Формування національно-патріотичного світогляду учнів через активну пізнавально-пошукову діяльність - Розівський район - ВИСТАВКОВА ЗАЛА - Виставкова зала - Освіта Запорізького краю 2016
ГоловнаРеєстраціяВхід Освіта Запорізького краю 2016 Субота, 10.12.2016, 00:11
  Виставкова зала Вітаю Вас Гість | RSS

 
 
Головна » Статті » ВИСТАВКОВА ЗАЛА » Розівський район

Формування національно-патріотичного світогляду учнів через активну пізнавально-пошукову діяльність
Освіта, навчання, виховання... Три головні частини педагогічного процесу. Так було, так є і так буде. Однак кожна епоха вису­ває з названої триєдності на перший план одну з основних частин, яка в певний іс­торичний момент є визначальною. В умовах сьогодення зростає ціна мораль­ної спрямованості здобутих знань. Ще Я. А. Коменський говорив: «Діти допит­ливі, з гострим розумом при правильно­му вихованні стають великими людьми». Ось чому чим багатша на знання людина, тим гостріше ставиться питання про рівень розвитку її загальнолюдських цінностей, наприклад, таких, як громадська актив­ність, відповідальне ставлення до спра­ви, вміння враховувати загальні інтереси, вміння підкорятися і керувати. Ці та інші якості можуть формуватися при діяльнісному спрямуванні процесу виховання осо­бистості, що розвивається. У зв'язку з цим перед педагогами постає завдання — на­вчитися мистецтва виховної роботи,ово­лодіти новими технологіями виховного процесу. Однією з таких технологій є ко­лективне творче виховання, колективна організація творчої діяльності. Сутність технології колективного творчого виховання полягає у формуванні особис­тості в процесі роботи на користь інших людей; в організації певного способу жит­тя колективу, де все грунтується на засадах моральності та соціальної творчості. Саме робота в музеї, екскурсії, позакласна робота при закладі освіти є осередком освіти і ви­ховання, який сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, забезпеченню духовної єдності поколінь і призначе­ний для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури. Мета роботи полягає у залученні моло­дого покоління до вивчення та збереження історико-культурної спадщини свого народу, у формуванні освіченої творчої особистості, якій притаманна активна життєва позиція, та сприянні відродженню і розбудові національної системи освіти як найважливішої ланки вихо­вання свідомих громадян Української держави. Суть виховної позакласної педагогіки – особистісно орієнтова­на, бо для кожної дитини знайдеться спра­ва для душі, яку вона може організувати, зробити краще, ніж інші. Сьогодні учень керує, організовує, творить спільно з іншими такими ж зацікавлени­ми людьми. Завтра він же з такою самою зацікавленістю візьме участь у новій ко­лективній творчій справі, але вже в ролі виконавця. Ця робота об'єднує діло­ву та міжособистісну сфери діяльності людини. Особливістю організації і пошукової роботи полягає в тому, що між вчителями та учнями складаються в процесі діяльності суб'єкт-суб'єктні взаємини, в силу яких і вчитель, і учень рівною мірою почува­ються відповідальними за якісне вико­нання поставлених завдань. «Виховання, якщо воно бажає щастя людині, повинно виховувати її не для щастя, а готувати до праці життя»,-- писав К. Д. Ушинський. У сьогоднішньому світі, коли швидким темпом змінюється система цінностей та світоглядних позицій, коли відбувається злам усталених стереотипів, зміна ціннісних координат, простежуються складні колізії у внутрішньому світі особистості, зростає роль педагогіки життєтворчості, спрямованої на плекання і людини як творця свого життя. Саме організація роботи шкільного музею, позашкільної роботи історико-краєзнавчого гуртка, організації екскурсій і подорожей, як основних напрямів педагогіки життєтворчості, які визначають страте­гію розвитку освіти в Україні у XXI столітті, свою головну місію вбачаю у тому, щоб дати широкий, вільний розвиток усім духовним силам і здібностям дитини. Виховна робота пов'язана