ІННОВАЦІЙНІ ФОРМИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ - Запорізький район - ВИСТАВКОВА ЗАЛА - Виставкова зала - Освіта Запорізького краю 2016
ГоловнаРеєстраціяВхід Освіта Запорізького краю 2016 Понеділок, 05.12.2016, 17:36
  Виставкова зала Вітаю Вас Гість | RSS

 
 
Головна » Статті » ВИСТАВКОВА ЗАЛА » Запорізький район

ІННОВАЦІЙНІ ФОРМИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ
Інноваційні форми розвитку професійної
компетентності педагогічних працівників у закладах освіти Запорізького району
У сучасних умовах реалізації Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки, яка визначає основні напрями, пріоритети, завдання державної політики в галузі освіти, кадрову і соціальну політику, спрямовану на підвищення якості й конкурентоспроможності освіти, вирішення стратегічних завдань, що стоять перед національною системою освіти в нових економічних і соціокультурних умовах, її інтеграцію в європейський і світовий освітній простір, важливого значення набуває діяльність методичних служб.
Проблема підвищення якості професійної компетентності працівників освіти зумовлена зростанням вимог до рівня їх професійної майстерності. Особливу роль у здійсненні реформ в освіті відіграє вдосконалення науково-методичної роботи шляхом формування інноваційного освітнього середовища, реалізації особистісно-орієнтованого, індивідуального та диференційованого підходу до підвищення їхньої професійної компетентності.
Школа сьогодні відчуває потребу у вчителеві, який постійно прагне до творчого пошуку, має навички дослідної, експериментальної діяльності, вивчення, узагальнення, впровадження педагогічного досвіду, високий рівень інформаційної культури, вміє інтерпретувати новий зміст освіти в методику навчання і виховання, здійснювати аналіз результатів професійної діяльності як своєї власної, так і педагогічного та учнівського колективів.
Пошук шляхів підвищення якості безперервного навчання педагогічних працівників, розвиток педагогічної майстерності, формування навичок науково-дослідницької роботи – пріоритетні завдання методичних служб різних рівнів.
Районний методичний кабінет комунального закладу «Освітньо-аналітичний центр» Запорізької районної ради Запорізької області (завідувач М.В.Холод) здійснює в системі науково-методичний супровід забезпечення вільного доступу до якісної освіти, розвитку професійної компетентності кожного педагога, формування в нього вмінь не лише сприймати інновації, а й творчо їх реалізовувати в практичній діяльності.
За останні роки значно покращився рівень науково-методичного супроводу навчальних закладів району.
По-перше, забезпечено наступність в розвитку професіоналізму педагогічних та керівних кадрів шляхом підвищення кваліфікації в системі науково-методичної роботи в міжкурсовий період. Це є практичним втіленням безперервності освіти.
По-друге, в системі науково-методичної роботи, що проводиться фахівцями РМК, послідовно здійснюється апробація різних нововведень, узагальнення досвіду і вироблення практичних рекомендацій щодо їх подальшого впровадження.
По третє, районний методичний кабінет став дієвою зв’язуючою ланкою у системі ЗОІППО – РМК– РМПК (та іншими освітніми та методичними установами), що сприяє більш повному задоволенню практичних запитів керівних і педагогічних кадрів, а також дозволяє врахувати особливості розвитку освіти в конкретному навчальному закладі.
По-четверте, робота методиста за конкретним напрямом дозволяє щоденно надавати адресну консультативну та практичну допомогу педагогічним працівникам, що зменшує накопичення труднощів у їх роботі.
Метою діяльності методкабінету є науково-методичне забезпечення системи загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти, організація науково-методичної роботи, підвищення кваліфікації, професійного рівня педагогічних працівників загальноосвітніх, дошкільних і позашкільного навчальних закладів (далі - навчальні заклади) і розвиток їхньої творчої ініціативи у міжкурсовий період.
Основними завданнями науково-методичної роботи в системі освіти району на сьогодні є науково-методичне забезпечення підготовки педагогічних колективів до роботи за новими Державними стандартами та науково-методичне забезпечення процесу розвитку єдиного освітнього інформаційного простору в районі.
Методична діяльність у районі будується і проводиться за принципом систематичної аналітико-діагностичної діяльності, де враховуються інтереси і запити різних категорій педагогів та керівників навчальних закладів, через анкетування, експрес-опитування, надання пропозицій тощо.
Науково-методична робота спрямована на підвищення професійного рівня педагогічних працівників, переорієнтацію їх на нову філософію освіти, удосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення освітнього процесу.
Структура науково-методичної роботи, яка склалася в районі, в повній мірі задовольняє потреби педагогів у постійному підвищенні їхнього фахового рівня згідно з кон’юнктурою ринку педагогічної праці.
Діяльність районного методичного кабінету спрямована на науково-методичне забезпечення реалізації принципів відкритої освіти, гуманізації післядипломної педагогічної освіти, упровадження андрагогічної моделі навчання, а саме: надання педагогам району самостійно обирати форми, зміст, методи підвищення кваліфікації за особистими потребами та інтересами, визначення індивідуальної траєкторії підвищення педагогічної культури, впровадження дистанційної форми проведення семінарів, використання ІКТ у міжкурсовий період, здійснення опори на професійний та особистісний досвід, максимальна індивідуалізація та гнучкість підвищення фахової майстерності (вибір часу, видів діяльності, самостійність).
