ФОРМУВАННЯ ХОРОВОГО КОЛЕКТИВУ ТА ЙОГО РОЛЬ В МУЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ ШКОЛЯРІВ
Українське хорове мистецтво завжди було органічною часткою національної культури. Протягом всього історичного розвитку вітчизняне хорове мистецтво вдосконалювало свої вокально-технічні та художньо-виражальні можливості в різних виконавських жанрах. Пісня – це мова народу, його історія, національне багатство і культура. «Невичерпною криницею чистої життєдайної мудрості народу, його духовної краси», - назвав Ф. Погребник пісню. І треба дбати щоб пісня, хорова пісня завжди била ключем, щоб ніщо не захаращувало її глибинних, народних джерел. Підвалини мистецького світогляду, високого смаку закладаються у дитинстві. Ще у ХІІІ ст. Фома Аквінський казав: «Не вміти співати так само соромно, як не вміти читати». Отже, співати в хорі треба навчати і якомога раніше.
Проблема хорового виховання досліджувалася в працях провідних музичних педагогів Б.Асаф’єва, П.Білецького, О.Бенч-Шокало, І.Гарднера, Н.Герасимової, В.Іванова, Я.Ісаєвич, Л. Дмитрієва, К.Дмитревської, Л.Корній, Б.Кудрика, О.Кошиця, Д.Локшина, І.Ляшенка, П.Маценка, В.Металлова, Д.Разумовського, А.Терещенко, О.Шреєр-Ткаченко, М.Черкашиної, М.Черноіваненко та інших.
В працях представників вітчизняного хорознавства, теорії та методики вокалу - О.Варламова, М.Глінки, Г.Ломакіна, А.Рожнова, І.Казанського, Н.Брянського, А.Маслова, А.Нікольського, Л.Работнова, Ф.Заседатєлєва, В.Багадурова, В.Морозова, Р.Юссона, Л.Дмитрієва, О.Єгорова, А.Яковлєва, Ю.Фролова, А.Вєрбова, П.Чеснокова, К.Пігрова, О.Павліщевої, І.Мусіна, В.Соколова, Н.Гребенюк, А.Лащенка, В.Живова та ін., розглядаються питання вокального виконавства.
Хоровий спів завжди вважався прекрасним засобом розвитку творчих здібностей дітей. Навчити виразно співати, глибоко усвідомлювати музику, відтворити її характер, донести її образний зміст – завдання дуже складне, вимагає систематичної кропіткої роботи.
Особливосого значення набуває проблема розвитку особистості та формуванн дитячого колективу в процесі хорових занять. Завдяки хоровому співу та активної участі школярів у житті хорового колективу в учнів поступово відбувається формування вокально-хорових навичок, ціннісного ставлення до хорового мистецтва та відбувається підвищення рівня музичного виховання дітей.
Хор - це організований колектив співаків, що володіє необхідними вокально-технічними та художньо-виразними засобами, який глибоко передає зміст виконуваного твору. Хоровий спів надає винятковий вплив на формування особистості дитини, виховує у дітей чуйність, сприйнятливість до краси, емоційність, уміння бачити прекрасне в навколишньому житті. Завдяки співу, діти глибше сприймають музику, активно виражають свої почуття, настрії, вчаться чути навколишній світ, висловлювати свої враження, своє ставлення до нього. Спів, як активна виконавська музична діяльність, дуже сприяє цьому.
У роботі позашкільних навчальних закладів, які мають художньо-естетичне спрямування вокально-хоровий спів займає важливе місце. Одним із головних засобів музично-творчого розвитку дітей є хорове мистецтво, яке формує різні прийоми та навички у вокально-хоровому співі, формує почуття дружби і колективізму , сприяє формуванню компетентностей особистості у процесі вокально-хорового співу, гармонійному розвитку особистості взагалі.