з роботою музею може допомогти дитині стати творчою особистістю. Вона допомагає формувати таку систему цінностей, за якої найголовнішим виявляються не гроші, а людські, нематеріальні стосунки. Вона допомагає прожити дитині не одне своє життя, а сотні інших життів. Вона включає дитину в сферу культури. У цій сфері немає місця вандалізму – цікаво не руйнувати, а творити. Стає нецікаво писати на стінах будинків, а цікаво відгадувати загадки, які весь час загадує життя. Бажання зберегти історичне минуле, культурні надбання і визначили профіль роботи шкільного музею – історико-краєзнавчий. Адже Україна для кожного з нас — це Батьківщина, яка подібна до величезного дерева, на якому не порахувати листя. І усе, що ми робимо доброго, і додає йому сили. Але будь-яке дерево має корені. Без коренів його повалив би навіть несильний вітер. Корені живлять дерево, зв'язують його із землею. «Без кореня і полин не росте»,— гово­рить народна мудрість. Корені — це те, чим ми жили вчора, рік тому. Це наша історія. Головним завданням роботи історико-краєзнавчої музейної кімнати при Пролетарській ЗШ І-ІІІ ступенів є: • залучення молоді до пошу­кової, краєзнавчої, науково-до­слідницької, художньо-естетичної роботи; • формування в молоді соці­ально-громадського досвіду на прикладах історичного минулого України; • розширення і поглиблення загальноосвітньої та професійної підготовки молоді засобами позакласної, позашкільної роботи; • надання допомоги педаго­гічному колективу навчального закладу в упровадженні активних форм роботи з молоддю; • залучення молоді до форму­вання, збереження та раціонально­го використання Музейного фон­ду України; • вивчення, охорона і пропа­ганда пам'яток історії, культури рідного краю; • проведення культурно-освіт­ньої роботи серед молоді, інших верств населення. Щоб реалізувати ці завдання та виховати компетентних та свідомих громадян, недо­статньо лише говорити про демократичні цінності та ідеї. Основою виховання громадянськості є активне залучення молоді до вирішення тих проблем, які стоять перед суспільством. Усвідомлення школярами того, що великі справи починаються із маленьких вчинків, призводить не лише до конкретних дій, але й до набуття ними позитивного досвіду громадянської спів­участі. Тому робота ради й активу музею полягає в організації і здійсненні пошукової, фондової, експозиційної, просвітницької та культурно-масової роботи. Ця діяльність потребує кваліфікованої та постійної допомоги вчителя, яка під час діяльності учнів вкрай необхідна. Педагоги, батьки, громадськість беруть участь в роботі музейної кімнати на правах консультантів, експертів. Цілком самостійна, без сторонньої допомоги, праця учнів над створенням і роботою розділів нереальна. Тому сконцентровано увагу дорослих саме на тих моментах, де школярі найбільше потребують допомоги, а саме: • планування діяльності; • вибір найоптимальніших способів вирішення; • прогнозування наслідків діяльності; • набуття навичок ділової комунікації та презентації результатів діяльності; • порівняння отриманих результатів із запланованими. У процесі активної діяльності у молоді формуються практичні вміння та навички, а саме: · критичне мислення; · вирішення проблеми, конфлікту; · співробітництво, · перспективне бачення, розвиток уяви; · толерантність; · громадська активність; · комунікативність. В період надходження експонатів працюємо над формуванням груп учнів за напрямками роботи. Бо створення музею є, як правило, результат цілеспрямованої і послідовної роботи. Кожна група отримала завдання підготувати інформацію з наступних питань: · історичні джерела про історію виникнення с. Маринопіль та с. Пролетарське; · свідчення жителів про процеси формування та розвитку с. Маринопіль і с. Пролетарське , спогади учасників та очевидців суспільних процесів; · про найголовніші досягнення односельчан та про перспективи розвитку села; · про свідчення вчителів-ветеранів праці, випускників школи про