Актуальність проблеми діяльності методичних служб у становленні сучасного вчителя як конкурентоспроможного фахівця, підтверджується кардинальними змінами, що відбуваються у системі освіти і у суспільстві в цілому.
Однозначно: змінився час, змінилась держава, змінились діти-основні замовники, «споживачі» освітніх послуг. Часто учні, лише переступивши поріг школи, вже мають ряд компетентностей і потребують від педагога динамічності, гнучкості і новизни, і трапляються вчителі, які не готові працювати, випереджуючи навчальні програми, адаптуючи зміст навчального матеріалу на задоволення попиту учнів.
Методичні служби системи освіти сьогодні мають чітке завдання: забезпечення якісного методичного супроводу навчально-виховного процесу, перезавантаження змісту діяльності, зосередження на модернізацію навчально-виховного процесу.
Зміни у змісті освіти потребують і кардинальних змін у кадровому забезпеченні: важливо у повній мірі розкрити і реалізувати потенціал кожного педагога, зорієнтувавши його на формування всебічно та гармонійно розвиненої особистості кожного учня, на дитиноцентризм - як основний принцип педагогічної діяльності.
Діяльність районного методичного кабінету комунального закладу «Освітньо-аналітичний центр» Запорізької районної ради Запорізької області спрямована саме на реалізацію цієї надважливої проблеми: підвищення фахового рівня педагога шляхом модернізації методичної роботи для забезпечення якості навчально-виховного процесу.
Формуючи стратегію діяльності системи освіти, створюючи методичні посібники, проводячи теоретичні та практичні заняття з педагогами, кожен методист районного методичного кабінету забезпечує реалізацію основного завдання школи: надання якісних освітніх послуг.
Суть діяльності методичної служби - здійснення науково-методичного, психолого-педагогічного, теоретико-практичного супроводу педагогічної діяльності.
Районний методичний кабінет спрямовує свою діяльність на:
1. Забезпечення науково-методичного та психологічного супроводу навчально-виховного процесу;
2. Організацію науково-методичної роботи педагогів;
3. Підвищення фахового рівня, професійних компетенцій педагогів загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів;
4. Стимулювання та розвиток творчої ініціативи вчителів.
Для успішної реалізації завдання підвищення фахового рівня педагогів шляхом модернізації методичної роботи методичною службою району вироблено чітку стратегію роботи з педагогічними кадрами, яка включає ряд взаємопов`язаних компонентів:
1. Діагностико-прогностичний компонент (система методичних заходів, спрямованих на вивчення потреб та запитів).
2. Організаційний компонент ( планування, вироблення методичних рекомендацій)
3. Програмно-проектний компонент (методичне забезпечення )
4. Контрольно-коригувальний компонент (система моніторингів)
5. Оцінювальний компонент (система рейтингу, кваліметрія).
Варто звернути увагу на важливу роль у вертикалі методичної роботи на шкільні методичні структури: у сучасній школі налагоджена система методичної роботи, до якої належать заступник директора з науково-методичної роботи, методична рада школи, методичні об`єднання, творчі групи, динамічні групи, та інше. Важливо підібрати оптимальну схему внутрішкільної методичної роботи, яка сприятиме підвищенню фахової майстерності педагога та його високій конкурентоздатності.
Чітка схема методичної співпраці сприяє інноваційному розвитку системи професійної підготовки вчителя. Координуючим центром діяльності РМК є ЗОІППО, колегіальним органом, що формулює стратегію діяльності методичної служби є науково-методична рада РМК. Робота з якісного забезпечення методичного супроводу ведеться у трьох напрямках:
- науково-методична підготовка вчителя, яка включає діяльність предметних методичних об`єднань, постійно діючі семінари, семінари-практикуми, проблемні семінари;
- впровадження ППД та надбань педагогічної науки реалізується через діяльність опорних шкіл, експериментально-дослідницьку роботу, творчі лабораторії, майстер-класи, науково-творчу роботу та роботу з обдарованою учнівською молоддю;
- основні методичні заходи (науково-практичні конференції, семінари, вебінари, круглі столи, педагогічні читання, конкурси педагогічної майстерності.
Чільне місце у структурі методичної роботи району посідає робота з молодими, малодосвідченими вчителями, новопризначеними керівниками шкіл, яка відбувається через діяльність Школи молодого вчителя, психолога, Школу професійної адаптації молодого вчителя, школу кадрового резерву, Клуб молодого вихователя ДНЗ.
Вимогою сучасності та невід`ємною частиною методичного супроводу навчально-виховного процесу є інноваційна діяльність: впровадження програми «Intel@ навчання для майбутнього», запровадження інноваційних технологій навчання, ІКТ.
У структурі методичної роботи надважливим є інформаційно-методичне забезпечення: проводяться зустрічі педагогів з науковцями, методистами ЗОІППО, консультації, співбесіди, інформування, узагальнення і розповсюдження ППД, та ін..
Для цього у арсеналі методичної служби є всі засоби: налагоджена система співпраці з ЗОІППО, якісне науково-методичне забезпечення медіатеки РМК, кваліфіковані, творчі методисти, чітко вироблена схема організації методичної роботи у районі.
