Впровадження інтерактивних методів навчання на уроках історії
Августинівська загальноосвітня
школа І – ІІІ ступенів
ОПИС власного досвіду:
«Впровадження інтерактивних методів навчання на уроках історії»
Вчитель: Вініченко Ольга Володимирівна
с. Августинівка
ЗМІСТ
ВСТУП
1. Актуальність вибору теми……………………………………..……...2
2. Мета дослідження теми……………………………………………….2
3. Мотивація вибору теми……………………………………………….3
4. Інноваційна значущість теми…………………………………………3
5. Технології реалізації ідеї дослідження………………………………4
5.1. Використання інтерактивних методів навчання на
уроках історії………………………………………………5
6. Аналіз результатів дослідження даної теми…………………………9
ВИСНОВКИ
ВСТУП
Сучасна система навчання об’єктивно зумовлює переведення освітнього процесу на технологічний рівень. При цьому можна і слід використовувати особистісно-зорієнтовані інноваційні педагогічні технології. Ефективність їх використання значною мірою залежить від того, як реалізується творчий потенціал особистості учня. Тому мають змінитися пріоритети в діяльності вчителя. Це зумовлює появу освітніх інновацій, покликаних істотно змінити освітній процес. Нині існує безліч педагогічних технологій. Але я зупинюся на тих, які найпоширеніші в моїй роботі: нестандартні уроки, уроки – подорожі, інтерактивні технології, комп’ютерно-інформаційні технології. Актуалізація проблеми нестандартних уроків та їхнього впливу на розвиток сучасної дитини пов’язана насамперед із загальновизнаним фактом низького рівня об’єктивної та суб’єктивної готовності дітей до життя за межами школи.
Проведенню нестандартних уроків передує велика клопітка робота, адже саме урок є результатом навчальної діяльності, яка відбувалася на стадії підготовки до нього (написання рефератів, опрацювання додаткової літератури, вивчення історичних матеріалів, збір інформації, підготовка презентацій). Педагогічні інновації пов'язані сьогодні із застосуванням інтерактивних методів у навчальній та виховній діяльності вчителя. Як наслідок, інтерактивне навчання -це, насамперед, діалогове навчання, у ході якого здійснюється взаємодія вчителя та учня.
1. АКТУАЛЬНІСТЬ ВИБОРУ ТЕМИ
Актуальність вибору даної теми зумовлена потребою у формуванні саморозвитку та продуктивно-творчої праці учня на уроці , заохочення учнів до пошуку розв’язання проблеми як самостійно, так і в колективі.
Навчати пізнанню – значить навчати діяльності, створювати умови учню для проявлення його самостійності. Головним завданням освіти є «вирощування» людини, яка спроможна займати самостійну позицію стосовно зовнішніх умов. Випускник після закінчення школи, позбавившись опіки, вимогливих умов, вихований на педагогічних засадах наслідування, але не володіючи здібностями самостійності у виборі, прийнятті рішень, прийомами роботи з новим, невідомим, саме тим, що вимагає соціум, відчуває в ньому дискомфорт. Вони не завжди здатні розв’язувати проблеми, виконувати практичні завдання, не можуть мислити діалектично, систематично, їм бракує творчої уяви, винахідливості та невимушеного спілкування, уміння застосовувати набуті навички у спілкуванні з товаришами в робочих групах чи парах. Саме ці набуті навички творчої роботи на уроці дають змогу саморозкритися дитині (проникливе спостереження за явищами, вибіркове запам’ятовування, пильна увага, емоційна наснага (натхнення), гнучкість мислення та уяви в їх складному поєднанні). Ось чому такою актуальною є проблема застосування нових технологій навчання для розвитку особистості учня, його творчого потенціалу, активності в пізнанні, практичного спрямування теоретичних знань.
2. МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕМИ
Розкрити значення використання інтерактивних технологій навчання для кращого розвитку творчих здібностей учнів на уроках історії.
3. МОТИВАЦІЯ ВИБОРУ ТЕМИ
Учитель у сучасній школі виступає в ролі авторитарного носія знань, а, скоріш за все, як старший порадник-консультант, що заохочує учнів до самостійного здобутку знань за допомогою сучасних педагогічних методик і технологій розвивального навчання, різних групових форм роботи на уроках, інтерактивних методик, що, на моє глибоке переконання, сприяють розвитку сучасного учня.
