Опис педагогічного досвіду роботи по проблемній темі "Розвиток усного і писемного мовлення з метою формування особистості дитини" - Запорізький район - ВИСТАВКОВА ЗАЛА - Виставкова зала - Освіта Запорізького краю 2016
ГоловнаРеєстраціяВхід Освіта Запорізького краю 2016 Неділя, 11.12.2016, 14:48
  Виставкова зала Вітаю Вас Гість | RSS

 
 
Головна » Статті » ВИСТАВКОВА ЗАЛА » Запорізький район

Опис педагогічного досвіду роботи по проблемній темі "Розвиток усного і писемного мовлення з метою формування особистості дитини"
Проблемна тема: «Розвиток усного і писемного мовлення з метою формування особистості дитини» Провідна і наукова ідея теми. Удосконалення навчально-виховного процесу, сприяння розвитку особистості. Формування у молодших школярів високого рівня мовленнєвих умінь, що співвідносяться з різними видами діяльності – слухання і розуміння, говоріння, читання і письма. Актуальність теми: - пропаганда української мови як основи духовної і художньої культури нашого народу; - використання мови для ефективного спілкування та покращення мислення і навчання; - формування й удосконалення дитячої звуковимови, засвоєння найважливіших форм української орфоепії; - робота над збагаченням, уточненням і активізацією словникового запасу молодших школярів; - формування й удосконалення граматичного ладу мовлення – уміння правильно ввести засвоєне слово у словосполучення, в речення, зв’язне висловлення. «Не навчайте дітей так, як навчали вас, бо вони народилися в інші часи», - говорить народна мудрість «Минають роки, змінюються покоління, але завжди у людини, яка приходить працювати до школи, повинна бути велика любов до дітей і бажання вчитися разом із ними. Не ми їх вчимо, вони нам допомагають зрозуміти все те, на що ми раніше не звертали увагу. Учень має відчути, що він потрібний, що його тут чекали, вірять у нього. Якщо навчання – мистецтво, то воно є найвищим з усіх мистецтв, тому що має справу не з мармуром чи полотном і фарбами, а з живими людьми. А від так, - школа – найвища художня студія» (Вахтеров В.П. Свобода учительского творчества// Народнийучитель.–1914.-№1). Модернізація освітньої галузі «Мова і література» Державного стандарту полягає у функціональному підході до шкільного мовного курсу, який передбачає таке співвідношення мовної теорії та мовленнєвої практики, для якого пріоритетним є розвиток навичок усіх чотирьох видів мовленнєвої діяльності: • аудіювання; • говоріння; • читання; • письма. Формування творчої особистості, здатної плідно працювати, тісно пов’язане із засвоєнням багатства рідної мови та вмінням користуватися ним у різноманітних мовленнєвих ситуаціях. Роль рідної мови у вихованні молодого покоління, розроблення Державного освітнього стандарту щодо змісту, обсягу і рівня мовної освіти в початкових класах, переосмислення методів і прийомів навчання мови і мовлення зумовили творчі пошуки шляхів удосконалення мовленнєвого розвитку молодших школярів. Важлива роль у системі шкільної освіти належить формуванню в учнів життєвих компетентностей, що допоможуть їм орієнтуватися в сучасному житті. Колективна творчість учителя і учнів можлива за умови організаційної, мотиваційної та емоційної єдності. Розумові сили і здібності дитини мають постійно збагачуватися та розвиватися, а міцні знання вона матиме лише тоді, коли не залишатиметься на одному і тому ж рівні розумових сил та здібностей. Сьогодні дитина має бути розумнішою, ніж вона була вчора, тільки за цієї умови у неї буде бажання вчитися і вона матиме успіх у навчанні. До українських шкіл приходять навчатися діти, які не володіють українською мовою і