Позитивний зворотній зв`язок дають анкетування та діагностичні бесіди. Технології взаємодії мають і діагностичну спрямованість, бо дають чітке уявлення методисту про наявні проблемні питання у методичному об`єднанні та спонукають до вироблення шляхів їх вирішення.
Діагностика професійного рівня педагогічних працівників перш за все спрямована на задоволення освітніх, професійних потреб того, хто навчається, тому підґрунтям для організації методичних заходів, планування навчання для вчителів району є наступні принципи:
1. Принцип пріоритету самостійності навчання, коли самостійна діяльність є одним з основних видів навчальної роботи педагогів. Під самостійною діяльністю розуміємо не лише самостійну роботу як вид навчальної діяльності, а й самостійне здійснення організації, планування свого навчання вчителем.
2. Принцип спільної діяльності, який передбачає спільну навчальну діяльність кількох педагогів з питань організації, планування та корекції процесу навчання. Це-робота у шкільних та районних методичних об`єднаннях, комісіях, динамічних групах, творчих проектах.
3. Принцип опори на досвід того, хто навчається, тобто, професійні здобутки, життєві та фахові компетенції окремого педагога, його здібності та нахили є основою у організації методичного супроводу даного вчителя.
4. Принцип усвідомленості навчання, який передбачає усвідомлення і осмислення і педагогом і методистом цілей навчання та практичного спрямування процесу навчання. Зокрема - діяльність педагога, що атестується, чи навчання ІКТ-компетенцій.
5. Принцип діагностичності, який передбачає корекцію форм методичної роботи з урахуванням результатів моніторингу діяльності вчителя у відповідності до потреб.
6. Принцип рівневої диференціації відображає рівень володіння фаховими навичками, відповідність майстерності кваліфікаційним характеристикам педагога. Це -робота Творчої лабораторії на базі досвіду вчителів-новаторів, переможців фахових конкурсів, лауреатів педагогічних премій, нагород, звань, та робота Школи молодого вчителя-початківця.
7. Принцип індивідуалізації навчання випливає з рівневої диференціації та передбачає підбір форм та методів навчання вчителів у відповідності до індивідуальних потреб.
8. Принцип системності полягає у відповідності між цілями, змістом, формами, методами, засобами навчання, їх узгодженості та систематичності навчальної діяльності.
9. Принцип актуалізації результатів, суть якого у практичній реалізації в роботі навичок, здобутих у процесі навчання.
10. Принцип ефективності зводиться до того, щоб надати педагогові певної творчої свободи вибору цілей, змісту, форм, джерел, місця навчання та самооцінки, які давали б у конкретній школі, класі позитивний результат.
11.Принцип розвитку освітніх потреб, основне завдання якого-стимулювати педагога до пошуку, спонукати до постійної потреби в самоудосконаленні, навчанні, підвищенні майстерності.
Організація методичного супроводу педагогічної діяльності, формування конкурентоспроможного педагога - це логічна послідовність взаємозалежних етапів діагностування, планування, корекції, оцінювання, реалізації процесу навчання, створення умов для ефективної роботи та позитивного результату. Важливою умовою успішного становлення вчителя, його конкурентоспроможності є створення комфортного освітнього простору: забезпечення фізичних, психологічних та навчально-методичних умов реалізації процесу навчання.
Стратегія діяльності методичної служби району з проблем підвищення фахового рівня педагогів базується на реальних потребах і запитах вчителів. Однією з дієвих форм практичного спрямування методичного супроводу вчителя є діяльність опорних шкіл, на базі яких працюють творчі групи, майстер-класи, районні Школи молодого педагога. На базі опорних шкіл для вчителів району проводять інструктивно-методичні семінари, тренінги, науково-практичні та науково-теоретичні семінари, діють експериментальні майданчики, проходить апробація нових підручників, програм, їх адаптація до умов та потреб вчителів району. Широко використовується система взаємообміну досвідом, знання та досвід вчителів-методистів, лауреатів педагогічних премій, відзнак, переможців конкурсів фахової майстерності.
Сучасна педагогіка категорично відмовляється від авторитарного управління навчанням і вихованням і переходить до гнучкої системи забезпечення підтримки, педагогічного супроводу, стимулювання науково-пізнавальної діяльності, створення умов для творчості, педагогічної співпраці, самовдосконалення. Саме ці принципи покладено в основу діяльності районного методичного кабінету.
Педагогічна творчість - це діяльність, яка породжує якісно нові, оригінальні і неповторні форми співпраці, а завдання методичної служби - спонукати, стимулювати педагогів на творчу роботу.
Як показує досвід, розвитку творчої активності педагогічних кадрів сприяють: цілеспрямоване ґрунтовне засвоєння досягнень психолого-педагогічної науки та перспективного педагогічного досвіду, високий рівень фахової компетенції вчителів, розширення простору педагогічного спілкування, стимулювання взаємообміну досвідом, поглиблена робота над обраною науково-методичною проблемою, активна участь у експериментально-дослідницькій, інноваційній діяльності та формування в педагогів позитивної «Я-концепції», створення ситуації успіху, пропагування філософії «Повір у себе-і неодмінно досягнеш успіху».
