіше критичне мислення спрямоване на досягнення певної мети, але може бути й твор¬чим процесом, де цілі не такі вже й зрозумілі. Організація навчання на засадах критичного мислення має свої особливості. По-перше, структура уроку дещо відрізня¬ється від прийнятої класно-урочної системи. У структурі навчального заняття виділяють такі етапи (див. табл.). Другою відмінністю уроків розвитку критич¬ного мислення учнів є те, що навчальний процес здійснюється шляхом інтерактивної взаємодії між ними. Між учасниками відбувається не тільки діалог, а й полілог, коли кожний може взяти участь у обговоренні, послухати думку іншого, спробувати довести власні міркування й бути по¬чутим. Роль учителя на уроці полягає в наданні своєчасної допомоги й керуванні навчальною ді-яльністю школярів. Етап уроку Характеристика Ступінь розминки Створення психологічного клімату, налаштування на роботу, розгляд проблемних ситуацій Ступінь актуалізації Актуалізація опорних знань і способів дій Ступінь усвідомлення змісту Сприйняття нової інформації, аналіз інформації, його перевірка Ступінь рефлексії Учень викладає своїми словами власне розуміння отриманої інформації Приклади епіграфів уроку Обов'язковим елементом уроку є (девіз), що має зв'язок із темою уроку й розминкою. Про¬поную учням обговорити девіз уроку, що спо¬нукає їх до викладу власних думок за темою 1. «Кисень — проста речовина, навколо якої обертається Земля(Я. Берцеліус) 2. «Людина не може обійтися без металів... Якби не було металів, люди вели би злиденне існу¬вання серед диких звірів». (Г. Агрікола) 3. «Знання лише тоді стають переконаннями, якщо їх досягнуто зусиллями думки». 4. «Навчаємося не заради школи, а задля жит¬тя». (Сенека) 5. Усе пізнається у порівнянні. Від аналізу — до структури, а від неї — до властивостей і засто¬сування. 6. Будь-яке явище має свою причину. 7. Щоби пізнати, слід навчитися спостерігати. 8. Будь-які перетворення речовин у навколиш¬ньому світі можна описати певними хімічни¬ми рівняннями. 9. Розвиток відбувається шляхом стрибкоподіб¬ного переходу кількісних змін у якісні, від нижчого до вищого, від простого до складного. 10. «Він — один із найбільш поширених елемен¬тів на Землі, раніше його називали "каменем з неба", без нього жодна людина не змогла б іс-нувати, бо він є основою її головної тканини, крім цього, він міститься у найсмачнішому продукті для дитини...» 11. «Просто знати — це не все. Знання потрібно використовувати». (Й. Ґете) 12. «Можна сказати, що призначення людини по¬лягає в тому, щоби нищити свій рід, поперед¬ньо зробивши земну кулю не придатною для життя». (Жан Батист Ламарк). 13. «Здоров'я — це не все, та навіть усе — це є ні¬чого, коли немає здоров'я...» (А. Шопенгауер) 14. «Головний секрет життя ось який: одна люди¬на — нуль, разом тільки — люди». (Д. І. Мен¬делєєв) 15. «Жити щасливо й жити в злагоді з приро¬дою — одне й те саме».(Сенека) 16. Я – Карбон, я – вуглець, Я – вугілля, олівець. Маю ще один талант: Я блищу, бо діамант 17. «Хімії в жодному разі навчити неможливо, не бачачи самої практики й не беручись за хіміч¬ні операції». (М. В. Ломоносов) 18. «Немає нездійсненних реакцій. Якщо реакція не відбувається, Значить ще не знайдено відповідного каталізатора». (М. Д. Зелінський) Організаційний момент Розминка замінює організаційний момент. До неї входять психологічні міні-тренінги, цікаві ло¬гічні вправи, завдання, поетичні рядки, проблем¬ні питання. Розминка необхідна для підготовки учнів до сприйняття матеріалу, позитивно нала¬штовує їх на роботу під час уроку, створює спри¬ятливий психоемоційний клімат. Я використовую інтерактивний прийом «Я ві¬таю» «Я вітаю тих, хто...» (має хороший на¬стрій; добре виспався; хоче працювати; виконав домашнє завдання; в доброму гуморі; хотів би дізнатися щось нове; хоче спілкуватися... тощо). Після кожної фрази учні, які вважають, що фраза стосується їх, підводяться. Мотивація навчальної діяльності Етап мотивації навчальної діяльності збуджує мотиви і стимули до дій учнів на уроці, включає поетичні рядки, уривки з літературних творів, цікаву інформацію з теми уроку, рольові ігри. Наприклад, У літній день, хороший та ясний, Розкинувши далеко тінь у полі, Пишалися Листки на дубі широчолім Життя розкішним та значним. Методика «Асоціативний кущ» дає можливість пригадати вивчений раніше матеріал . Наприклад: Органи рослин Листок Стебло Корінь Квітка Плід Класи неорганічних речовин Оксиди Основи Кислоти Солі . Використання муль¬тимедійних презентацій може забезпечити на-очність, що сприяє комплексному сприйняттю й кращому запам'ятовуванню матеріалу. Створення презентацій спонукає учнів до роботи з додатковою літературою, мережею Інтернет.