4. ІННОВАЦІЙНА ЗНАЧУЩІСТЬ ТЕМИ
Не секрет, що у переважній більшості наших учнів загублений інтерес до знань. Які ж причини цього? До найбільш поширених належить невміння вчитися й долати труднощі пізнавальної діяльності. Навчання – це нелегка праця, яка вимагає від учня багатьох спеціальних навичок, чимало сили волі, без чого неможливо досягти успіху у навчанні. На друге місце потрібно поставити об’єм і складність матеріалу, який треба засвоїти і запам’ятати . Ще одна важлива причина небажання вчитися – убогість шкільного життя і навчального процесу. Монотонність та одноманітність занять , діяльності вчителів , відсутність швидкої зміни подій, яскравих вражень та необхідність довгий час сидіти і майже не говорити – все це робить уроки нудними і нецікавими. Не стимулює бажання вчитися і непродуманість методики й організації навчального процесу. Це часто налаштовує учнів проти вчителів і навчання, або іншими словами, школа відбиває в дітей бажання навчатися.
Одноманітність, як відомо, втомлює, а на уроках наші учні в більшій мірі пасивні, оскільки урок ведеться у формі монологу вчителя. Якщо такий підхід здійснювати постійно, то ми матимемо ( і маємо) такі негативні наслідки, як нездатність учнів до аналізу і до самостійного осмислення інформації та неспроможність приймати належні рішення. Учні не вчаться думати самі, а звикають до думки, що знання даються їм в готовому вигляді. З такою споживацькою психологією вони входять до життя.
Одним зі шляхів виходу із цього становища є впровадження в методику викладання шкільних предметів сучасних інтерактивних технологій навчання, а також особистісне спрямування навчально-виховного процесу. Впровадження інтерактивних методів навчання повинно відбуватися за логікою « від простого до складного» , паралельно застосовуючи як фронтальні, так і групові методи.
За умови вмілого впровадження інтерактивних методів навчання можливо залучити до роботи всіх учнів класу, сприяти виробленню соціально важливих навиків роботи в колективі, взаємодії, дискусії , висловлення та аналіз власних думок та їх обговорення.
Моя мета навчити учнів мислити, буди успішною, адаптованою до сучасних умов людиною, особистістю здатною до творчого зростання і досягнення найкращих умов життя в нашій державі.
5. ТЕХНОЛОГІЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ІДЕЇ ДОСЛІДЖЕННЯ
При використанні інтерактивних методів я проводжу вступне заняття, адже учні абсолютно незнайомі з подібними методами роботи, що різко змінюють усталений стиль навчання. На цьому занятті : по-перше, чітко і зрозуміло пояснюю, що таке інтерактивне навчання, по-друге, доводжу до відома учнів та опрацювую з ними правила роботи в групах, складених у зрозумілій формі.
( як варіант – розмножую і видаю кожному учневі для вклеювання в зошит )
ПРАВИЛА ДЛЯ УЧНІВ
Кожна думка важлива ! Не бійся висловлюватись ! Ми всі - партнери !
Обдумав, сформулював, висловив! Говори чітко, ясно, красиво !
Вмій погодитися і не погодитися! Обговорюймо сказане, а не людину !
Важлива кожна роль. Без доброзичливої атмосфери в колективі застосування інтерактивного навчання неможливе, тому я її створюю і постійно підтримую. Окрім того, сплановую впровадження, роблю його поступовим. У своїй практиці використання інтерактивних методів на уроках історії, я дотримуюсь правила : «Краще ретельно підготувати кілька інтерактивних занять у навчальному році, ніж часто проводити похапцем та імпровізовано підготовлені «ігри». На одне заняття підбираю одну або дві інтерактивні вправи. Під час інтерактивної вправи даю учням час подумати над завданням, важливим є обговорення.
5.1. Використання інтерактивних методів навчання на уроках історії
На мою думку, особливістю інтерактивного навчання є підготовка молодої людини до життя і громадської активності в громадянському суспільстві і демократично правовій державі на заняттях з будь-якого предмета шкільної програми. Це вимагає активізації навчальних можливостей учня замість переказування абстрактної «готової» інформації.На уроках я намагаюся надати учням основні пізнавальні та громадянські вміння, а також навики і зразки поведінки.
Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати у них інтерес та мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів у великій мірі залежать від умінь і стилю моєї роботи,як учителя.
Застосування інтеративних технологій висуває певні вимоги до структури уроків. Як правило, структура таких занять складається з п’яти елементів:
1. мотивація;
2. оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів;
3. подання необхідної інформації;
4. інформативна вправа – центральна частина уроку;
5. підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.
Метод «Мікрофон»
Використовуючи метод “Мікрофон”, я надаю можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.Намагаюся,щоб
говорив тільки той чи та, у кого “символічний” мікрофон; відповіді не коментуються і не оцінюються.
Коли хтось висловлюється, інші не можуть говорити або викрикувати з місця.
На мій погляд, даний метод доцільно використовувати на всіх етапах уроку : під час перевірки домашнього завдання , при вивченні нової теми, на закріплення та узагальнення навчального матеріалу . (Додаток 1, 2, 3, 4, 7)
Метод «Акваріум»
Дозволяє вчителю працювати в групах. Кожна з груп отримує завдання та необхідну інформацію,яку навчаю дітей аналізувати,спів- ставляти,встановлювати причинно-наслідкові зв’язки,приймати рішення.
Дітей приваблює та ситуація,що все сказане ними спростовується,або підтверджується класом.
На уроках історії при вивчені теми «Українська держава – Гетьманщина в системі між¬народних відносин» використовую цей метод під час вивчення нового матеріалу.(Додаток 6)
Метод «Прес»
Практикую цей метод для навчання дітей висловлювати власну думку, захищати її. Спочатку учням пояснюю механізм етапів методу і наводжу приклад його застосування. Коли алгоритм зрозуміють усі, цей метод використовую на кожному уроці.
Обов'язкові правила для учнів.
1. Позиція - висловить свою точку зору, починаючи так: « Я вважаю, що ....»
2. Обґрунтування - обґрунтуйте причину виникнення думки, починаючи так: «Тому що ...».
3. Приклад - наведіть факти, приклади, зробіть висновки, починаючи так: «Наприклад...»
4. Висновок - узагальніть свою думку, зробіть висновки, починаючи так: «Отже, я вважаю...».
Я використовую цей метод під час закріплення нових знань та підведення підсумку уроку. (Додаток 7,8)
«Мозковий штурм»
Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, що спонукає учасників проявляти свою увагу та творчість, який досягається шляхом вільного вираження думок усіх учасників та учасниць і допомагає знаходити кілька рішень з конкретної теми.
Я на уроці називаю тему дискусії та запрошую взяти школярів участь у її обговоренні шляхом “штурму”, який організовую за такими етапами:
Всі учасники “штурму” пропонують ідеї щодо розв’язання висунутої проблеми (ідеї можуть бути будь-якими, навіть фантастичними).
Учень або учениця записує на дошці всі ідеї, що пропоную.
Коли група вважає кількість поданих ідей достатньою, їх подання припиняється.
Після того, як майже всі ідеї зібрані, вони групуються, аналізуються, розвиваються групою.
Вибираються ті, що, на їх думку, допоможуть вирішити поставлену проблему.
Правила поведінки під час “мозкового штурму”:
•намагатися зібрати якомога більше ідей щодо вирішення завдання або проблеми;
•примусити працювати свою уяву: не відкидати ніяку ідею тільки тому, що вона суперечить загальноприйнятій думці;
•не можете подавати скільки завгодно ідей або розвивати ідеї інших учасників;
•не можна обговорювати і критикувати висловлювання інших та намагатися давати оцінку запропонованим ідеям.
Я використовую цей метод під час підведення підсумків уроку. (Додаток 5,6)
Метод «Моя позиція»
Доречно під час уроків історії для розвитку умінь учнів будувати комунікативні висловлювання,стверджувати власну позицію в соціумі використовувати метод даного роду.У класі, на вільному від парт місці, де учні необмежені рухом позначуємо місця «так», «ні», «не знаю».
Учні опрацьовують певне проблемне питання і займають «свою» позицію стосовно запитання, заданого вчителем.
Даний метод застосовую під час вивчення нового матеріалу. (Додаток 1)
Метод «Робота в малих групах».