досягнення, перспективи, найболючіші проблеми; · про технологію проведення опитування та аналіз їх результатів; · про основні правила етикету (написання листа, ведення розмови по телефону, проведення зустрічі-бесіди). Першим етапом роботи стало вивчення і підтвердження актуальності і правильності вибору розділів музею. Важливо, що діти навчилися розрізняти характер суспільних відносин і життя: професійні, соціальні, культурні, освітні, патріотичні. Слід зауважити, що етап обговорення вибору розділів є досить відповідальним, а його результати впливають на подальшу роботу, тому необхідно дотримуватися таких принципів: · демократичності процесу вибору про­блеми; · перспективності вирішення пробле­ми; · доступності та реальності проблеми; · вікової та потенційної відповідності. Другим етапом роботи стало дослідження об’єму та шляхів реалізації роботи груп по розділах. План реалізації цього етапу: 1. Визначення джерел інформації. 2. Розподіл обов'язків щодо збору та опра­цювання інформації. 3. Обговорення основних правил збору інформації. Третій етап роботи - аналіз інформації, тобто вибір способу вирішення поставленої перед собою задачі. Перед тим, як зробити вибір стосовно спо­собу вирішення проблеми, учні продумали над наступними питаннями: • ефективність обраного способу; • відповідність чинному законодавству; • економність і практичність; • можливі негативні наслідки практичного втілення обраної програми дій. Наступний - четвертий етап став безпосередньо періодом активної роботи пошуково-дослідницької групи, фондової, експозиційної роботи, під час якого діти спробували повністю чи частково виконати поставлені перед собою задачі через організацію відповідних заходів, а саме: · звернення до місцевих органів законодавчої та виконавчої влади; · збір публікацій ЗМІ ( «Рідний край», «Роз-інформ») ; · звернення до місцевих сільськогосподарських підприємств; · збір свідчень очевидців, учасників історичних подій та суспільних процесів; · збір та реєстрація в інвентарній книзі фотографій, листів, особистих нагород, грамот, на основі яких побудовані експозиції певних розділів; · опис народних звичаїв і традицій краю за експонатами, якими комплектувався шкільний музей та розповідями народних майстринь нашого краю; · досліджено й експоновано колекцію виробів народного мистецтва (вишивки, побутові речі); · оформлено спогади старожилів, архівні матеріали, газетний матеріал; · виготовлені стенди, стелажі на яких розмістились експозиції музейної кімнати: «Ніхто не забутий», «Пам'ять, обпалена війною», «Маринопіль», «Пролетарське», «Людські долі», «Наші таланти», «Історія школи», «Народне мистецтво і побут». Стало традицією 1 вересня проводити День відкритих дверей музейної кімнати. Приходять батьки, діти і просто відвідувачі, жителі села. . Одним із завдань ради є підготовка екскурсоводів, лекторів. Ця робота є досить серйозна і відповідальна, бо саме від екскурсовода залежить з якими думками, враженнями залишать стіни музейної кімнати наші відвідувачі. Учні-екскурсоводи та лектори, члени історико-краєзнавчого гуртка, опрацьовують документальні джерела, які є історичним підґрунтям розповіді, твори української художньої літератури, яка емоційно «підкреслює» події, процеси. Суттєвими і дуже цікавими являються спогади старожилів, учасників подій. Вони допомагають учням більш близько сприйняти ці чи інші події. Музейний матеріал широко використовується вчителями школи в навчально-виховному процесі, виходячи із завдання сприяння соціальної адаптації учня, підготовки його до активного громадянського життя, формування, з одного боку, загальнолюдських ціннісних орієнтацій, а з іншого – глибокого патріотизму, історичної свідомості, що дозволяє учням критично осмислити минуле і сучасне та прогнозувати майбутнє. На основі місцевого матеріалу, історії Запорізького краю вчителі на уроках ІРК, художньої культури формують в учнів національну гідність і гордість за свою землю, народ, малу і велику