Учні, починаючи з 7 класу , готують презентації на різні теми: «Різноманітність Покритонасінних рослин», «Бактерії», «Лікарські, сільськогосподарські, декоративні рослини», «Різноманітність тварин», «Біотехнології», «Селекція рослин, тварин, мікроорганізмів», «Охорона біорізноманіття», «Каучуки», «Пластмаси», «Поняття про Е-числа» і т.д. Запи¬тання вчителя (наприклад, «Що поєднує ці фо¬тографії?»; «Яким чином вони стосуються теми нашого уроку?») спонукають учнів висловлювати свої думки, після чого педагог повідомляє тему уроку. Гра «Три позиції» допомагає розвивати дуже важливе вміння — виділяти головне, на якому ґрунтуються і навички роботи з пресою, й орієн-тування в інформаційному потоці, а також уміння складати план, конспект, реферат. Учням пропонується опрацювати матеріал в тексті параграфа, виділити основне і запропонувати план викладення матеріалу Я зачитую коротку інформацію. Учням необ¬хідно уважно вислухати й передати зміст трьома простими реченнями. Перемагає той, у кого роз¬повідь коротша й точно передає зміст. Три прості пропозиції учні можуть записати в зошиті. Гра «Хімічна або біологічна абетка». Задаю певну букву ал¬фавіту. Учням по одному, парами чи групами про¬поную за визначений час написати список слів, які починаються з цієї букви й тісно пов'язані з досліджуваною темою. Перемагає команда з найдовшим списком. Використання методу «Зацікав» спонукає учнів до розв’язання творчих завдань і задач Актуалізація опорних знань Обов'язковим елементом кожного уроку є ак¬туалізація опорних знань учнів. Вона пов'язує вивчений теоретичний матеріал із життям, ак¬тивізує пізнавальну діяльність учнів на уроці. На етапі актуалізації можна застосувати методи¬ку «Мозкового штурму», яка за потреби плавно переходить у «Гронування», що розширює уяву, сприяє сприйняттю більшого обсягу матеріалу на базі вже відомого дітям. На цьому етапі до-цільні евристична бесіда, дискусії, хімічні дик¬танти. Наприклад, урок з теми « Прості речовини. Кисень ». Учням пропонується узагальнити властивості кисню. Без смаку без запаху Малорозчинний у ГАЗ безбарвний воді важчий за повітря О2 Підтримує горіння збирається у посудину витісненням води витісненням повітря Наприклад, урок з теми «Тканини рослин».Методика «Мозковий штурм». Учні підбирають слова-асоціації до поняття «тканина» ТКАНИНА Тваринна рослинна шовкова бавовняна одяг нитка Хімічні та біологічні диктанти Є різні форми їх проведення. З перших уроків учням доцільно пропонувати хімічні диктанти. Це стимулює їх ретельно готуватися до кожного уроку, сприяє швидкому засвоєнню хімічної сим¬воліки, формуванню навичок складання формул простих і складних речовин. Відповідно до мети, якої хоче досягти вчи¬тель, хімічні диктанти поділяють на тренувальні, контрольні, закріплювальні та систематизуючі. їх можна використовувати на таких етапах уроку: 1.На початку уроку: • для формування певних навичок (наприклад, складання формул речовин за валентністю елементів); • для здійснення оперативного контролю засво¬єння учнями навчального матеріалу (наприклад, записати символи хімічних елементів за їх назвами або назви елементів за символами) 2.Перед поясненням нового матеріалу з метою актуалізації певних знань. 3.Після пояснення нового матеріалу з метою його закріплення та систематизації. За формою хімічні диктанти поділяють на такі види: • вибіркові (графічні); • фразеологічні; • стехіометричні; • формульні; • логічно-ланцюжкові. Фразеологічний диктант (під час вивчення кількісних відношень у хімії) Закінчіть речення. 1. Кількість речовини — це фізична величи¬на, що визначається... 