Організація методичної роботи в Новозапорізькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів - Запорізький район - ВИСТАВКОВА ЗАЛА - Виставкова зала - Освіта Запорізького краю 2016
ГоловнаРеєстраціяВхід Освіта Запорізького краю 2016 Неділя, 11.12.2016, 14:50
  Виставкова зала Вітаю Вас Гість | RSS

 
 
Головна » Статті » ВИСТАВКОВА ЗАЛА » Запорізький район

Організація методичної роботи в Новозапорізькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів
ОРГАНІЗАЦІЯ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В ШКОЛІ
ВСТУП
Методична робота – це заснована на досягненнях науки та передового досвіду система аналітичної, організаційної, діагностичної, пошукової, дослідницької, науково – практичної, інформаційної діяльності з метою удосконалення професійної компетентності педагогічних працівників та підвищення ефективності навчально – виховного процесу.
Основні принципи методичної роботи:
– демократизація та гуманізація навчального процесу;
– цільовий підхід до організації методичної роботи відповідно програмних цілей закладу та напрямків його діяльності;
– організація роботи з педагогічними кадрами на основі урахування їх потреб та реального рівня професійної майстерності;
– системність та систематичність;
– науковість;
– оперативність та мобільність;
– прогностичність та випереджувальний характер;
– оптимальне поєднання індивідуальних і колективних форм;
– пріоритет знань та моральних цінностей.
Основними завданнями методичної роботи є:
– організаційно – методичне забезпечення програм розвитку закладу;
– удосконалення змісту, форм і методів навчання та виховання учнівської молоді, забезпечення єдності органічного взаємозв’язку загальноосвітньої та допрофесійної підготовки учнів на основі принципів гнучкості, поступності, прогностичності, ступеневого характеру закладу;
– розвиток педагогічної та професійної майстерності педагогічних працівників, їх загальної культури, створення мотивації умов для професійного вдосконалення;
– інформаційне забезпечення педагогічних працівників з проблем освіти, педагогіки, психології, інформування про досягнення науки і техніки, передового педагогічного досвіду;
– організаційно – методична допомога у розвитку педагогічної творчості, експериментально – дослідницькій роботі, впровадженні результатів наукових досліджень, передового досвіду, педагогічних технологій, тощо;
– створення комплексно – методичного забезпечення предметів, розробка та видання навчальних, методичних посібників, рекомендацій, наочних засобів навчання;
– забезпечення інтеграції навчального процесу, науки і практики;
– підготовка до атестації педагогічних працівників.

ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. ЗНАЧЕННЯ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ ТА ЇЇ СУТЬ
Давні істини «Вчитись можна все життя», або «Учитель живе, поки вчиться», «Вік живи, вік учись» відносяться до всіх людей, але найбільше до тих, хто вчить інших. Тому в Україні існує система неперервного навчання й освіти сучасного педагога – спеціаліста, яка органічно поєднує в собі навчання та самоосвіту. Значну роль у забезпеченні потреб суспільства й держави у висококваліфікованих конкурентоспроможних фахівцях відіграє післядипломна освіта, підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, їх педагогічної майстерності та методичного рівня. Її частиною є методична робота з учителями на різних рівнях (державному, місцевому, шкільному).
Необхідність творчого розвитку педагогічних працівників випливає зі стратегічних завдань реформування післядипломної освіти, які сформульовані у національній доктрині, а саме:
- створення умов для постійного підвищення освітнього й кваліфікаційних рівнів, оновлення професійних та загальноосвітніх знань громадян, збагачення духовного та інтелектуального потенціалу суспільства;
- оптимізація мережі навчальних закладів, підвищення кваліфікації й перепідготовки кадрів;
- створення національної системи підготовки та атестації наукових і
науково – педагогічних працівників вищої кваліфікації, надання вищій школі провідної ролі у післядипломній освіті спеціалістів.
Реалізація цих завдань можлива при змістовній організації неперервного навчання як керівників органів освіти та шкіл, так і вчителів.
Класики вітчизняної педагогіки цю проблему завжди вважали однією з найважливіших у навчанні майбутніх учителів та вчителів – практиків.
А.С.Макаренко вважав, що педагогічна майстерність не є вродженою, а набутою, і кожен учитель повинен зробити все, щоб стати майстром.
В.О.Сухомлинський зазначав, що суттєвою умовою майстерності педагога є глибина знань, широкий інтелектуальний кругозір, а причиною її втрати окремими вчителями є їх «духовне окостеніння», яке виникає тоді, коли вони не поповнюють своїх знань. В.О. Сухомлинський вважав, що вчитель мусить постійно працювати над собою, і спинятися на досягнутому він не має жодного права. Навички і вміння вчителя, якими б досконалими вони не були, не можуть залишатися на тому самому рівні, інакше перетворяться в ремісництво.
Нині суспільству потрібен не сліпий виконавець адміністративних вказівок, а висококомпетентний професіонал – педагог, який володіє глибокими педагогічними знаннями, надбанням національної та світової культури, здатний до творчих нестандартних рішень, готовий до роботи в умовах ринкових відносин.
Вирішення цієї проблеми залежить від двох головних факторів: діяльності самого вчителя, керівника з самоосвіти та дієвості національної системи безперервного підвищення професійної кваліфікації, або, як можна сказати простіше, — від методичної роботи вчителя та методичної роботи з учителем.
Безперервне підвищення кваліфікації педагогічних кадрів — цілеспрямований процес, спеціально організований з метою систематичного оновлення професійної компетентності працівників освіти, зумовлений динамікою розвитку суспільства, науки, освіти, а також потребами, що випливають з особистого досвіду і специфіки діяльності кожного педагога. У цій системі існують колективні та індивідуальні форми оволодіння знаннями. Крім курсової перепідготовки, велике значення має також самоосвіта вчителя, активні форми методичної роботи, вивчення і впровадження у шкільну практику передового педагогічного досвіду та досягнень педагогічної науки. Для вдосконалення теоретичної і методичної підготовки вчителя вирішальне значення має самостійна робота над науковою літературою з педагогіки, психології та методики викладання. Самоосвіта виступає внутрішнім стержнем, активною творчою, пізнавальною діяльністю в рамках неперервної освіти.
Однією з ланок системи безперервного підвищення кваліфікації вчителя є методична робота на різних рівнях: державному, регіональному, шкільному.
Методична робота в школі — спеціально організована діяльність педагогічного колективу, що створює умови для підвищення майстерності педагога.
Методична робота спонукає вчителя до роботи над підвищенням свого фахового рівня, сприяє збагаченню педагогічного колективу педагогічними знахідками, допомагає молодим учителям переймати майстерність у досвідчених колег.
Її функції полягають у визначені системи заходів, спрямованих на досягнення найкращих результатів (планування); у діяльності з удосконалення структури і змісту методичної роботи (організаційна); у регулярному вивченні співвідношення між рівнем компетентності педагогів, що виявляється в узагальненому результаті їх праці, та вимогами суспільства до якості роботи працівників освіти (діагностична); передбаченні знань та умінь, необхідних педагогам у майбутньому (прогностична); виробленні принципово нових положень навчально-виховної роботи, у формуванні, експериментальній перевірці та впровадженні передового досвіду (моделююча); відновленні частково забутих або втрачених учителями знань після закінчення навчального закладу (відновлююча); виправленні недоліків у діяльності педагогів, пов'язаних з використанням застарілих методик (коригуюча); інформуванні, агітації педагогів щодо впровадження досягнень науки, передового досвіду (пропагандистська); налагодженні й підтриманні зворотного зв'язку, в оцінюванні відповідності наслідків методичної роботи завданням та нормативним вимогам (контрольно-інформаційна).
Методична робота покликана стимулювати підвищення наукового рівня вчителів, їх підготовку до засвоєння змісту нових програм і технологій реалізації, досягнень психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання, передового педагогічного досвіду.
Методична робота здійснюється за такими напрямами:
1. Поглиблення філософсько-педагогічних знань. Спрямоване на вивчення педагогічної теорії та методики навчання й виховання, психології, етики, естетики, поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета й методики його викладання.
2. Вивчення принципів розвитку української національної школи. Передбачає збагачення педагогічних працівників надбаннями української педагогічної думки, науки, культури, вивчення теорії та досягнень науки з викладання конкретних предметів, оволодіння сучасними науковими методами, освоєння оновлених програм і підручників.
3. Освоєння методики викладання додаткових предметів. Охоплює вивчення складних розділів навчальних програм з демонструванням відкритих уроків, застосуванням наочних посібників, дидактичних матеріалів.
4. Систематичне інформування про нові методичні розробки. Полягає у систематичному вивченні інструктивно-методичних матеріалів стосовно змісту і методики навчально-виховної роботи.
6. Оволодіння науково-дослідними навичками. Сприяє формуванню дослідницьких умінь, організації власного теоретичного пошуку, аналізу та оцінювання результатів педагогічних досліджень.