Вироблення сучасних підходів до організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами потребує від методичних служб системної науково-дослідницької роботи з виявлення проблем, їх глибокого аналізу, пошуку шляхів вирішення та вироблення стратегії роботи з подолання недоліків.
Отже, науково-дослідницька робота, аналітика-це творчий та специфічний процес, який потребує від методиста відповідної професійної підготовки, знань, умінь та навичок творчого науково-дослідницького мислення, глибокого розуміння суті змісту освіти. Це-інтелектуально-творча діяльність з науково-методичного забезпечення професійного розвитку вчителів, впровадження інноваційних технологій та нових ідей у педагогічну практику. Ця робота у РМК як правило, ведеться через організацію практичних занять, консультування, рекомендації, посібники, проведення різних методичних заходів в інтерактивних формах.
Структура інтерактивних форм методичної роботи
Важливим моментом в науково-методичній роботі є вибір форми проведення заходу. Форми науково-методичної роботи визначаються з урахуванням діяльнісного підходу в навчанні дорослих, а також побажань педагогів, висловлених під час підсумкового діагностичного анкетування.
У педагогічній літературі організаційні форми науково-методичної роботи класифікуються за способом організації (колективні, групові, індивідуальні), а також за ступенем активності учасників (пасивні, активні, інтерактивні).
Пасивні форми роботи зорієнтовані в основному на репродуктивну діяльність. Активні форми стимулюють пошук, творчу дослідницьку діяльність педагогів. Інтерактивні форми передбачають створення (вирощування) нового освітнього продукту в процесі взаємодії залучених до освітнього процесу суб'єктів.
Найбільш ефективними формами науково-методичної роботи на сучасному етапі є: семінар-практикум, науково-практична конференція, методична декада, методичний фестиваль, майстер-клас, методичний міст, дискусія, методичний ринг, ділова гра, тренінг, відео тренінг, педагогічні читання, професійна виставка, захист проекту, відкритий урок, ділові, рольові та інші ігри, які сприяють формуванню інтелектуальної культури і культури саморозвитку.
У Законі України «Про освіту» сказано, що розвиток освіти повинен базувати¬ся на використанні нових прогресивних концепцій, впровадженні в навчально-виховний процес сучасних педагогічних технологій та науково-методичних до¬сягнень, на відмові від авторитарної педагогіки; закріплено право вчителя на вибір методів, засобів і організаційних форм навчання.
Щоб здійснити цей вибір, учи¬тель має бути добре поінформова¬ним про досягнення педагогічної науки і практики в методиці ви¬кладання шкільних предметів. Уже давно ввійшли в практику роботи вчителів уроки з активни¬ми формами навчання. А зараз усе популярнішим стає інтерактивне навчання. І вже нікого з учителів не треба переконувати в тому, що основою розвитку творчої особис¬тості учня є створення ситуацій активного пошуку, здогадів, роз¬думів, дискусій, розв'язання про¬тиріч. Урок без таких методів — це вчорашній день. Так само й у науково-методичній роботі. Зараз ми намагаємося проводити менше таких педагогічних захо-дів, під час яких один або кілька вчителів перевіряють зошити, дописують у класному журналі, а інші — сидять і займаються своїми справами. А більше практикуємо нетрадиційні форми науково-методичної роботи, з використанням інтерак¬тивних методик, коли задіяний увесь колектив.
Спочатку вчителі йшли на це неохоче, були скептично налаштовані, мовляв, дитячі забавки, а тепер, навпаки, навіть самі пропонують форму проведення, а, як відомо, одна голова – добре, а дві – ще краще. Цікаво спостерігати за роботою в групах. Відразу помітно, хто лідер, хто людина творча, а хто й тут намагається зайняти позицію «моя хата скраю».
З метою ознайомлення вчителів з інтерактивними ме¬тодиками, вироблення в них позитивного ставлення до інтер¬активних технологій навчання, зацікавлення в їх використанні, варто проводити методичні оперативки, педради, засідання шкільних методичних об'єднань, семінари-практикуми з педагогі¬ки і психології у формі тренінгів, ділових ігор, з використанням ін¬терактивних методик.
Такі інтерактивні заняття бу¬дуються відповідно до структури ін¬терактивного уроку, яка відома всім учителям (додаток 1).
Крім того, здійснюємо й інші методичні заходи, які стали вже традиційними, використовуючи інноваційні технології, зорієнто¬вані на особистісну рефлексію вчителя. Під час таких заходів від¬бувається звільнення від стерео¬типів у педагогічному мисленні, виявляється творчий, пошуковий підхід до педагогічної діяльності вчителів.
У їх основі лежать ділові ігри, які значно активізують пізнавальну діяльність вчителів, оскільки вимагають від них певної теоретичної підготовки, уміння застосовувати теоретичні знання на практиці. Проведення нестандартних форм методичної роботи сприяє підвищенню фахової майстерності, стимулює до самоосвіти, дає можливість поєднувати індивідуальні та групові форми роботи, виявляти загальну ерудицію вчителів.
Однією з нестандартних форм методичної роботи є дослідження у фокус-групах.
Фокусні групи — невеликі групи людей (7-8 осіб), яких збирає заступник директора з НВР для дискусії, сфокусованій на одній, чітко окресленій проблемі.
Мета роботи у фокусній групі може бути контрольно-діагностичною, гносеологічною, критичною чи контрольно-прогностичною.
Позитивні наслідки фокусних груп для дослідження:
Миттєва інформація.
Економія часу (30-40 хв).
Можливість відвертої розмови.
Акумуляція ідей (банк ідей).
Можливість бачити реакцію .