2. Кількість речовини позначають... і вимі¬рюють у... 3. Моль — це порція речовини, яка містить стільки структурних частинок, скільки... 4. Молярна маса — це маса... 5.1 моль будь-якої речовини містить... струк¬турних частинок. 6. 1 моль будь-якого газу займає об'єм... На уроці біології у 7 класі на тему «Органи рослин»: …….1.Рослина має органи… 2.Пагоном називають… 3.Пагін розвивається з… 4.Брунька – це… 5.Основою пагона є… 6.Бруньки діляться на… 7.Брунька вкрита … 8. Пагони за будовою діляться на… 9.Функції кореня … 10.генеративний орган рослини – це…. Сприйняття та засвоєння матеріалу На етапі сприйняття та засвоєння матеріалу часто використовую різні форми й методи робо¬ти в групах. Це робота над створенням і захистом проектів, читання з передбаченням, методи «Гронування», «Обміняйтеся проблемами», «Снігова куля», метод «кейсів». Я часто використовую метод «кейсів», мета якого полягає у відпрацюванні навичок розв'язування проблемних ситуацій. Виходячи з мети вчитель-тренер забезпечує рівень творчих сил учня, вчить самостійно застосовувати раніше засвоєні знання і навички в новій ситуації, ба¬чити проблеми у формі постановки несподіваних оригінальних питань. Так, в 11 класі під час ви¬вчення теми «Амінокислоти» підбираю питання, спрямовані на те, щоби навчити учнів знаходити й аналізувати риси відмінності карбонових і амі¬нокислот, тобто використовувати порівняльний метод досліджень. Під час проведення уроків біології цей метод можна використати при вивченні систематики рослин і тварин, для засвоєння систематичних категорій та порівняння їх. Метод «Снігова куля» («Два — чотири — всі разом») Використовую цей метод тоді, коли необхід¬но, щоб учні обговорили якесь питання спершу в парах, а потім у квартетах, пізніше всім класом. Переваги методу в тому, що він навчає вести пе¬реговори й робити вибір. Проте слід пам'ятати, що його використання (багаторазове повторення) буде ефективним тоді, коли проблема цього варта. Учні виконують завдання за схемою «Два — чотири — всі разом» під час вивчення теми «Окис¬но-відновні реакції». 1. Індивідуальне завдання — визначити ступені окиснення атомів у сполуках (1-2 хв). Р205, N20, NH3, КСLO3, Nа2Сг207, КМn04, Са3(Р04)2 2. Перевірка в парі виконання завдання 1. 3. Робота в парі — скласти формули сполук за відомими ступенями окиснення (2-3 хв). +1 -2 -3 +1 +1 -2 +3 -2 +2 -2 +1 +4 -2 +1 +6 -2 NаО, РН, НS, АI0, СuО, НСО, НS0 На уроці біології у 7 класі на тему «Різноманітність Голонасінних» учням пропонується в парах розглянути класи і ряди голонасінних, потім в четвірках визначити риси відмінності, всі учні класу порівнюючи групи рослин визначають риси подібності. Завершується урок рефлексією, під час якої учні обмінюються завданнями Етап рефлексії включає вправи для закріп¬лення та корегування знань учнів: «Сенкани», «Гронування», проблемно-творчі задачі, твори-п'ятихвилинки, «Одним словом». Інтерактивний прийом «Одним словом» я вико¬ристовую на етапі рефлексії з метою визначення того, що найбільше сподобалося чи запам'яталося учням на уроці (методи роботи, атмосфера, власна діяльність, результати, окремі факти, висновки). Цю інформацію виражаю одним словом, яке запи¬сую на дошці. Твір-п'ятихвилинка - це неформальний твір (можна писати, не переймаючись стилістикою), мета якого полягає в тому, щоби зібрати та сис-тематизувати думки учнів. Головне — писати не зупиняючись. Практикую написання творів на такі теми: «Якби не було хімії», «Хімічні елементи в організмі людини», «Кисень — життє¬дайна речовина», «Оксиди навколо нас», «Ода воді», «Фотосинтез – забезпечення життя», «Селекція в житті людини», «Рослина – живий організм», «Природа – наш дім» Підсумки уроку Підсумки уроку вчать учнів робити висновки з вивченого матеріалу. На етапі підбиття підсум¬ків застосовую рольові й екологічні ігри, вправи «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Час по¬хвали». Під час вивчення теми «Генетичний зв'язок між класами неорганічних речовин» для підбиття підсумків використовую інтерактивну техноло¬гію колективно-групового навчання «Мікрофон»: «Світ має складну будову. У природі безліч