СТВОРЕННЯ УМОВ ДЛЯ ЗРОСТАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ МОЛОДОГО ПЕДАГОГА В УМОВАХ УПРОВАДЖЕННЯ НОВИХ ДЕРЖАВНИХ СТАНДАРТІВ
Базова модель досвіду
Актуальність і перспективність досвіду
Головними умовами професійного зростання вчителя є творча атмосфера закладу, постійне самовдосконалення, обмін професійними досягненнями з колегами, особисте задоволення працею, достойна заробітна плата, комфортні умови праці і стимулювання досягнень. Адже від рівня його професійної майстерності багато в чому залежить якість освіти. Сьогодні, нажаль, вчителеві недостатньо бути на уроці та по за ним актором, режисером, диригентом, дипломатом, новатором, психологом і компетентним фахівцем. Він повинен використовувати нові освітянські ідеї, постійно навчатися, бути в творчому пошуку. Ці якості не видаються додатком до диплома про педагогічну освіту, а формуються в щоденній і наполегливій вчительській праці. Саме про створення умов для професійного росту вчителя, його постійну роботу над собою і піде наша розмова.
Вчитель- представник однієї з найбільш соціально значущих людських професій, праця якого спрямована на формування особистості. Він завжди виступає в трьох іпостасях-як предметник, вихователь і людина. Умови, в яких ми працюємо і живемо постійно змінюються, а тому нам повсякчас доводиться шукати нові, більш і більш ефективні методи, форми і прийоми навчання та виховання і, щонайголовніше, постійно працювати над удосконаленням педагогічної майстерності. Сьогоднішній учитель повинен постійно здійснювати самоаналіз своїх уроків, позакласних заходів, що дає змогу виявити як недоліки в роботі, так і внутрішні резерви. Недарма кажуть, що пересічний учитель-викладає, хороший-пояснює, видатний-показує, а творчий-надихає.
В умовах роботи за новим Державним стандартом загальної початкової освіти всі розуміють, що кожному громадянину нашої держави необхідні універсальні знання, уміння вирішувати свої життєві проблеми. Отже, головним завданням нашого навчального закладу є створення умов для самореалізації і саморозвитку кожного вчителя, створення ситуації успіху в його діяльності.
Теоретичною базою досвіду:
Проблема професіоналізму вчителя залишається актуальною, оскільки діяльність педагога є досить динамічною з погляду рівня соціально-економічного розвитку суспільства. Існує багато видів професійної діяльності, що безпосередньо стосуються людини, але є серед них професії лікаря, юриста, педагога, які впливають на її долю. Ось чому кожна з цих професій повинна бути не лише діяльністю, а й покликанням.
А тому суспільство на певному етапі свого розвитку ставить все нові й нові завдання та вимоги до педагогів і вихователів. Звідси дещо змінюються, доповнюються змістові компоненти професіоналізму вчителя. Питання становлення професіоналізму вчителя завжди були в центрі уваги педагогів-вчених Я. А. Коменського, А. Дістервега, К. Д. Ушинського, А.С. Макаренка, Л. С. Виготського, В. О. Сухомлинського та ін. Сучасні дослідники, виходячи з нових вимог до вчителя доби інформаційного буму, продовжують працювати над пошуками шляхів і засобів форму-вання професіоналізму педагогів-вихователів (В. В. Радул, О. Г. Мороз, А.О. Сластьонін, І. А. Зязюн, В. О. Кравцов та ін.)
Досвід за інноваційним потенціалом є комбінаторним, тому що він передбачає конструктивні поєднання традиційних та інноваційних форм щодо забезпечення становлення молодого педагога в умовах упровадження нових Державних стандартів початкової та базової загальної середньої освіти .
Інформаційно-педагогічна модель досвіду
Модель НМС неперервного зростання професійної майстерності вчителя- умови професійного зростання, зміст діяльності, основні методи, заходи:
•науково-методичне та інформаційне забезпечення закладів освіти; •підтримка та розвиток інноваційної діяльності в освіті, інноваційних навчальних закладів;
•створення науково обґрунтованої, гнучкої та розгалуженої системи неперервного підвищення кваліфікації;
•забезпечення на основі вдосконалення професійної діяльності фахівця неперервності та наступності у розвитку його особистості;
•оновлення теоретичних і практичних знань спеціалістів, стимулювання процесу самовдосконалення у зв′язку з підвищенням вимог до рівня кваліфікації та необхідністю засвоєння сучасних методів розв′язання професійних завдань;
•вироблення стратегії розвитку професійно-педагогічної освіти та самоосвіти, визначення її пріоритетів; •організація наукових досліджень, спрямованих на розвиток професійної компетентності педагогів і керівних кадрів;
•надання практичної допомоги педагогічним і керівним кадрам у доборі актуального змісту освіти, методів його реалізації та оволодіння ними; •приведення кваліфікації кадрового потенціалу педагогів до сучасного рівня вимог;
•створення творчої атмосфери в освітніх закладах, культивування інтересу до інновацій та їх ініціювання;
•створення мережі експериментальних майданчиків, авторських майстерень, студій тощо з окремих напрямків навчально-виховної та науково-методичної роботи, керівництво, консультування та координація їх діяльності;
•вивчення та поширення перспективного педагогічного досвіду педагогів;
•допомога у самовизначенні та виборі необхідного розвивального в професійно-особистісному відношенні освітнього маршруту і режиму навчання. здійснення інноваційної діяльності
•з′ясування кола проблем, якими цікавляться педагоги, які хвилюють їх, діагностика їхніх потреб;
•прогнозування мети, завдань, основних напрямків і принципів роботи з педагогічним колективом, окремими педагогами;
•створення творчої атмосфери в навчальному закладі, позитивного психологічного клімату;
•формування інформаційної культури педагогів через систематизацію знань у галузі інформаційних технологій;
•забезпечення можливостей для особистісного та професійного самовдосконалення кожного педагога за рахунок розробки і реалізації програм розвитку і саморозвитку особистості;
•створення вчителеві умов для інтелектуального, соціального і духовного розвитку, самореалізації особистості;
•досягнення оптимальної реалізації впливу самоосвіти на розвиток особистості вчителя та учня.
Результати запровадження досвіду. Конструктивне поєднання традиційних та інноваційних форм організації науково-методичної роботи забезпечує зростання професійної майстерності вчителів, створення творчих груп педагогів, розробка власних методик, підвищення якості навчально-виховного процесу під час упровадження нових Державних стандартів початкової та базової загальної середньої освіти.