2. ЗМІСТ ТА ФУНКЦІЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ
Зміст методичної роботи полягає у наступному:
- поглиблення філософсько – педагогічних знань, спрямованих на відродження і розвиток національної освіти в Україні, вивчення педагогічної теорії і методики навчання і виховання, психології, етики, естетики, поглиблення науково – теоретичної підготовки з предмета і методики його викладання з урахуванням вимог Закону України «Про мови»;
- вивчення діалектики і принципів розвитку національної освіти, школи, профтехосвіти. Збагачення педагогічних кадрів надбаннями української педагогіки, науки, культури. Глибоке вивчення і практична реалізація оновлених програм і підручників, розуміння їх особливостей і необхідності виконання з позиції формування національної школи;
- освоєння методики викладання предметів, демонстрування відкритих уроків, застосування наочних посібників, ТЗН, дидактичних матеріалів;
- освоєння і практичне застосування методів активізації навчальної діяльності учнів і формування в них наукового світогляду;
- систематичне інформування про нові методичні рекомендації, публікації про зміст і методи навчально – виховної роботи, глибоке вивчення державних нормативних документів;
- впровадження досягнень психології, педагогіки, окремих методик та передового педагогічного досвіду.
Функції методичної роботи можна розбити за М.М.Поташником на три групи:
1) відносно вчителя;
2) педагогічного колективу;
3) досягнень педагогічної науки та досвіду вчителів інших шкіл.
Перша група функцій, спрямованих на вчителя: досягнення компетентності, збагачення знань педагогів (предметних, методичних, дидактичних, психологічних); розвиток світогляду, ціннісних орієнтацій (установка на демократизацію, гуманізацію, гуманітаризацію, оптимальні наслідки діяльності); розвиток мотивів творчої діяльності (любов до дітей, відповідальність, обов'язок, потреба самореалізації); розвиток стійких моральних якостей особистості (доброта, чуйність, порядність, принциповість, витримка, терплячість тощо); розвиток сучасного стилю педагогічного мислення; розвиток педагогічної техніки, виконавського мистецтва, артистизму; розвиток емоційно – вольової саморегуляції.
Друга група функцій, спрямованих на педагогічний колектив: консолідація педагогічного колективу як колективу однодумців у головному; вироблення єдиної педагогічної позиції, спільних цінностей, традицій; організації діагностики і самодіагностики реальних навчальних можливостей учнів, класних колективів, професійних можливостей, потреб і запитів учителів; експертна оцінка авторських варіантів програм, навчальних планів, підручників, посібників, засобів навчання і виховання, створених у даному колективі; контроль і аналіз конкретного навчально – виховного процесу і його результатів – якості знань, умінь, навичок учнів, вихованості і розвитку школярів; виявлення, узагальнення, пропаганда та впровадження внутрішкільного педагогічного досвіду, обмін цінними методичними знахідками; стимулювання групової творчості та ініціативи членів педколективу; залучення колективу до науково – дослідницької експериментальної роботи, до цілеспрямованого створення нового досвіду своєї школи.
Третя група функції стосується і кожного вчителя, і колективу: творче осмислення соціального замовлення, нових нормативних актів і документів, доведення їх до свідомості кожного педагога, упровадження, досягнень передового педагогічного досвіду, новаторства, профілактика типових для всіх шкіл труднощів і недоліків у педагогічній діяльності; впровадження й використання досягнень психолого-педагогічної науки, інших дисциплін; поширення за рамки школи передового досвіду, досягнутого цим колективом.

3. Основні форми методичної роботи в школі
Форми організації методичної роботи в школі досить динамічні. Вибір конкретної з них залежить від педагогічної культури вчителів, морально-психологічного клімату в шкільному колективі, матеріально-технічних можливостей школи, інноваційної відкритості та активності вчителів та керівників школи.

Індивідуальна форма методичної роботи. Вона є складовою самоосвіти вчителя, здійснюється за індивідуальними планами з урахуванням його професійних потреб, результатів взаємооцінки, рекомендацій керівництва школи, досвідчених педагогів. Змістом її є систематичне вивчення психолого-педагогічної, наукової літератури, участь у роботі шкільних, міжшкільних та районних методичних об'єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань, розробка проблем, пов'язаних з удосконаленням навчально-виховної роботи, проведення експериментальних досліджень, огляд і реферування педагогічних та методичних журналів, збірників та ін.
У процесі самоосвіти педагог має подбати про зв'язок змісту індивідуального плану з проблемою, над якою працює педагогічний колектив, удосконалення знань та умінь, необхідних для успішного викладання певного навчального предмета, підвищення власної педагогічної майстерності, ефективність самоосвіти залежатиме від того, наскільки педагог буде послідовним у своїх стараннях. Важливим є постійне ускладнення змісту і форм роботи над собою, забезпеченні конкретних її результатів. Ними можуть бути написання реферату, повідомлення на семінарі, науково-практичній конференції, виступ на засіданні педради, тощо.