ре¬човин із різноманітними властивостями, які по-різному реагують між собою. Що є основою цього різноманіття? Висловте свою думку». Часто про¬шу учнів пояснити девіз уроку і звертаю увагу на причинно-наслідкові зв'язки між усіма явищами в навколишньому світі. Під час використання інтерактивної техноло¬гії «Незакінчене речення» пропоную учням продо¬вжити речення: «Найцікавішим на цьому уроці для мене було...» Іще декілька методів Під час запровадження технології критично¬го мислення на уроках хімії та біології на різних етапах заняття можна використовувати ще й такі методи: Метод «Якщо... то...» Мета: формування вміння правильно будувати речення за вказаним принципом. (Учні працюють індивідуально.) Крок 1. Пояснення вчителем правил побудови речень за вказаним принципом. Крок 2. Робота учнів ланцюжковим способом. Кожний учень повинен сформулювати речення за зразком. Крок 3. Обговорення: Чи все вдалося під час ви¬конання вправи й чому? Як це відбувається на практиці Після практичної роботи на тему «Правила техніки безпеки в кабінеті хімії. Ознайомлення з будовою лабораторного штатива. Будова полум’я» учитель з допомо¬гою цього методу може провести вікторину між учнями. Наприклад, він говорить: «Якщо треба працювати з кислотами, то...» Речення повинні продовжити учні, наприклад: «Якщо тре¬ба працювати з кислотами, то слід бути дуже обережним, бо кислоти їдкі речовини». Роботу можна організувати у два способи. У першому випадку сам учитель починає речення, а учні повинні його продовжити. У другому випад-ку все роблять самі діти. При цьому один учень може формулювати все речення або тільки його початок (тоді речення продовжує інший учень). Метод «Це... тому що...» Мета: формування вміння правильно будувати речення за вказаним принципом. (Учні працюють індивідуально.) Крок 1. Пояснення вчителем правил побудови речень за вказаним принципом. Крок 2. Робота учнів ланцюжковим способом. Кожний учень повинен сформулювати речення за зразком. Крок 3. Обговорення: Чи все вдалося під час ви¬конання вправи й чому? Як це відбувається на практиці Організація роботи подібна до попереднього методу. Описані методи використовують і під час актуалізації знань. Важливим моментом у їх використанні є те, що учні працюють індивідуаль¬но, і це змушує їхній мозок продуктивно міркувати. Метод «Цікаві квадрати». Мета: формування уважності та спостережли¬вості учнів, уміння логічно мислити на основі опе¬рацій аналізу й синтезу. Крок 1. Пояснення вчителем прийомів роботи з «цікавими квадратами». Крок 2. Робота учнів у парі або групі за завдан¬нями вчителя. Роботу з «Цікавими квадратами» можна ор¬ганізувати на різних етапах уроку залежно від того, що прагне робити вчитель: вивчення нового матеріалу, закріплення знань, перевірка знань, мотивація навчальної діяльності школярів. Робо¬ту учнів можна оцінювати. Складання подібних квадратів і завдань до них можна використати як домашнє завдання учнів. Як це відбувається на практиці Варіант І. З'єднайте стрілочками елементи за порядком починаючи з Гідрогену. Початковим хіміч¬ним елементом можна обрати будь-який. Головне завдання учнів — правильно з'єднати між собою хімічні елементи відповідно до порядкового номе¬ра. Завдання стає цікавішим, якщо його викону¬вати ззаду наперед. Варіант II. Знайдіть і випишіть за порядком усі хімічні елементи метали (неметали), запишіть їхні назви. Або, як у першому завданні, з'єднайте стрілочками між собою елементи-метали й елементи-неметали. При цьому можна використати кольорові олівці. Варіант III. Вчитель зачитує латинську назву хі¬мічного елемента, а учні повинні знайти його знак у таблиці. Вчитель називає й такі хімічні елемен¬ти, які у квадраті відсутні. У такий спосіб переві¬ряють спостережливість і знання знаків хімічних елементів. Варіант IV. Розташуйте знаки хімічних елемен¬тів у алфавітному порядку за їхніми назвами. Варіант V. Випишіть за порядковими номерами хімічні елементи таким чином, як вони розташова¬ні в таблиці Д. І. Менделєєва. Хто зайвий? Чому? Варіант VІ. Учням пропонують розглянути ква¬драт протягом трьох хвилин, потім його закрива¬ють, а учні повинні відтворити