Інформація для прогнозування.
Заохочення учасників до активної самореалізації.
Навчання учасників уміння ставити проблему, керувати дискусією.
Обмін свіжими ідеями.
Навчання у форматі «рівний — рівному».
Як зібрати групу:
Визначте мету її роботи.
Знайдіть зручне місце для роботи.
Визначте лідера (керівника) групи заздалегідь.
Напишіть тему, план дискусії, напрям розмови і регламент.
Запросіть учасників творчо (не в усній формі, а листівкою).
Поради керівникові групи:
Створіть затишну товариську атмосферу (квіти, музика, кава тощо).
Одразу оголосіть регламент і порядок роботи.
Попередьте, що не існує відповідей правильних чи неправильних (цінна будь-яка думка!).
Попросіть учасників висловлюватися по черзі.
Забороніть запитувати.
Попросіть висловлюватися критично (це стане доброю послугою методистові).
Запитуйте усіх, демонструючи позитивну реакцію і щоразу дякуючи.
Не припиняйте дискусію, доки не висловляться усі.
З'ясовуйте, «чому?» а не «що?»
Підбадьорюйте додатковими запитаннями.
Слухайте уважно і тихо.
Закінчуйте роботу вчасно і дякуйте кожному за відвертість.
Склад групи обирається залежно від мети дослідження.
Наведемо зразки тем для дослідження у фокусних групах (додаток 2)
Для впровадження якісно нових форм роботи з кадрами, районний методичний центр широко використовує інноваційні технології роботи з педагогічними працівниками:
• Розвивального навчання, які ґрунтуються на конструюванні знань, на мотивації та інтенсифікації педагогічного спілкування-діалогу. Ці технології сприяють подоланню психологічних перешкод у досягненні мети, розширенню меж доступності навчання, забезпечують творчу активність, самостійність і професійний розвиток педагогів-практиків. Формами реалізації технологій розвивального навчання у методичній роботі є ділові ігри,( «Серце віддаю дітям… А чи варто?», «Вчитель-актор…Вчитель-актор?», пристендові уроки, презентації власного педагогічного досвіду (Панорама педагогічних ідей, Я роблю це так, Піраміда фахових думок).
На районному етапі конкурсу педагогічної майстерності «Вчитель року», «Класний керівник року», «Вихователь року» педагогами-учасниками широко використовуються такі методичні технології:
• Проблемного навчання, які передбачають створення методичних навчально-проблемних ситуацій та стимулювання вчителя до пошуку шляхів вирішення цих завдань, спонукають педагогів до пошукової діяльності. Основні форми роботи у даному напрямку-це проблемні лекції, семінари-дискусії, науково-практичні конференції, евристичні діалоги, інтерактивні вправи. На засіданнях районних методичних предметних комісій та районних методичних об’єднань дієво використовують технології проблемного навчання. Особливо результативними є дані технології у організації роботи Школи молодого педагога.
• Психолого-педагогічні, які реалізуються через систему діяльності психологічної служби РМК і забезпечують психологічний супровід науково-методичної роботи з педкадрами.
• Технологія педагогічної діяльності, яка залучає вчителя, вихователя, керівника до вироблення власного алгоритму дій у педагогічній праці (моніторингпроблема педагогічний консиліум шляхи вирішення, напрямки реалізації цілейформи роботианаліз результативностівироблення рекомендацій, програм, напрацювань), спонукає до створення авторських методичних напрацювань, вибору власних шляхів вирішення педагогічних завдань.
• Інтерактивні педагогічні технології. У методичному кабінеті зібрано Банк інтерактивних технологій навчання, які використовуються у роботі з педагогами та для практичної реалізації в процесі навчання учнів.
Найбільш практичні та дієві інтерактивні методи та вправи в системі роботи з педагогами:
- Метод «Мозкового штурму» - базується на теоретичних засадах творчого мислення, спрямованого на продукування нових педагогічних ідей (група педагогів збирається для вільного асоціювання на задану тему. Кожен пропонує будь-які власні ідеї на задану тему. Банк ідей фіксується та критично обговорюється, вибрані ідеї-розвиваються) (додаток 3).
- Метод логічного оперування передбачає використання основних операцій мислення, зокрема-об`єднання явищ, функцій, подій, ідей для одержання нового. Це - синтез, аналіз, інтеграція, спрощення, моделювання, наслідування відомих явищ для створення, вироблення нових методик (додаток 4).
- Тригерна техніка. Кожен учасник інтерактивну за 3 хвилини стисло записує у вигляді тез своє бачення різних аспектів проблеми, доповідає слухачам. Однакові ідеї одразу відкидаються, відсіюються обираються оригінальні. Суть-винахід оригінального, нового. У цій методиці беруть участь досвідчені, творчі. Це методика-для найкращих педагогів.
- Метод Меттчела - мислення з кількох точок зору, мислення схемами, метод ідеї Дельфі-прогнозування, що використовують для пошуку ідеї, метод ряду випадковостей, який дає можливість крок за кроком знайти нові ідеї, метод евристичної загадки, ідейна інженерія, метод усунення перешкод, коло ідей, та інші.
Використання інтерактивних методів у роботі з педагогічними кадрами сприяє тому, що кожен педагог стає активним і зацікавленим учасником професійних зібрань, виявляючи при цьому власну творчість у вирішенні певних педагогічних проблем. Крім того, інтерактивна діяльність передбачає організацію і розвиток такого спілкування, яке веде до взаєморозуміння, взаємодії, до сумісного вирішення загальних, але важливих для кожного учасника завдань. Саме завдяки інтерактивним формам та методам роботи учитель набуває певного практичного досвіду, який створює можливість особистісного контакту між педагогами.