Колективні й групові форми методичної роботи. Методична рада. Об'єднує всіх педагогів школи, очолює її найчастіше директор або завуч. Методична рада обговорює і обирає варіанти змісту освіти (навчальні плани, програми, підручники тощо), форми і методи навчально-виховного процесу та способи їх реалізації. В її компетенції — організація роботи з підвищення кваліфікації та майстерності педагогічних кадрів, розвитку їх творчої ініціативи, впровадження досягнень науки і передового педагогічного досвіду, взаємодія школи з науково-дослідними установами, добровільними товариствами, творчими спілками тощо.
Методичні об'єднання (комісії) вчителів. Вони покликані забезпечити ознайомлення педколективу з новою педагогічною інформацією, передовим досвідом, сприяти впровадженню їх у навчально-виховний процес. Створюють їх при методичній раді школи, на свої засідання вони збираються один-два рази на чверть. Керують ними досвідчені вчителі-методисти. Зміст їх діяльності визначається блоком навчальних предметів, що вивчаються в школі, методикою їх викладання. Методичні об'єднання обговорюють найважливіші розділи і теми нових програм та підручників, експериментальні варіанти освітніх програм; організовують відкриті уроки та виховні заходи, взаємо-відвідування уроків та позаурочних заходів, предметні олімпіади, предметні тижні (“Тиждень хімії”, “Тиждень народних традицій” та ін.). Особливий напрям їх діяльності — вивчення, узагальнення і запровадження вітчизняного та зарубіжного передового педагогічного досвіду. Цій меті підпорядковують різні форми своєї роботи, в тому числі й конкурси кращих методичних розробок, науково-практичні конференції тощо.
Системність, послідовність їх роботи забезпечується завдяки спеціальному планові, який охоплює загальну характеристику педагогічної діяльності вчителів певного предмета, якості знань учнів, мету і завдання на навчальний рік, основні організаційно-педагогічні заходи (оформлення кабінетів, експертиза дидактичного матеріалу, затвердження текстів контрольних робіт), тематику доповідей, відкритих уроків, позакласних занять, форми і терміни контролю за якістю знань, умінь і навичок учнів.
Об'єднання бувають не тільки предметними (цикловими), але й профільними, наприклад, методичне об'єднання класних керівників, учителів початкових класів, керівників гуртків за інтересами та ін.
З розвитком шкіл нового типу (ліцеїв, гімназій, коледжів, альтернативних приватних навчальних закладів), в яких, згідно зі Статутом, створюються факультети з відповідними щодо профілю навчання кафедрами, відпала необхідність у предметних (циклових) об'єднаннях, оскільки кафедри є своєрідними предметними (наприклад, кафедра хімії) або цикловими (наприклад, кафедра природничих дисциплін) об'єднаннями, вирішуючи методичні проблеми, беручи участь у колективних формах методичної роботи.
Взаємовідвідування уроків. Сприяє підвищенню майстерності вчителя. Відвідування молодим вчителем уроків досвідченого колеги збагачує його методичний досвід. Досвідчений педагог, відвідавши урок початківця, зможе виявити сильні та слабкі місця в його манері ведення уроку, дати відповідні поради, а інколи й запозичити у молодшого колеги корисне для себе.
Єдиний методичний день. Проводять його один раз на чверть для всіх педагогів школи. Напередодні випускають тематичний бюлетень, організовують виставку методичних розробок, творчих робіт учителів і учнів школи, нової психолого-педагогічної літератури. У програмі заходів такого дня — відкриті уроки і позакласні заняття, розгорнутий аналіз та обговорення їх, огляд нової методичної літератури, підбиття підсумків .
Методичні семінари-практикуми. Орієнтовані вони на забезпечення єдності теоретичної та практичної підготовки вчителя, стимулюють їх самоосвітню діяльність, інтеграцію у сферу педагогічних інновацій. Спрямовані на вивчення сучасних педагогічних теорій, аналіз власного досвіду. Опрацьовані матеріали оформляють у вигляді доповідей, рефератів.
Школа передового досвіду. Реалізує цілі й завдання індивідуального та колективного наставництва. Основне її призначення полягає в методичній допомозі досвідченого вчителя менш досвідченим колегам. Формується вона на добровільних засадах.. Керівник школи, відвідуючи уроки вчителів, консультуючи їх щодо планування, методики й технології уроку, обговорюючи теоретичні проблеми освіти, удосконалює й власну педагогічну майстерність, переконується в правильності педагогічних позицій. А вчителі мають змогу вивчати творчу лабораторію педагога-майстра.
Школа молодого вчителя. Завдання її полягає у сприянні професійному становленню учителів-початківців. Їх роботою опікується досвідчений вчитель або керівник школи. Зосереджується на питаннях з техніки та методики проведення уроку, позакласного заняття, планування роботи класного керівника, інших аспектах професійного самоутвердження педагога.
Проблемні (інноваційні) групи. Виникають за ініціативи керівників школи, учених-педагогів, учителів. Спрямовують свої зусилля, на вивчення, узагальнення й поширення передового досвіду як у своїй школі, так і поза нею. Якщо проблемна група розробляє та впроваджує свої концепції або методичної знахідки, то вона орієнтується на основні вимоги науково-дослідної роботи, зосереджуючись на обґрунтуванні проблеми й теми дослідження, формулюванні гіпотези, визначенні основних етапів дослідження та передбаченні проміжних результатів. Важливим при цьому є вибір методів дослідження, визначення контрольних та експериментальних класів. Здебільшого проблемні (інноваційні) групи працюють під керівництвом викладачів вищих навчальних закладів.
Науково-педагогічна конференція. Організовують її за підсумками роботи на певному проміжку часу або після завершення певного етапу роботи. Автори повідомлень інформують колег про результати своїх пошуків. Інші учасники мають можливість порівняти їх з результатами своєї роботи, переконатися в ефективності запропонованих прийомів і методів. Конференція може мати урочистий, святковий характер, із заохоченням учителів за результатами дослідницької та методичної роботи, запрошенням педагогів з інших шкіл, представників громадськості, науки.
Нетрадиційні форми методичної роботи. До них належать: педагогічні ігри (дидактичні, виховні, ділові, рольові); моделювання педагогічних ситуацій; олімпіади методичних інноваційних розробок уроків, виховних заходів, методичні “мости”, літературні ярмарки педагогічних підручників, методичних рекомендацій, аукціон методичних розробок; конкурсні виставки методичних розробок (уроків, виховних заходів). Вони сприяють залученню педагогів до пошукової методичної роботи; розвитку уміння спілкуватися з колегами, учнями, батьками сприяють попередженню конфліктів у педагогічних колективах.

4. НАУКОВІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ

Результати наукових досліджень методичної роботи свідчать, що існують суттєві і типові недоліки в ній, а саме: несистемний підхід, стихійність, формалізм, відсутність діагностики, модульності, диференціації, індивідуалізації, трафаретність і рецептурність методичних вимог, невисока активність учителів.
У сучасній педагогіці прийнята концепція поетапності в здійсненні методичної роботи, рекомендується 4 етапи:
1. Виявлення рівня (низький, середній, високий) стану методичної роботи.
2. Систематизація, оптимальний відбір ефективних форм і методів методичної роботи з урахуванням генералізації підсистеми роботи з вивчення і впровадження передового педагогічного досвіду.
3. Розробка наукової, цільової, комплексної програми методичної роботи на всіх рівнях та її реалізація.
4. Реалізація комплексної програми, коригування та аналіз результатів.
Таким чином, в основу боротьби з формалізмом у методичній роботі закладається не емпіризм, а науковий підхід до цієї справи.
У системі методичної роботи педагогічна наука рекомендує такі методи інтенсифікації:
- мотивація, формування пізнавального інтересу, почуття обов'язку і відповідальності за якість своєї роботи;
- підвищення інформативності занять, збільшення об'єму знань;
- ліквідація непродуктивних затрат часу;
- упровадження активних, нестандартних форм і методів навчання;
- раціоналізація методичних занять;
- використання технічних засобів навчання.
Важливим аспектом роботи керівників методичних органів, організаторів методичних занять, керівників шкіл, які організовують і проводять різні заходи з педагогами, є свідомий підхід, уміння оптимізувати методичну роботу. Необхідно навчитися приймати оптимальні рішення, які дозволяють коротким шляхом досягнути поставленої мети.
При цьому потрібно пам'ятати, що універсальної форми, методу роботи немає. Системність, конкретність, міра лежать в основі процедури оптимального вибору варіантів методичних занять. Найбільших успіхів можна досягти, якщо оволодіти всією сукупністю засобів оптимізації методичної роботи, а саме:
- комплексне планування завдань;
- конкретизація завдань для кожної групи педагогічних працівників;
- виділення головного, суттєвого в змісті заняття; оперативне коригування заняття;
- виявлення відповідності результатів реальним можливостям педагогів та нормативам затрат часу.
Взаємозв'язок інтенсифікації та оптимізації методичної роботи, удосконалення змісту, розвиток ініціативи і творчості вчителів, упровадження передового досвіду, діагностика утруднень і досягнень учителів — це основи її наукової організації.

5. МЕТОДИЧНА РОБОТА В НОВОЗАПОРІЗЬКІЙ ЗАГАЛЬНООСВІТНІ ШКОЛІ І-ІІІ СТУПЕНІВ ЗАПОРІЗЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Методична робота планується і проводиться, як правило, на діагностичній основі. Директор і його заступники глибоко і всебічно аналізують підсумки роботи ліцею за попередні роки, виявляють невирішені проблеми і недоліки, знайомляться з елементами передового досвіду, проводять виробничі наради з керівниками методичних об'єднань, учи-телями – методистами, керівниками творчих груп. Після цього всі вчителі заповнюють діагностичні анкети, у яких вказують, що вдається добре в навчальній, виховній роботі, у спілкуванні з учнями, що не вдається, з яких проблем потрібна методична допомога, які є труднощі. Після цього складається діагностична карта успіхів, труднощів учителів, наставництва, списки охоплення вчителів різними формами методичної роботи (шкільна методична комісія , педагогічний практикум, творча група, школа молодого вчителя).
Можливості вчителів, їхній творчий потенціал вивчається за допомогою психодіагностики, яка дозволяє визначити різні сторони особистості вчителя, типові форми його поведінки. Для цього застосовуються тести, рольові ігри, моделювання різних педагогічних ситуацій. Використання діагностики значною мірою позначається на можливостях для оптимального вибору й поєднання різних форм методичної роботи.
Організація методичної роботи з педагогічними кадрами Новозапорізької школи І-ІІІ ступенів спрямована на розв’язання цілої низки завдань:
- забезпечення необхідних умов щодо впровадження нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, Державного стандарту початкової загальної освіти;
- кадрове та науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу;
- підвищення іміджу навчального закладу;
- підвищення рівня профілактико-консультативної роботи серед учнівського колективу, батьківської громади, створення умов для реалізації відповідних програм щодо розвитку особистості учня, враховуючи соціальний запит та особисту зацікавленість учнів, батьків, педагогів;
- забезпечення роботи семінарів з актуальних питань навчання і виховання школярів;
- продовжити роботу щодо забезпечення охорони та зміцнення здоров’я учнів;
- підвищення рівня позакласної роботи з навчальних предметів;
- удосконалення роботи органів учнівського самоврядування, залучення його до вирішення питань організації навчально-виховного процесу, життєдіяльності навчального закладу;
- поширення передового педагогічного досвіду працівників навчального закладу шляхом друку матеріалів у фахових виданнях;
- створення умов для оволодіння педагогами інноваційними методиками з метою підвищення результативності навчально- виховного процесу.