його по пам'яті. Варіант VIІ. Знайдіть трійки хімічних еле¬ментів, сума порядкових номерів яких до¬рівнює 24 (О, N. Г), 36 (Na, Мa, А1) і т. д. Як варіант завдання, трійки можна замалюва¬ти в різні кольори, припустившись при цьо¬му помилки. Учні повинні цю помилку знайти. Завдання можна ускладнити: з'єднайте між собою два елементи, у яких сума порядкових номерів до¬рівнює 20, а різниця дорівнює 8 (С, Si); або з'єднайте між собою три елементи, у яких сума порядкових но¬мерів дорівнює 36, а різниця — 4 (Ве, Мg, Са) і т. д. Метод «Загублені деталі» . Мета: формування уяви й образного мислення із застосуванням логічних операцій аналізу й син¬тезу. Крок 1. Пояснення вчителя про прийоми робо¬ти з карткою «Загублені деталі». Крок 2. Індивідуальна робота учнів за завдан¬нями вчителя. Роботу із «загубленими деталями» доцільно організувати на етапі закріплення знань. Як це відбувається на практиці Учням дано завдання з недописаними симво¬лами хімічних елементів. За визначений учите¬лем час учні повинні дописати символи хімічних елементів та їхню латинську назву. На уроках біології в10 класі цей метод можна запропонувати при вивченні будови клітини або окремих органоїдів клітини, процесів поділу клітини. Метод «Складання тексту на основі запропонованих слів» Мета: формування вміння працювати зі слова¬ми й науковими термінами, під час читання тек¬стів звертати увагу на важливі слова. (Учні пра¬цюють у парі.) Крок 1. Ознайомити учнів із принципом робо¬ти. Для цього спочатку записати на дошці п'ять-шість ключових слів, а потім скласти на їхній основі текст. Крок 2. Запропонувати учням п'ять-шість слів (термінів), записавши їх на дошці, і попросити за визначений час (5 хвилин) скласти текст. Підруч-ники відкривати категорично заборонено. Крок 3. За бажанням чотири-п'ять пар пред¬ставляють результати своєї роботи. Крок 4. Обговорення результатів роботи: Чи правильно виконано завдання? Чи все вдалося? Якщо щось не вдалося, то чому? Під час роботи з термінами та словами учням надають можливість змінювати їх рід і відмінок. Роботу можна проводити під час закріплення ви-вченого на уроці матеріалу, повторення знань, їх актуалізація (реалізація очікуваних результатів) тощо. Як це відбувається на практиці Учитель на дошці записує слова: кисень, ди¬хання, окиснення, енергія, температура. Після цього формулює речення: «Кисень відіграє важ¬ливу роль у диханні рослин і тварин. Під час окиснення речовин у тілі організмів виділяється енергія, яка потрібна для підтримання температу¬ри тіла в теплокровних тварин». Варіанти методики 1. Спочатку учні працюють у парах, потім обмі¬нюються текстами. Прочитавши текст, вони повинні зробити позначку, чи зрозумілий він їм. Після виконаної роботи учні обговорюють результати. 2. Після того як учні створили текст, учитель відкриває текст підручника і просить школя¬рів порівняти зі своїм варіантом. Учні обго-ворюють результати: Чи все вдалося зробити? Чому не все вдалося зробити? Наскільки ство¬рений текст наближений до наукового? 3. Учням самим пропонують назвати п'ять-шість слів для складання тексту з визначеної теми. Запропоновані слова передають наступній парі для роботи. Після того як роботу виконано, текст повертається до пари, яка запропонува¬ла слова. Пара погоджується чи не погоджу¬ється з написаним текстом. Учням самим пропонують назвати п'ять-шість слів для складання тексту із самостійно визна¬ченої теми. Запропоновані слова передають на-ступній парі для роботи. Після того як роботу виконано, текст повертається до пари, яка за¬пропонувала слова. Пара погоджується чи не погоджується з написаним текстом. Можна запропонувати учням творче завдання: на основі набору слів скласти текст. Наприклад: серце, рух,артерії, вени,система,орган,кровообіг, мале,два, коло. Метод «Перефразування» Мета: формування вміння працювати з речен¬нями, змінюючи в них порядок слів. (Учні працю¬ють у парі.) Крок 1. Учитель просить учнів сконцентрува¬тись і пояснює принцип виконання завдання. Крок 2. Учням пропонують речення (текст), які вони повинні за визначений час (10 хв) перероби¬ти — перефразувати. Крок 3. Потім учні аналізують