спілкуватися їм важко, бо вдома вони розмовляють російською. Отже, починати роботу потрібно з поповнення словника учнів, розвитку мовленнєвих умінь та навичок. Спочатку робота ведеться над розвитком усних умінь із поступовим навантаженням на розвиток також і письмових умінь та навичок. У 1 класі проводжу велику роботу над словом. Для цього використовую різноманітні дидактичні та мовні ігри. Подобаються дітям завдання з цікавої граматики. Для розвитку активного словникового запасу дітей, умінь швидко добирати слова для висловлення своїх думок знаходжу різноманітні ігри – змагання. Наприклад: даю завдання записати за обмежений проміжок часу приклади на дане правило. Змагання проводжу по рядах, в ньому беруть участь усі діти. Виграє той ряд, в якого найбільше слів. На початку уроку проводжу гру «Загадка в загадці»: діти повинні прочитати загадки, вставляючи в слова пропущені букви і назвати відгадки. Наприклад: Через поле і л_сок Подається г_л_сок. Він б_жит_по пр_в_дах – Скажеш тут, а чути там. Забезпечуючи належну мотивацію навчальної діяльності школярів, відбираю зміст адекватно меті навчання, систему вправ на засвоєння теоретичного матеріалу і на цій основі формую практичні мовленнєві уміння, добираю комплекс конкретно-перевірених завдань – своєрідних вимірників ефективності діяльнісного підходу до навчання мови. Щоб діти повноцінно виконували комунікативну функцію, навчаю їх: - орієнтуватися в умовах мовлення; - планувати своє висловлювання; - добирати відповідні мовні засоби для вираження думки; - контролювати правильність сказаного. Щоб започаткувати відпрацювання цих найважливіших умінь зв’язного мовлення молодших школярів, застосовують такі основні чотири групи вправ: - інформаційно-змістовні; - структурно-композиційні; - лексико та граматично-стилістичні; - редагування. Ці вправи допомагають правильно сприймати та створювати зв’язні висловлювання відповідно до мети, умов спілкування та норм літературної мови. Велику увагу надаю таким вправам: поділ тексту на логічно-закінчені частини, стисла передача їх змісту, складання зачину або заключної частини до основної, редагування з метою усунення невиправданих повторень, одноманітних конструкцій. Багато уваги надаю розвитку мовленнєвих умінь засобами художнього образу. Це дає змогу виховувати дітей творчими особистостями, реалізовувати потенційні можливості. Намагаюся, щоб творчість у моєму класі була нормальним і постійним супутником дитячого розвитку. Основний мовленнєвий закон – вираження думки в дійовій словесній формі. Він становить собою систему комунікативних якостей мовлення ( правильність, ясність, точність, ємкість, стислість, доцільність). Всі ці якості як найкраще формуються під час підготовки чергової вистави і, звичайно, під час інсценізації на уроках. Мої діти – виконавці дійових осіб у казці «Рукавичка», «Ріпка», «Чудо Святого Миколая». (Додаток 5) Вони засвоюють мову не як суму лінгвістичних понять, граматичних та правописних правил, а як знаряддя самовираження та спілкування. Використання на уроках і у театральних діалогах зразків мовленнєвого етикету українців допомагає їм глибше оволодівати життєвим мовним мінімумом, правилами спілкування, формує кращі національні риси, підвищує рівень загальної та мовленнєвої культури. Краще за все будувати узагальнюючі уроки з читання на казковому сюжеті: ПРО БУК ЗА СИВ ВУ - Промовляння чистомовок Ба, ба, ба – на березі цвіте верба Бо, бо, бо – Богдан малює небо Бі, бі, бі – Білка грає на трубі. - Читання слів на хмарках ЛИ ПА ПЕ РО Пам’ятаючи, як свого часу В.