Вітчизну, особливо висвітлюючи такі теми, як «Наш край в ХІІІ ст.», «Боротьба за волю наприкінці ХVІІІ – першій половні ХІХ ст.», «Військово-політична боротьба у другій половині 1919-1920 рр.», «Наш край в роки Великої Вітчизняної війни», «Українська РСР», «Незалежна Україна», «Мистецтво українського народу», «Українська вишивка». Матеріал використовується як вчителями так і учнями при написанні рефератів, підготовці інформації за заданим питанням. Оцінкою роботи шкільної музейної кімнати є участь учнів школи в районних, обласних, Всеукраїнських конкурсах, МАН. На основі місцевого матеріалу, власних опитувань написані дослідницькі роботи для участі у МАН Оболенко Н. з теми «Історія села Маринопіль», Федотовою І. – «Голодомор – злочин проти власного народу», Чистова Т.М. «Історія моєї родини», Єрмоленко Вадим «традиції та звичаї мого народу», Калінчук В. В. «Історія села Пролетарське», «Твої герої Запорізький край. Коновалов В К ». Вивчали матеріали музейної кімнати для написання конкурсних робіт Борзенкова А.- «Стежками запорізького краю», Чистова Т. – «Безсмертний подвиг українського народу», Ковальок О. - «Безсмертний подвиг українського народу», Калінчук В.- «Моральний вчинок»(розповідь про воїна-афганця С. Матвієнко), Сулим Д. – «Звичаї народів, що проживають в селі Маринопіль» Музейний матеріал використовується для статтей і нарисів, про долю наших односельців, в районній газеті «Роз-інформ», випускниками -студентами для своїх курсових робіт. Активна участь у роботі шкільної музейної кімнати впливає і на формування професійної спрямованості учнів. Дячок О. обрала професію учителя історії, а Абліцова Г. вирішила стати журналістом. Виховна робота є невід'ємною складовою освітнього процесу. І саме ця робота допомагає учням краще зрозуміти істину суспільних процесів, патріотизму і обов’язку. Все, що зібрано, використовується для підготовки сценаріїв до визначних дат, для виставок. Частими є класні години-зустрічі: з односельцями-працівниками різних професій, людьми таких різних доль і, в той же час, однієї долі; учасниками локальних конфліктів - Радіоновим О.В., Козак М. М., Гацько С.М. ; майстринями вишивання -Губатою Г.Д., Скочок В.А., Чернявською Н,Д. До завмирання серця задушевними і хвилюючими є зустрічі з ветеранами Вітчизняної війни. З кожним днем свідків тих страшних подій стає все менше і менше. В селі Пролетарське, до пам'ятника односельцям, що полягли на фронтах Великої Вітчизняної війни, ще приходить ветеран - Півень Іван Антонович. А от у сусідньому селі Маринопіль вже декілька років до пам'ятника Невідомому солдатові в знаменний день - День Перемоги - не приходять ветерани: всі вони вже пішли у вічність. Стоячи біля обелісків та пам'ятників на честь історичної битви українського народу, наче чуєш гуркіт бою, стогін поранених і переможний клич воїнів. І тому слова вдячності за мирне небо, тихі світанки лунають з дитячих вуст з особливою теплотою, душевністю. Кажуть, що немає майбутнього у народу, який не пам’ятає минулого. А ми знаємо хто ми, знаємо своє коріння, свою історію і будуємо нову прекрасну Україну через співробітництво вчителя і учня, через співдружність і співтворчість, шляхом дослідження, подорожей, використовуючи методи, які значною мірою забезпечують створення «ситуації успіху», спрямованої на самовдосконалення кожної особистості. До минулого ми ставимося з вдячністю. До сучасного – діяльно. До майбутнього – відповідально.

Джерело: http://allaternova.blogspot.com
Категорія: Розівський район | Додав: (05.04.2016) | Автор: Тернова Алла Степанівна E
Переглядів: 158 | Рейтинг: 3.8/4
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
 
 

Вхід на сайт

Пошук

Архів записів


Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • ІнтерБрама
  • Кафедра менеджменту
  • Портал інклюзивної освіти
  • Інновації та інноватика

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

     

    Copyright MyCorp © 2016
    Безкоштовний хостинг uCoz