виконану робо¬ту, порівнюючи праву й ліву колонки. Крок 4. Обговорення результатів роботи: Що було найважче зробити й чому? Метод використовують під час вивчення ново¬го матеріалу. Як це відбувається на практиці Учитель пропонує учням записати речення: «Металеві вироби з часом темнішають, оскільки більшість металів повільно окиснюється на пові¬трі навіть за стандартної температури». Потім про¬сить переставити в ньому слова таким чином, щоби зміст речення не було втрачено. Речення набуває такого вигляду: «Більшість металів на повітрі на¬віть за стандартної температури повільно окиснюються, тому металеві вироби з часом темнішають». Потім учням роздають текст. Читаючи текст у лівій колонці, учні в правій записують перефразо¬вані речення. Після виконання роботи їм пропону¬ють спочатку прочитати текст у лівій колонці, а по¬тім — у правій, а також з'ясувати, що змінилось у власному сприйнятті, розумінні й відчутті тексту. Ліва колонка Права колонка У разі повільного окиснення речовин і матеріалів на виробництві, якщо теплота не відводиться, температура підвищується так, що може трапитися самозаймання — повільне окиснення переходить у горіння. Тому на заводах, автобазах забороняють збирати в купу промаслене ганчір'я після витирання машин, щоби не виникла пожежа Метод «Складання сенканів» («п'ятирядок») Сенкан — прийом для стислого узагальнення знань учнів із чіткою структурою — дуже часто використовую на уроках. Це одна з ефективних і цікавих методик. Здатність підсумувати інфор¬мацію, схоплювати складні ідеї, відчуття й уяв¬лення та формулювати їх декількома словами є дуже важливою навичкою. Це вимагає ретельно¬го обмірковування па основі глибокого розуміння речей. Сенкан — це вірш, який синтезує інформацію й факти у стисле висловлювання, що описує чи відбиває тему. На перших етапах потрібно запро¬понувати декілька зразків і пояснити учням пра¬вила складання сенканів. Найкраще учні опано¬вують цю методику в парах. Мета: формування аналітико-синтетичного й асоціативного мислення, творчої уяви учнів. (Учні працюють у парах або індивідуально.) Крок 1. Пояснення вчителем алгоритму скла¬дання сенканів. Крок 2. Робота учнів над сенканами. Час на ви¬конання — до 15 хвилин. Крок 3. Пари обмінюються сенканами й переві¬ряють, чи враховано принципи їх побудови. Крок 4. За бажанням учнів сенкани зачитують. Кисень. Газоподібний, безбарвний. Окиснює, реагує, руйнує. Сильний окисник різних сполук. Газ Натрій Речовини Лужний, активний Розчинні, нерозчинні Окиснюється, плавиться, реагує Сполучаються, розкладаються, горять Необхідний в організмі людини Поширені у природі Метал Солі Корінь Пагін Головний, бічний Трав’янистий, дерев’янистий Утримує,вбирає,постачає Дихає, переносить,росте Необхідна підземна частина Постачає речовини Трудівник Орган Пропоную розробку уроку хімії у 8 класі з використанням методики розвитку критичного мислення. Тема. Узагальнення й систематизація знань з теми «Основні класи неорганічних речовин» Цілі уроку: узагальнити, систематизувати й скоригувати знання учнів з теми «Основні класи неорганічних сполук»; з'ясувати рівень засвоєння знань, умінь і нави¬чок про класи неорганічних сполук на прикладі окси¬дів, основ, кислот і солей, їх фізичних і хімічних влас¬тивостей, способи одержання, рівень розуміння основ¬них понять, уміння використовувати їх на практиці. Тип уроку: узагальнення й систематизація знань, умінь і навичок. ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП УРОКУ Вправа «Слова за хвилину» Учням пропонується назвати якомога більше слів з поданої теми за одну хвилину II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Учитель. На початку уроку я хочу звер¬нутися до народної мудрості. Хтось дуже давно сказав правильні слова: «Від настрою, з яким ти вступаєш у день, залежать твої успіхи, тому на¬магайся кожного дня знайти його позитивний по¬чаток». Цим позитивним початком стане сьогодні цей урок, на якому ви покажете, як багато знаєте й умієте. А для початку оберіть фанти, які несуть у собі частинку мудрості та позитивного настрою. (Діти витягають фанти зі скриньки.) «Знаходьте час для веселощів. Це — музика