Сухомлинський наголошував, «що між рукою і мозком багато зв’язків, які діють двосторонньо – рука розвиває мозок, творячи його мудрість, мозок розвиває руку, роблячи її інструментом творчості…», практикую вправи, де потрібно розділити речення на слова, текст – на речення, записати, зашифрувати, зримувати, розмалювати. Щоб підтримати інтерес до читання впроваджую різноманітні форми уроків: урок-гра, урок-змагання, урок-казка, урок-пісня, урок-КВК, урок-свято. В читацьких щоденниках записують назви книг, які читають у вільний час. Звичайно, на початку не обійтись і без традиційного читання «ланцюжком», за ведучим, дощиком, мовчки і т.п. Але я впевнена, що кожен урок може збудити почуття радості, захоплення, якщо творчо використовувати на ньому педагогічне надбання класиків, елементи передового педагогічного досвіду, власні педагогічні дослідження, індивідуальні особливості учнів. Доклавши багато сил, енергії, вміння, педагогічної майстерності загалом, можна досягнути бажаних результатів. Виховувати особистість мислячу, самостійну, творчу – соціальне замовлення інформаційного суспільства. Уміння працювати з інформацією упродовж життя: здобувати її, переробляти, застосовувати для індивідуального навчання. У роботі над текстом використовую такі творчі завдання: 1. Складати текст за аналогією. 2.Редагувати текст. 3.Складати деформований текст. 4.Розташувати текст так, щоб текст був правильним. 5.Поділити текст на абзаци. 6.Знайти речення, в якому є помилка. 7.Виправити її та записати правильно. 8.Закінчити текст реченням, що висловлює головну думку. 9.Скласти текст за початком або кінцівкою. 10.Змінити кінцівку, щоб відбулося все навпаки. 11.Скласти текст за даним заголовком і кінцівкою. 12.Змінити текст-опис на текс-міркування тощо. Проводжу роботу щодо словотворення. До цього питання також ставлюся творчо. Учням подобаються творчі вікторини. Зразок: Як називається… - простір в якому не має повітря; - боротьба народів проти загрози війни; - батько діда; - людина, яка робить для когось добро, не думаючи про власну користь. У своїх практиці я застосовую різні види творчих диктантів, які сприяють запобіганню помилок, сприяють творчому підходу до виконання завдань. 1. Диктант - «решето» Учитель читає слова. Учні прослуховують і записують лише ті, в яких під час зміни слова відбувається чергування голосних або приголосних. Наприклад, слова: дорога, гурток, гриб, фіалка, смерека; кінь, річ, небо, возити, носити. 2. Диктант - «аналогія» Учитель називає перше слово, а діти за аналогією пишуть своє. Слова необхідно добирати до різних правил. Наприклад, слова щодо правопису великої букви: Іван - …, Рябко - …, Київ - …, Дніпро - …, вулиця Янова - … 3. Диктант - «гра» Цей диктант формує вміння швидко добирати слова до певного правила. Записати з пам’яті п’ять слів. Спіймати спільний звук у словах кожного ряду. - Дорога, мак, земля, парта, хмара. - Кінь, ліс, поріг, їжак,сіно, квіти, білка. - Парус, куля, азбука, рука, мурашка, муха. - Мед, цегла, озеро, верба, степ, серп. 4.Диктант - «перевіряю себе» Діти виправляють помилки, користуючись підручниками або словниками. Читати (читанка), вишневий (вишня), широкий (широко), веселий (веселе), кислиця(кислий), черговий (черга). 5.Творчі диктанти 1)Змінити слово так, щоб у ньому було на один склад більше. Ліхтар, буквар, снігур, фільм, дощ, солдат, куля, дуб, степ, суп, їжак, жолудь, гриб. 2)Переробити, де можливо, розповідні речення на питальні. Записати їх. До чого ж красива наша школа восени! У садку достигають яблука. 