Найчастіше використовуються інтерактивні методи під час проведення педагогічних рад, семінарів-практикумів, засідань «круглого столу», засідань районних методичних предметних комісій.
Підготовка до засідання педагогічної ради починається здебільшого виданням наказу «Про підготовку до засідання педагогічної ради», яким затверджується склад робочої групи, конкретизуються завдання, терміни їх виконання. Ініціативна група добирає і глибоко опрацьовує науково-методичну літературу з даної проблеми. Наступний етап підготовки засідання – це створення творчих груп, які більш детально будуть опрацьовувати певні аспекти запропонованої проблеми. Такий підхід забезпечить глибоке обговорення проблеми, створить атмосферу ділового, зацікавленого колективного пошуку ефективних шляхів її розв’язання (додаток 5)
Отже, виходячи з нових реалій і потреб суспільства, ми розуміємо та відчуваємо на практиці, що особливістю сучасності стає те, що наші колеги мають набути вміння самостійно робити вибір, активно діяти та природно сприймати зміни, вміти структурувати свій життєвий простір і вчитися протягом усього життя.
З практики роботи стає зрозумілим, що інтерактивні методи в роботі з педагогічними кадрами допоможуть нам подолати розрив між освітою та вимогами життя, дозволять істотно активізувати пізнавальну діяльність та прагнення учителя до самовдосконалення. Учити самого себе – девіз кожної особистості, яка прагне до підвищення педагогічної майстерності, а в результаті – до саморозвитку особистості самого вчителя та його вплив на розвиток особистості учня.
Також інтерактивні технології, методи та вправи використовуються під час проведення засідань районних методичних об’єднань (додаток 6)
Системний підхід до організації науково-методичного супроводу вчителя передбачає вироблення алгоритму взаємодії: визначення мети, завдань, головної ідеї (тобто-змісту діяльності), пошук і створення нових форм і методів, шляхів досягнення цілей, та конкретизацію, узагальнення, аналіз досягнених результатів, вироблення методичних рекомендацій, створення програм, та ін. Пріоритетним у цьому процесі є визначення головної мети, теми, методичної проблеми. Саме вона визначає спосіб і характер практичних дій, науково-методичних та дидактичних заходів, визначає ефективний напрям діяльності.
Зауважимо, що поряд з традиційними та інноваційними формами роботи, особливий акцент надається самоосвітній діяльності вчителя.
Сучасний педагог в умовах інформатизації суспільства повинен активно працювати над самоудосконаленням, саморозвитком, збагаченням педагогічних, технологічних, методичних знань. Для стимулювання самоосвітньої діяльності вчителів методисти РМК широко використовують різноманітні інтерактивні технології. Практикується виконання вчителями вправ:
1. На основі глибокого аналізу визначте принципові недоліки у системному підході до організації науково-методичної роботи. Підготуйте відповідні рекомендації для обговорення в колективі.
2. Розглянувши будь-які 2-3 типові заходи (семінари, майстер-класи, роботу творчих груп), визначте їх підпорядкованість головній методичній меті(темі, проблемі).
3. Продовжіть ряд: Творчий вчитель - це:
вміння розвивати та стимулювати творчу уяву учнів;
уміння створювати та вирішувати нестандартні освітні ситуації…
4. Техніка імпровізації. Визначте її структуру, розробіть вправу-тренінг розвитку техніки імпровізації, в основі якої має бути ситуація з раптовими змінами.
5. Визначте основні уміння творчого вчителя, професіограму творчого вчителя.,(та інші подібні вправи)
Навчання дорослих передбачає активну співпрацю, взаємодію всіх учасників процесу, тому у РМК робочі місця розміщені по колу: практика свідчить, що найбільш оптимально відбувається взаємодія саме за круглим столом.
Створення сприятливої психологічної атмосфери навчання, яка характеризується взаємною повагою учасників процесу, доброзичливістю, взаємодопомогою та товариськими стосунками - важлива умова ефективної організації методичної роботи. Відмова від гострої критики і покарань, забезпечення умов для вільного висловлювання власного бачення питань навчання, можливість довести, захистити власну позицію забезпечують демократичність та сприяють творчості педагога, а творчість - це частина успіху педагогічної справи.
Якісно та продуктивно працює психологічна служба району, яка має ряд важливих напрацювань та забезпечує психологічний супровід кожного вчителя та учня, проводить системну роботу з батьками, забезпечуючи позитивний мікроклімат у колективах, позитивний імідж системи освіти для громадськості. Особлива увага психологічної служби - молодим педагогам, малодосвідченим вчителям, психологам.
Надважливим у процесі методичного супроводу педагогів є створення навчально-методичних умов реалізації навчально-виховного процесу. Розробка науково-методичних матеріалів у РМК базується на принципах науковості навчального матеріалу, його відповідності основним положенням і завданням навчального предмету.
Педагоги району є співавторами методичних посібників, постійно розробляються методичні рекомендації з актуальних проблем до семінарів, готуються доповіді, презентації, проекти до методичних заходів районного та обласного рівня, видаються методичні посібники, каталоги ППД, та ін.
Важливою є систематичність та послідовність науково-методичної роботи, популяризація діяльності кращих вчителів, які забезпечують неперервність творчого педагогічного процесу самоосвіти і самовдосконалення.