Робота в малих групах 3-4 чоловік, як правило проводиться з метою набуття навичок спілкування і співпраці. Всього створюється 2-5 груп. Групи отримують конкретне завдання.
Даний метод я використовую при вивченні нового матеріалу, особливо при вивченні історичних джерел. (Додаток 2, 4, 5,7, 8)
Метод «Коло ідей»
Практикую метод Коло ідей,що надає дітям змогу забезпечити мотив мовленнєвої діяльності,створенням уявних і природних ситуацій спілкування.
Усі групи працюють над однією проблемою. Завершивши обговорення, вони послідовно озвучують лише її один аспект. Запитую до тих пір, поки вичерпаються всі ідеї. Таку роботу можна виконувати письмово.
Метод «Коло ідей», я вважаю, доцільно використовувати під час закріплення нового матеріалу. (Додаток 3)
Метод «Дискусія»
Дискусія – це широке публічне обговорення якогось спірного питання. Вона є важливим засобом пізнавальної діяльності, сприяє розвитку критичного мислення учнів, дає можливість визначати власну позицію, формує навички аргументації та відстоювання своєї думки, поглиблює знання з обговорюваної проблеми. Даний метод я використовую під час підведення підсумків уроку. (Додаток 4)
Неможливо побудувати весь процес навчання виключно на інтерактивних методах.
Це один з багатьох прийомів, які допомагають досягти мети і приносять результати тільки в поєднанні з іншими. Обов’язково звертаю увагу на невербальні комунікації – стан душі кожного учня, з яким закінчують урок. Намагаюся зняти напругу, а також поставити нову мету для освітньої діяльності, причому учні самі беруть на себе зобов’язання щодо подальших дій. Для кращої організації навчальної діяльності в кінці уроку прошу учнів дати відповіді на запитання: що сподобалося на уроці?, що не сподобалося?, чи задоволені ви собою?, поставте собі оцінку.
6. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ДАНОЇ ТЕМИ
Як свідчать результати роботи по використанню інтерактивних методів навчання, на уроках історії відбулися такі позитивні зрушення :
• Учні набули культури дискусії .
• Виробилося вміння приймати спільні рішення після їх обговорення.
• Поліпшились вміння спілкуватися, доповідати.
• Якісно змінився рівень сприйняття учнями історії як не тільки шкільного. предмета а як цікавої науки про минуле людства.
• Якісно змінився рівень володіння головними мисленнєвими операціями - аналізом, узагальненням, абстрагуванням.
Мій досвід роботи в школі базується на тому, щоб спонукати учнів до творчого пошуку, самостійного вивчення інформації, критичного мислення, формування партнерських стосунків в учнівському колективі.
ВИСНОВКИ
Стрижнем освіти ХХІ cтоліття – це розвивальна, культуротвірна домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна критично миcлити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання та вміння для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще cвоє життя і життя cвоєї країни».
Хороший урок той, де панує ділова, творча атмоcфера, де є бажання учнів міркувати, де вони охоче вступають в діалог з учителем та один з одним. Адже хороший урок, як правило, завжди вирізняється тим, що він наcичений різноманітними навчальними ситуаціями і кожназ них викликає в учнів велику кількість запитань, cумнівів, здивування, а часом і наcтороженість. Так народжуються в діяльності учнів дорогоцінні моменти, які підводять їх до пошуків, здогадок, до самостійної творчості.
Розвиток науки та техніки пропонує учням та вчителям нові форми комунікації, нові типи розв’язання абстрактних і конкретних завдань, перетворюючи вчителя з авторитарного транслятора основних ідей на натхненника інтелектуального і творчого учня. Майбутнє за системою навчання, що вкладалася б у схему : учень – технології - вчитель
Виходячи з даної схеми, вчитель перетворюється на педагога-методолога, технолога, а учень стає активним учасником процесу навчання. На моє глибоке переконання, методична майстерність сучасного вчителя має розвиватися не через забезпечення його великою кількістю готових рецептурних посібників і широке використання ним готових поурочних розробок. Йому потрібні передусім фундаментальні знання з базового предмета, висока загальна культура і ґрунтовна дидактична компетентність, вміння використовувати сучасні інформаційно – комунікативні технології, без яких неможливо ретельно підготувати і головне змістовно і результативно провести цікавий урок.