душі». «Знаходьте час для роздумів. Це — джерело сили»., «Знаходьте час для навчання. Це — шлях до молодості душі». «Знаходьте час для навчання. Це — шлях до зірок». Перед початком нашої роботи пропоную вам заручитися підтримкою своїх однокласників у навчальній діяльності. Для цього закінчіть речення одним словом: «Я бажаю тобі...» (Учні говорять одне одному свої побажання одним словом.) III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ Девіз: «Пробудіть, зацікавте, схвилюйте, спро¬вокуйте учнів пригадати те, що вони знають». Завдання 1 Активізація розумової діяльності учнів, ство¬рення сприятливого мікроклімату для творчості. «Спочатку було слово...» Учитель. Зараз ви уважно прослухаєте казку й випишете всі хімічні речовини, які почуєте. КАЗКА ПРО ДРУЖНУ СІМ'Ю В одному великому будинку жили брат і се¬стра. Брата звали хлороводень, а сестру — хлоридна кислота. Хлороводень мав різкий характер: коли він потрапляв під дощ, то складалося враження, що він «димить» від люті. Хлоридна кислота — спо-кійнішої вдачі, але вона також дуже не любить дощової погоди. З'явилися вони на світ у хімічній лабораторії завдяки зустрічі простого спокійного хлопця — натрій хлориду й вельможної сульфат¬ної кислоти. Брат і сестра заснували фірму «Дивовижна хімія». Працювали дружно. Хлоридна кислота одержувала солі, працювала в галузі медицини й харчової промисловості. Вона мала дуже багато друзів: цинк, купрум(ІІ) оксид, алюміній гідро¬ксид, аргентум нітрат, амоніак, які сподівалися на прихильність із її боку й хотіли б із нею одру¬житися, але вона не знала, кому ж надати пере¬вагу, бо вони всі досить важливі для неї. У фірмі працювали досвідчені й відповідальні працівники, які сприяли її процвітанню. Натрій хлорид — відповідав за виготовлення приправ до їжі, за сировину для одержання на¬трій гідроксиду, соди й допомагав консервувати харчові продукти. Калій хлорид — керував цехом, що виготов¬ляв калійні добрива. Цинк хлорид — просочував деревину, щоби запобігти її руйнуванню. Барій хлорид — досить суворий інженер. Його цех відповідав за виготовлення отруйних речовин, які застосовують для боротьби зі шкідника-ми сільського господарства (буряковим довгоно¬сиком, лучним метеликом). Кальцій хлорид — керував цехом медицини. Аргентум хлорид — був начальником цеху проявлення фотографії. Меркурій(П) хлорид — протравлював насіння, дублив шкіру. Хлоридна кислота — акціонер фірми «Анато¬мія людини», входить до складу шлункового соку людей і тварин. Вона необхідна для процесу трав-лення. У медицині кислоту вживають хворі, які мають знижену кислотність шлункового соку. Брат і сестра стали досить популярними в хі¬мії, біології, медицині. їхні батьки можуть пишатися ними, а друзі залишилися друзями. Ну, а тепер прокласифікуйте ці речовини. Оксиди — Н20, СuО. Кислоти — НС1, Н 2 S0 4. Основи — А1(0Н)3, NаОН. Солі — NаСІ, NaHCO 3, КС1, ZnС12, АgNO3, ВаС12, СаС12, АgС1, НgС12, Na 2CO 3. С12, Zn, NH3 — не належать до жодного кла¬су, бо це газоподібні речовини й метал. IV. УСВІДОМЛЕННЯ ЗМІСТУ Завдання 2 Формування уважності та спостережливості учнів, уміння логічно мислити на основі операцій аналізу й синтезу. «Поле чудес» З'єднайте стрілочками з центральною речови¬ною тільки ті речовини, що можуть із нею взаємо¬діяти. Запишіть рівняння хімічних реакцій. Завдання З Формування уяви й образного мислення з ло¬гічних операцій аналізу й синтезу. «Помилкові деталі» Вам запропоновано рівняння реакцій, у яких допущено помилки. їх необхідно ліквідувати. СаО+НС1→СаС1 + НО НС1 + АgNO→АgСІ + НNО Zn + СuSО→ZnS0+Сu NaО + НСІ→NаСІ + НО Мg+НС1→МgС1 + Н↑ Завдання 4 «Знаємо — хочемо дізнатися» Виконайте задачі: • Під час взаємодії натрію з водою отримали 0,56 л (н. у.) водню. Яка маса натрію прореа¬гувала? • Визначте об'єм водню (н. у.), який виділить¬ся під час взаємодії 1,2 г магнію з хлоридною кислотою. V. РЕФЛЕКСІЯ Завдання 5. Асоціативний кущ Складання схеми Учням ставлять запитання (слід заохочувати учнів адресувати запитання іншим) і паралельно складають на дошці схему з відповідей. • Найменша частинка хімічного елемента. (Атом) • Найменша частинка речовини, що зберігає