Варто зауважити, що основна сутність методичного супроводу - спонукання до самоосвітньої діяльності, оцінкою якої є атестація педагогічних кадрів. Процес атестації у Запорізькому районі - це система заходів з вивчення якості роботи вчителя: моніторинг якості знань учнів, результативність роботи з обдарованими учнями, урочна та позаурочна діяльність, тестування фахового рівня та особистісних якостей педагога.
Для вивчення фахового рівня та особистісних якостей педагога широко використовуються тестові методики, психологічні тести, фахове ІКТ-тестування. Запорукою успішної атестації педагога є і активність у шкільних, районних та обласних методичних заходах. Проводячи ділові ігри, майстер-класи, тренінги, презентації ППД на науково-теоретичних та науково-практичних семінарах, методисти РМК дають педагогам можливість удосконалювати практичні навички у мистецтві спілкування, умінні вести діалог, керувати дискусією, удосконалюються ІКТ-компетентності вчителів, популяризується передовий педагогічний досвід. Та найважливіше - відбувається взаємообмін, мимоволі поповнюється «педагогічна скарбничка» кожного учасника семінару. На масових методичних заходах (семінарах, конференціях, педагогічних читаннях) вчителі мають можливість порівняти власні напрацювання з роботою колег, що часто пробуджує здорову конкуренцію та підвищення якості роботи вчителя.
Надзвичайно важливою у цьому контексті є особистість методиста, його професійні навички, організаційні здібності, творчість та новаторство. Тому удосконалення методичної служби, навчання методистів, їх самоосвіта мають ключове значення в організації роботи зі становлення сучасного вчителя як конкурентоспроможного фахівця.
Важливим в організації роботи з педагогічними кадрами є принцип доступності науково-методичного матеріалу, можливість засвоїти та практично реалізувати теоретичні знання на практиці. Адже методичний кабінет - не наукова установа, що займається теоретичним обґрунтуванням педагогічної діяльності. РМК покликаний впроваджувати у практичну діяльність закладів освіти педагогічні інновації і традиційні методи навчання для підвищення педагогічної майстерності вчителя.
Вчитель-це практик, творча, ініціативна, ерудована та всебічно розвинена особистість, і завдання методичної служби району - здійснювати науково-методичний та психологічний супровід педагогічної діяльності.
У педагогіці є аксіома: інтелект формується інтелектом, характер виховується характером, особистість формується особистістю, успішні діти виховуються успішним учителем.
Словесник Євген Ільїн відзначає: „Посередній учитель викладає, гарний – пояснює, видатний – показує, великий – надихає”.
Отже, освічена людина в сучасному суспільстві не тільки і не стільки людина, що володіє знанням, а людина, яка вміє здобувати, набувати знання, робити це цілеспрямовано, з потреби, вміє застосовувати знання у будь-якій ситуації.
Уміння і бажання навчатися – це той фундамент, який треба закласти вчителю. Найкращий педагог-методист той, хто все спланував, обміркував, організував, передбачив так, що його роль у організації навчання вчителя непомітна, а педагоги творчо працюють, опановуючи нові технології навчання, здобуваючи нові компетенції. Вчителі мають усвідомлювати, що вони самі беруть безпосередню участь у вдосконаленні педагогічної науки, є співавторами, винахідниками нових методів навчання, є ініціаторами та реалізаторами ідей модернізації змісту освіти. Адже не можна якісно організувати навчально-виховний процес, не беручи до уваги напрацювання вчителів-практиків, а спираючись лише та теорію.
Роль організатора методичної роботи - довести ці прості істини до кожного педагога, здійснювати постійний методичний супровід навчально-виховного процесу, спонукати педагогів до самоудосконалення та формування компетентної, конкурентоспроможної особистості учителя. \
Досягаючи головної мети науково - методичної роботи в районі, власного пошуку нових підходів до підвищення рівня професійної майстерності педагогів, а саме-використання традиційних і новітніх технологій, інтерактивних форм у методичному супроводі формування компетентностей учителів, шляхом власних висновків, оцінок відділу освіти, педагогів, батьків, обґрунтовуючи практичну значущість досвіду, можна зробити висновки, що робота районного методичного кабінету має позитивний вплив на такі чинники діяльності педагогів району:
- активізація самоосвітньої діяльності педагогів;
- розвиток педагогічних компетентностей;
- стимулювання творчої активності;
- підвищення результативності навчально-виховного процесу;
- всебічний розвиток особистості вчителя.
Ефективність науково-методичної роботи залежить від багатьох факторів, та найважливіші серед них – професійна компетентність, організаторський талант, загострене відчуття нового, високий творчий потенціал завідувача – головного організатора і координатора науково-методичної роботи в регіоні.
Прагнучи до вдосконалення науково-методичної роботи і посилення її впливу на ріст творчого потенціалу кожного вчителя, районний методичний кабінет ефективно впроваджує розроблені «Секрети успіху від Запорізького РМК» (додаток 5).
Даний досвід роботи було представлено на виставці «Освіта Запорізького краю -2015», обласному фестивалі «Методист року – 2015» ( ІІІ місце) та схвалено на засіданні науково-методичної ради КЗ «ЗОІППО» ЗО ( протокол № 7 від 22.12.2015 року).