3)Вставити в речення пропущені підмети або присудки. Уже весна…в літо. Через пагорби й долини весело біжать…Орел…лише на волі. Довідка: переростає, стежини, живе. Редагування тексту, в якому порушена стильова єдність. Мета: сформувати уявлення про способи добирання мовних засобів з огляду на мету висловлювання. Як поліпшити опис? Ходить осінь із кухлем у руці. Ллє дощі і зливи. Сірим полотном застилає небо. Огортає землю ніжною прохолодою. Осінь характеризується скороченням дня. Поміркуйте: учень мав намір мальовничо змалювати осінь або точно назвати її ознаки? Яке речення не відповідає задуму? Прочитай. Знайди початок і кінець кожного речення. Постав олівцем у кінці кожного речення крапки. Підкресли букви, які треба замінити на великі. Настали осінні дні листя на деревах пожовкло зранку іній вкриває траву птахи відлетіли тихо навкруги. Чи можна цей запис вважати текстом? Добери заголовок до тексту: • Птахи відлетіли • Осінь прийшла • Листя пожовкло Гра «Що може слово ЯК». Через слово ЯК з’єднай назву тварини і її характеристику. Прочитай речення, які утворилися. Поясни про кого так кажуть. Боягузливий сорока Хитра їжак Голодний ЯК вовк Колючий ведмідь Неповороткий лисиця Галаслива заєць До поданих слів добери з дужок відповідні ознаки й запиши словосполучення. Лист, помідор, хустка (червоний, малиновий, пурпуровий) Пора, дітвора, пісня (радісна, весела, безтурботна) Прочитай, подумай, доповни. Співає, літає, будує, годує, навчає . Повзе, блищить, шипить, жалить . Пише, запитує, навчає, перевіряє, пояснює . Лащиться, дряпає, грається, вмивається . З’єднай малюнок і слово, характеризує зображену на малюнку тварину. сірий клишоногий хитра боягузливий руда вухастий колючий маленька спритна Складання усних описів. Дидактична гра «Кому це?» Мета: вчити орієнтуватися у способі викладу думки, будувати найпростіші описи. Буратіно привозить на вантажній машині пакети. Його зустрічають Заєць та їжак. Учитель виймає з пакету морквину і запитує: - Кому це? - Зайцеві, - хором відказують діти. Учитель дає зайцеві моркву й описує її. - Візьми, Зайчику, морквинку. Глянь яка вона оранжева, велика та довгенька, солодка, соковита, хрумтить на зубах. Гризи, сіренький! Потім дістає капусту й запитує: - Кому це? - Зайчикові. - Оксано, дай Зайчикові капусту й опиши її. - Ось тобі, Зайчику, капуста. Глянь, яка вона кругла, біла. На ній листочки-одежинки. Вони соковиті, солодкі. Хрумкай, сіренький, на здоров’я. Учитель виймає буряк. - Кому це? - Їжачкові. - Михайлику, дай їжачкові бурячок й опиши його. - Ось тобі, друже, бурячок на сніданок. Він червоний, круглий, солодкий, соковитий. Смачний буде з нього борщ. Для розвитку творчої діяльності учня на основі прочитаного використовую такі завдання: • ілюстрування художніх творів своєю уявою; • віршування за допомогою вчителя; • колективне складання варіантів, кінцівок до відомих казок; • складання письмових творів-мініатюр; • складання усних оповідань (розповідей від імені одного героя); • складання загадок, лічилок, небувальщин; • інсценування прочитаного за зміненим сюжетом; • створення ігрових ситуацій в яких учні є авторами, акторами, глядачами. Фрагмент відкритого урок в 2 класі з використанням мультимедійних технологій.(Додаток 2) Урок українського читання в другому класі «Світ казковий, світ прекрасний». Тема. Українська народна казка «Колосок» Мета: вчити дітей виділяти в тексті дійових осіб, давати їм елементарну характеристику; розвивати уміння аналізувати їх вчинки; формувати навички правильного і свідомого читання; збагачувати словниковий запас учнів. Виховувати бажання допомагати дорослим; викликати негативне ставлення до ледарів. Обладнання: читанки, пошукові таблиці, колоски з буквами, малюнки героїв, маски дійових осіб, ілюстрація до казки «Колосок». Тип уроку: урок засвоєння нових знань з елементами творчості. Організація класу до уроку. Пролунав дзвінок, починається урок Будем працювать старанно, Щоб почути у кінці, Що у нашім другім класі Дітки - просто молодці! - Гаслом нашого уроку будуть слова: «Уважність, старанність, праця – наш шлях до знань». Мовна розминка. 