В школі застосовуються різноманітні форми організації методичної роботи:

З метою цілеспрямованої роботи та для забезпечення колективного керівництва методичною роботою створено шкільну методичну раду, яку очолює директор школи
Пріоритетними напрямками в роботі методичної ради визначено:
- підготовка та проведення семінарів та педчитань для вчителів;
- проведення місячника творчого вчителя;
- Вивчення нормативних документів;
- розробка діагностичних анкет та показників, що характеризують творчий потенціал особистості вчителя;
- розвиток творчих компетентностей педагогів;
- робота над створенням рейтингу вчителів, що відображається в методичному бюлетні.
З метою реалізації завдань методичної теми школи складена Програма роботи школи на 2012-2017 н.р. В даний час ми працюємо на етапі опанування науково-теоретичних основ і технологій навчання. Науково-методична тема - є червоною ниткою, що пронизує всю методичну роботу школи
Структура методичної роботи складається із взаємопов’язаних та взаємодіючих елементів, які відповідають цілям і завданням, що стоять перед ліцеєм та втілюються у різних формах, методах і засобах. У ліцеї здійснюється колективна та індивідуальна методична робота. Основою у виборі форм методичної роботи є різні методи діагностичного вивчення рівня професійної компетентності педагогічних працівників.
Колективні форми методичної роботи використовуються з метою вироблення єдиного підходу до вирішення певних проблем, обговорення актуальних питань організації навчально – виховного процесу, аналізу результатів колективної діяльності, вивчення і поширення кращого педагогічного досвіду та педагогічної інформації. Колективними формами методичної роботи є: педагогічна рада, інструктивно – методичні наради, теоретичні та практичні семінари, школи професійної майстерності, передового досвіду, педагогічні читання тощо.
Педагогічна рада – вищий колегіальний орган школи , який координує питання навчально – виховної, навчально – методичної діяльності. Педагогічна рада визначає основні напрямки і завдання, конкретні форми роботи педагогічного колективу та приймає рішення з основних принципових питань діяльності навчального закладу.
Головою педагогічної ради є директор школи . До складу педагогічної ради входять заступники директора школи , вчителі, психолог. Робота педагогічної ради проводиться відповідно до плану, який складається, як правило, на навчальний рік та затверджується на першому засіданні педагогічної ради. Педагогічна рада скликається не рідше одного разу на два місяці. При необхідності проводяться позачергові засідання. З питань, які обговорюються, виносяться рішення з визначенням термінів і виконавців, а також осіб, що здійснюють контроль за їх виконанням. Педагогічна рада має право виносити рішення при наявності не менше двох третин її членів. Рішення педагогічної ради приймаються більшістю голосів. При рівності голосів ухвальним є голос голови педагогічної ради. Рішення педагогічної ради вступає в дію тільки після його затвердження головою ради. Організацію роботи з виконання рішень та рекомендацій педагогічної ради здійснює голова ради. З найбільш важливих рішень педагогічної ради видаються накази. Інформація про результати виконання попередньо прийнятих рішень заслуховується на чергових засіданнях ради. Діловодство педагогічної веде секретар, який обирається з членів ради терміном на навчальний рік та працює на громадських засадах. Протоколи засідань підписуються головою та секретарем. У протоколі фіксується його номер, дата засідання, кількість присутніх, порядок денний, короткий зміст виступів, пропозицій, зауважень та прийняте рішення. До протоколу додаються матеріали з питань, що обговорювалися. Протоколи засідань педагогічної ради зберігаються у справах ліцею до десяти років.
План роботи методичної комісії розробляється на навчальний рік за результатом попередньої діяльності педагогічного колективу та на основі аналізу підсумків діагностичного вивчення професійної компетентності педагогічних працівників.
Основним змістом роботи методичних комісій є:
– вивчення і використання у навчальному процесі нових педагогічних технологій, передового досвіду навчання та виховання, аналіз результатів цієї роботи;
– розробка пропозицій та рекомендацій з поліпшення викладання окремих навчальних дисциплін;
– організація наставництва, надання допомоги молодим педагогічним працівникам у підготовці і проведенні уроків, позаурочних заходів, організація взаємовідвідування занять, відкритих уроків та їх обговорення;
– організація та проведення конкурів, олімпіад з предметів, позанавчальних виховних заходів тощо. В роботі методичних кафедр можуть застосовуватися різні нетрадиційні форми: круглі столи, діалоги, тренінги.
На засіданні методичної комісії ведеться протокол, в якому записуються його номер, дата засідання, прізвища присутніх, порядок денний, стислий зміст виступів, пропозицій, зауважень. До протоколу додаються матеріали з розглянутих питань.
Інструктивно – методичні наради проводяться адміністрацією школи з метою інформування педагогічних працівників, оперативного вивчення та обговорення нормативних актів, документів, окремих поточних питань, доведення конкретних завдань, а також поточного інструктажу педагогічних працівників.
Проблемні семінари, семінари – практикуми, лекторії, школи передового досвіду організовуються з метою поглибленого навчання найбільш важливих питань навчально – виховного процесу, пропаганди та впровадження конкретного передового досвіду і проводяться диференційовано залежно від поставлених завдань, складу педагогічних працівників, рівня їх професійної компетентності.
Протягом навчального року працює семінар «Психологічна компетентність педагога – запорука ефективності навчально-виховного процесу» .
На початку другого семестру було проведене педагогічне читання «Виховання гуманітарних цінностей школярів у педагогічній спадщині О.А.Захаренка».
Інстуктивно-методичні наради забезпечують вивчення норматичних документів
В школі працюють шкільні методичні комісії робота яких спрямована на удосконалення методичної підготовки, фахової майстерності вчителя, удосконалення методики проведення уроку. Головами методичних комісій складено та затверджено плани їхньої роботи, визначено методичні проблеми, над якими працюють ШМК. На засіданнях методичних комісій обговорювалися такі питання: рекомендації МОН України, РМК щодо викладання і вивчення навчальних предметів, зміни у навчальних програмах, підготовка та проведення предметних олімпіад, предметних тижнів.
Активну участь вчителі школи беруть в роботі творчих груп:
- в обласних: Довгополік М.В. бібліотекарів; Шрамко О.В. - з апробації підручників математики для 1 класу С.О.Скворцової;