властивості речовини. (Молекула) • Що зберігає свої індивідуальні властивості й агрегатний стан? (Речовина) • На які групи поділяють речовини? (Прості й складні) • Що таке проста речовина? (Складається з од¬ного хімічного елемента) • Що таке складна речовина? (Складається з двох і більше хімічних елементів) • Як поділяються прості речовини? (Метали й неметали) • На які класи поділяють складні речовини? (Оксиди, кислоти, основи, солі) • Що таке оксид? (Складна речовина, яка скла¬дається з двох хімічних елементів, один із яких обов'язково Оксиген.) • Як поділяють оксиди? (Основні, кислотні, ам¬фотерні) • Що таке кислота? • Як класифікують кислоти за числом атомів Гідрогену? • Як класифікують кислоти за наявністю атомів Оксигену? • Що таке основи? • Як поділяють основи? • Що таке сіль? • Як поділяють солі? VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Скласти казки, загадки, оповідання з теми «Класи неорганічної хімії». Якщо залишається час, то можна опрацювати усно таблицю «Морський бій». Дайте назви відповідним речовинам. 1 2 3 4 5 6 АА NаОН К2С03 FеS04 H2 SO4 Са(N03)2 Nа2 S04 ББ NaNO3 СаО К2 SiO3 А1203 СаС03 KOH ВВ А1С13 СаВr2 р2 P 2 O3 Fе(N03)з СаS HN03 ГГ КС1 К2 S03 НВr Nа2 S P 2 O 5 АgN03 Д Н3Р04 HCI А1(NO3)3 Н2 SiO3 FеО H2 SO3 VII. КАЛЕЙДОСКОП ДУМОК • Треба вчити не думок, а думати. (І. Кант) • Найбільша у світі розкіш — це людське спіл¬кування. (Антуан де Сент-Екзюпері) • Будьте самі шукачами, дослідниками. Якщо не буде вогника у вас, вам ніколи не запалити його в інших. (В. О. Сухомлинський) • Треба прагнути, щоби кожна дитина пройшла школу дитячого мислення. (В. О. Сухомлин¬ський) • Поганий учитель пропонує істину, добрий учитель навчає її знаходити. (А. Дістервег) • Я не можу навчити всіх усього, але я можу вплинути на мислення моїх учнів. (Сократ) • Коли вчителі перестануть учити, учні, нарешті, зможуть учитися. (Франсуа де Ларошфуко) • Учитель, котрий намагається викладати без того, щоби викликати бажання вчитися, кує холодне залізо, (Г. Манн) • Легше вирішує й засуджує той,хто менше замислюється.(Д.Бруно) • Хай ті, хто знає розповість тим, які не знають. • Немає в світі пагорба, якого наполегливість врешті-решт не досягне. (Ч.Діккенс) • Все приходить вчасно, якщо люди уміють чекати (Ф.Рабле) • Веди себя так, как будто ты уже счастлив и ты действительно станешь счастливее (Карнеги) • Віддай людині крихту себе, за це душа наповнюється світлом (Л.Костенко) Додаток «Поле чудес» ЛІТЕРАТУРА 1. Гин А. Приемы педагогической техники: Пособие для учителя. — М. : Изд-во ВИТА-ПРЕСС, 2009. — 112 с. 2. Дженні Л. Стіл, Куртіс С, Темпл М., Темпл Ч. Ме¬тодична система «Розвиток критичного мислення у навчанні різних предметів»: Посібник: У 2 ч. — К. : Плеяди, 2006. 3. Кравченко Н. А. Критична освіта як основа педа¬гогічної концепції Паула Фрейре // Відкритий урок. — 2002. — № 1-2. 4. Технології розвитку критичного мислення учнів / А. Кроуфорд, В. Саул, С. Метьюз, Д. Макінстер; Наук. ред. О. І. Пометун. — К. : Плеяди, 2006. 5. Ляликов Ю. С. Химия в часы досуга. — Кишинев: Штиинца, 1989. — 108 с. 6. Пометун О. Енциклопедія інтерактивного навчан¬ня. — К., 2007. — 144 с. 7. Шарко В. Д. Сучасний урок: технологічний аспект: Посібник для вчителів і студентів. — К. : СПД Богданова А. М., 2007. 8. http:/osvita.ua/school/lessons_suma\mary/in_lit/4431 9. http:/osvita.ua/school/theory/1992

Джерело: http://krytuchnemuslennia.blogspot.com
Категорія: Михайлівський район | Додав: (08.02.2016) | Автор: Семенків Ольга Миколаївна E
Переглядів: 505 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 2.9/20
Всього коментарів: 1
1  
Тема актуальна, детально розкриті технології розвитку критичного мислення учнів, містить багато матеріалу з досвіду роботи,
Заслуговує на увагу членів журі та вчителів хіміі, біології.

Ім`я *:
Email *:
Код *:
 
 

Вхід на сайт

Пошук

Архів записів


Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • ІнтерБрама
  • Кафедра менеджменту
  • Портал інклюзивної освіти
  • Інновації та інноватика

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

     

    Copyright MyCorp © 2016
    Безкоштовний хостинг uCoz