1. Вправляння у читанні складів ка ко ку ки кі ке кра рка вкра 2. Вивчення скоромовки На печі, на печі смачні гарячі калачі. Хочеш їсти калачі – не лежи на печі. - Який звук повторюється? Прочитайте скоромовку, чітко і твердо вимовляйте цей звук. Читання скоромовки з різною інтонацією. 3.Вправи для розвитку техніки читання. Учні читають слово з картки-блискавки і добирають до нього антонім. Ніч (день); початок (кінець); холод (тепло); спочатку (вкінці); голосно (тихо); знайшов (загубив); веселі (сумні); наївся (зголоднів); лінивий (працьовитий); працювати (відпочивати). - Хто запам’ятав, яке слово прочитали останнім? Який синонім дібрали до нього? Коли можна відпочивати?Без чого ми не зможемо їсти калачі, про які читали в скоромовці? 4. Вправи на сприйняття. - Що ж у нас вийшло? А вийшло прислів’я. Що таке прислів’я? Які жанри усної народної творчості ми вивчили?(загадки, лічилки, скоромовки, прислів’я). Творча робота. Подивіться, як могли вчинити мишенята після нашого уроку. Півник (зажурено співає) Ой у мене горечко – Болить дуже горлечко. Хто ж тепер прос все подбає? Хто все тут поприбирає? Ще й пригляне за моїми Мишенятами малими? (Півник іде до хати, виходять мишенята) Ведуча Пішов Півник наш до хати – Своє горло лікувати. Круть Мабуть, Півник захворів, Навіть в хаті не підмів, Навіть їсти не зварив, Колосок не змолотив. Верть Доведеться тепер нам Все прибрати тут і там, Колосок обмолотити, Хліб до печі посадити, Лікарських рослин зібрать, Півника полікувати. (Підмітають подвір’я, молотять колосок, місять тісто, ідуть у ліс за лікарськими рослинами) Ведуча Мишенята зрозуміли, - Хворий Півник – це не діло. І робота закипіла, Як до неї взятись сміло. Й Півник трошки полежав, Бо компрес на горло клав, Чай калиновий попив, Й біль від нього відступив. (Виходить Півник) Півник Ку-ку-рі-ку! Ку – ку – рі! Дивно, прибрано в дворі. І у хаті – чистота, Хліб із печі вигляда, Ще і борошна мішок Хтось поставив у куток. (Вбігають мишенята, тримаючи в руках лікарські рослини. Співають) Було в тебе горечко, Бо боліло горлечко. Круть Ми удвох тут працювали, Підмітали, прибирали. Щоб здоровим ти знов став, Назбирали в лузі трав. Верть Будем ми про тебе дбати І у всьому помагати. Ти – найкращий друг для нас, Зрозуміли ми це враз. Ведуча Бач, щасливий є кінець, Півник – бравий молодець. Й мишенята – молодці, Бо навчилися вони Підмітати, прибирати, Дружбу щиру цінувати. Вони щасливо живуть: Порівну вже ділять труд, Прибирають і печуть І гостей до себе звуть. Всіх хто в гості завітає, Коровай смачний чекає. Підсумок уроку. Рефлексія. - Ось ми і дісталися вершини знань. Сподобався вам наш шлях, наша робота на уроці? Чи були ми ледачими, як мишенята? А що допомогло нам дістатися вершини знань? (Спільна дружна робота) Якими ми були на уроці? (Працьовитими) - За хорошу роботу півник приніс вам дарунки. (Вчитель вручає учням корзину з фруктами). Домашнє завдання. 1, 2 групи вчаться читати казку в особах. 