- в районних: Кисельова А.В. - керівник творчої групи «Виготовлення наочностей для лабораторних робіт», Заставська Г.В. - член творчої групи з впровадження нової програми викладання математики за методикою С.О.Скворцової, Сасанчина М.В. - член творчої групи з розвитку зв’язного мовлення.
В школі вже 2 рік працює динамічна група «Методика навчання математики в початкових класах за підручником С.О.Скворцової , О.В.Онопрієнко», якою керує Захарюта Наталя Сергіївна
Важлива роль в організації методичної роботи належить шкільному методичному кабінету. Через недостатню кількість приміщень, окремого методичного кабінету в школі немає. Матеріали творчих знахідок ШМК, атестаційні матеріали, зразки уроків, позакласних заходів зберігаються в учительській у методичному куточку. Періодична педагогічна преса знаходиться також у методичному куточку. З метою гласності участі вчителів у методичній роботі створено методичний бюлетень.
Велика увага приділяється самоосвіті вчителів, яка має своє відображення в портфоліо. Кожен вчитель упродовж року працюють над розробками власних науково-методичних напрацювань. Кращі уроки і заходи розміщення в учительському журналі «Он-лайн».
Педагогічні працівники беруть участь у фахових конкурсах, що свідчить про певний рівень професійної майстерності і зацікавленості у творчій ефективній професійній діяльності. Так, результати :
Навчальний рік Назва конкурсу Рівень/ результат ПІБ працівника
посада
2012/2013 Виховний простір Районний
ІІІ місце Сасанчина М.В. – вчитель початкових класів
Конкурс розробок з художньо-естетичної творчості Обласний
ІІ місця
Пирогова О.В. -вчитель світової літератури
Кисельова А.В. – вчитель художньої культури
2013/2014 Вчитель року-2014
Номінація «Світова література» Районний
І місце Пирогова О.В. -вчитель світової літератури
Вчитель року-2014
Номінація «Географія» Районний
ІІ місце Карнафель Н.А. -вчитель географії
Заочний конкурс математиків Обласний
учасник Сарана Н.В. – вчитель математики
2014/2015 Вчитель року-2015
Номінація «Українська мова та література» Районний
ІІІ місце Бабашкіна О.А. -вчитель української мови та літератури
Щороку педагогічні працівники школи беруть участь у виставці-конкурсі «Освіта Запорізького краю», представляючи власні методичні розробки та досягнення колективу. В цьому році матеріал про свою діяльність представляла ШМК вчителів гуманітарних наук
Індивідуальні форми методичної роботи використовуються для задоволення особистих потреб і конкретних запитів педагогічних працівників, їх вибір залежить від рівня освіти, професійної культури, вивчення передового педагогічного досвіду, участь у науковій роботі, проведення відкритих уроків, підготовка рефератів і доповідей тощо. Індивідуальним формами методичної роботи є наставництво, консультації, самоосвіта, стажування тощо.
Самоосвіта керівних та педагогічних працівників включає підвищення рівня знань за фахом, загальної та професійної культури, вивчення передового педагогічного досвіду, участь у науковій роботі, проведення відкритих уроків, підготовка рефератів і доповідей тощо.
До індивідуальних форм відноситься індивідуальна методична допомога педагогічним працівника школи , яка включає:
– системне вивчення та аналіз роботи вчителів;
– надання допомоги педагогічним працівникам у виборі форм та методів навчання і виховання учнів, в удосконаленні методики проведення навчальних занять і позаурочних заходів;
– персональне проведення відкритих уроків, інших занять, індивідуальних і групових консультацій, надання допомоги вчителям у розробці навчально – програмної документації, методичних рекомендацій, дидактичних матеріалів та інших педагогічних засобів навчання;
– виявлення, вивчення та узагальнення передового досвіду роботи педагогічних працівників;
– надання допомоги у самоосвіті, підготовці доповідей та виступів на конференціях, педагогічних читаннях, проведенні експериментально – дослідницької роботи, запровадженні у навчально – виховний процес результатів наукових досліджень, передового педагогічного досвіду, інноваційних технологій.
Загальну організацію методичної роботи в школі здійснює директор. Безпосереднім організатором методичної роботи є заступник директора, в обов’язки якого входить організація даної роботи з педагогічними працівниками. Конкретну методичну роботу з різними категоріями методичних працівників відповідно до специфіки їх діяльності проводить заступник директора.
В організації методичної роботи та її планування враховуються актуальні завдання розвитку освіти. Планування методичної роботи – це система заходів, що забезпечує її безперервність, впорядкованість, визначеність, відповідність потребам навчально – виховного процесу та особистим запитам педагогічних працівників. Реалізації програмних цілей ліцею та методичної роботи сприяє робота над єдиною науково – методичною проблемою: «Формування в учнів мотивації до навчальної діяльності та саморозвитку в умовах гуманізації навчально-виховного процесу ”
Методична робота на рік планується на підставі аналізу діяльності педагогічного колективу у вигляді самостійного розділу річного плану роботи ліцею.
План методичної роботи розробляється заступниками директора, обговорюється на педагогічній раді, затверджується директором школи .
З метою забезпечення належних умов для організації та проведення методичної роботи в створено методичний куточок , де зосереджуються інформаційні, навчально – методичні, нормативні матеріали, матеріали кращого досвіду педагогічних працівників, зразки плануючої та звітної документації, дидактичних, наочних матеріалів тощо.
Права та обов’язки учасників методичної роботи:
– участь у методичній роботі є професійним обов’язком для всіх педагогічних працівників. Результативність методичної роботи враховується при проведенні атестації педагогічних працівників і є підставою для матеріального та морального заохочення;
– керівник школи , його заступники вивчають та аналізують стан методичної роботи, її результативність, створюють умови для підвищення фахового рівня педагогічних працівників, забезпечують участь всіх педагогічних працівників у методичній роботі.
Педагогічні працівники мають право:
– користування нормативно – правовою, навчальною та науково – методично документацією з питань професійної діяльності, яка надходить в методичний кабінет і бібліотеку, наявним довідково – інформаційним фондом;
– використовувати для самостійної роботи в бібліотеках та інших інформаційних центрах «методичний день», який може надаватись адміністрацією школи за поданням методиста;
– брати участь в опитуванні, анкетуванні, надавати пропозиції адміністрації школи щодо удосконалення змісту методичної роботи;
– звертатись за допомогою до керівника , його заступників, для вирішення питань підвищення своєї професійної компетентності;
– брати участь у методичних заходах обласного і районного рівня з відшкодуванням витрат на відрядження за основним місцем роботи;
– проходити стажування і підвищувати свою кваліфікацію.