Джерело: http://inovacii-nmr.blogspot.com/
Категорія: Запорізький район | Додав: (27.01.2016) | Автор: Холод Марина Василівна E
Переглядів: 967 | Коментарі: 6 | Рейтинг: 3.9/82
Всього коментарів: 6
6  
Поради дуже слушні. Інтерактивні методи дійсно суттєво активізують пізнавальну діяльність учителів та їхнє прагнення самовдосконалюватися. Погоджуюся, що педагог, який постійно підвищує свою майстерність, надихає до саморозвитку і своїх вихованців. Спасибі Вам, Марино Василівно, за науку та зичу здобути перемогу!

5  
дякую за актуальнийий і корисний матеріал!

4  
Cпівпраця районного методичного кабінету та вчителів загальноосвітніх закладів сприяє інноваційному розвитку професійної підготовки вчителя, стимулює творчу активність, підвищує результативність навчально-виховного процесу.
Поради корисні, бажаю успіхів!!!

3  
Змістовний і цікавий матеріал. Бажаю перемоги! smile

2  
ІННОВАЦІЙНІ ФОРМИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ - АКТУАЛЬНЕ ПИТАННЯ! бАЖАЮ ТВОРЧИХ УСПІХІВ У ПОДАЛЬШІЙ РОБОТІ!

1  
В умовах модернізації національної системи освіти проблема якості підвищення кваліфікації працівників освіти, розроблення її сучасного змісту є особливо актуальною. Тому дякую за цікавий і корисний матеріал, бажаю успіхів у подальшій роботі.

Ім`я *:
Email *:
Код *:
 
 

Вхід на сайт

Пошук

Архів записів


Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • ІнтерБрама
  • Кафедра менеджменту
  • Портал інклюзивної освіти
  • Інновації та інноватика

  • Статистика

    Онлайн всього: 2
    Гостей: 2
    Користувачів: 0

     

    Copyright MyCorp © 2016
    Безкоштовний хостинг uCoz