3 група перечитує казку, виконує завдання з пошукової таблиці. Мій досвід базується на науково-методичному фундаменті, містить передові педагогічні ідеї, власні знахідки й напрацювання. Підвищуючи свій професіоналізм, намагаюся орієнтуватися в широкому спектрі сучасних інноваційних проектів, ідей, напрямків, використовувати найефективніші освітні технології, впроваджувати педагогічні технології, які гарантують реалізацію творчих здібностей, зв’язного мовлення, розвивають логічне мислення учнів та пізнавальні інтереси школярів. Тому в процесі навчання намагаюся розкрити дитячу обдарованість, визначити методи, що сприяють розвитку можливостей самовираження дитини, тісно співпрацюю з батьками. Для того, щоб удосконалити роботу з дітьми, дати їм ґрунтовні, міцні знання, озброїти практичним розуміння основ наук залучаю своїх вихованців до різноманітних конкурсів. Мої учні неодноразово брали участь у Міжнародному природничому конкурсі «Колосок-осінній», «Колосок-весняний» (9 учасників, з них 4 учні отримали сертифікат «Золотий колосок», 5 учнів – «Срібний колосок»), у районному конкурсі мовознавців ім.П.Яцика, а також зайняв ІІІ місце учень Похиленко Владислав у обласному фестивалі-конкурсі дитячої та юнацької творчості «Шанує Тараса велика родина»(2014р.), взяли участь у Міжрегіональному фестивалі ораторського мистецтва «Заговори, щоб я тебе побачив», в районному конкурсі «Золоте перо» присвячений до Дня Вчителя. В районній газеті «Червоний промінь» учениця Шевченко Наталя неодноразово ділилася з читачами про свої спостереження «Маленькі пригоди в навколишній природі». (Додаток 3 ). Протягом навчального року проводжу відкриті уроки, позакласні заходи для вчителів школи, батьків, виступаю з доповідями на засіданнях шкільного методичного об’єднання, ділюся досвідом роботи на педагогічних радах. Друкувала свої матеріали в національному педагогічному журналі «Відкритий урок: розробки, технології, досвід» (2015р.), отримали рецензію та відзнаку «Вибір редакції». (Додаток 1,4) В роботі використовую передовий педагогічний досвід педагогів-новаторів І.Т.Федоренка, О.М.Потапової, Л.А.Варзацької, В.О.Сухомлинського. Навчити дітей відчувати мелодійність рідного слова, красу навколишньої природи, тонкощів людських стосунків, посіяти добро в дитячі душі, заохочувати дітей у їх фантазіях, ставати на місце будь-яких живих створінь, щоб навчитись відчувати чужу радість і чужий біль, - це одне з завдань уроків у початкових класах. В.О.Сухомлинський в одному зі своїх звернень писав: «Умій відчувати поряд із собою людину, вмій розуміти її душу, бачити в її очах складний духовний світ – радість, горе, біду, нещастя. Думай і відчувай, як твої вчинки можуть відбитися на душевному стані іншої людини». Ці слова видатного педагога стали моїм девізом у роботі з дітьми. На уроках намагаюся плекати паростки духовності, відкривати і розвивати творчі здібності дітей. Щоб виконати ці завдання, необхідно дітей переконувати, що вони – найбільше багатство країни, що вже зараз вони виконують відповідальне державне завдання – збагачують себе знаннями. Необхідно довести дітям, що дорослі вірять у їх здібності та завжди готові допомогти і підтримати кожну особистість.

Джерело: https://docs.google.com/document/d/1ga33jERWgJMX4s2Vdzy9jT3JUzfIVchR4Kl_7GHmw0s/edit
Категорія: Запорізький район | Додав: (21.02.2016) | Автор: Котенко Любомира Дмитрівна E
Переглядів: 279 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 3.7/45
Всього коментарів: 1
1  
Без сумніву у вас дуже цікавий матеріал але відкрийте будь-ласка доступ!

Ім`я *:
Email *:
Код *:
 
 

Вхід на сайт

Пошук

Архів записів


Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • ІнтерБрама
  • Кафедра менеджменту
  • Портал інклюзивної освіти
  • Інновації та інноватика

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

     

    Copyright MyCorp © 2016
    Безкоштовний хостинг uCoz