ВИСНОВКИ
Якість навчально-виховного процесу школи, його результати певною мірою залежать від учителя, його теоретичної підготовки, педагогічної та методичної майстерності.
З метою поліпшення фахової підготовки педагогічних кадрів у школах проводять спеціальну методичну роботу, яка спонукає кожного вчителя до підвищення свого фахового рівня; сприяє взаємному збагаченню членів педагогічного колективу педагогічними знахідками, дає змогу молодим учителям вчитися педагогічної майстерності у старших і досвідченіших колег, забезпечує підтримання в педагогічному колективі духу творчості, прагнення до пошуку.
У процесі методичної роботи здійснюються підвищення наукового рівня вчителя, його підготовка до засвоєння змісту нових програм і технологій їх реалізації, постійне ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання, вивчення і впровадження у шкільну практику передового педагогічного досвіду, творче виконання перевірених рекомендацій, збагачення новими, прогресивними й досконалими методами і засобами навчання, вдосконалення навичок самоосвітньої роботи вчителя, надання йому кваліфікованої допомоги з теорії та практичної діяльності.

Джерело: http://методична література
Категорія: Запорізький район | Додав: (29.03.2016) | Автор: Кузьміна Ірина Василівна E
Переглядів: 279 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 4.0/20
Всього коментарів: 1
1  
Кваліфікованість педагогів являється проблемою в наш час. Тому вміння педагога пізнати учня являеться дуже важливим критерієм ,яким нажаль володіє не кожен вчитель. Тому зміст цієї роботи має дуже актуальний зміст і дякую автору за висвітлення цього питання.

Ім`я *:
Email *:
Код *:
 
 

Вхід на сайт

Пошук

Архів записів


Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • ІнтерБрама
  • Кафедра менеджменту
  • Портал інклюзивної освіти
  • Інновації та інноватика

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

     

    Copyright MyCorp © 2016
    Безкоштовний хостинг uCoz