Психологічні аспекти конкурсу проектно-дослідницької діяльності “Перша сходинка” - м.Запоріжжя - ВИСТАВКОВА ЗАЛА - Виставкова зала - Освіта Запорізького краю 2016
ГоловнаРеєстраціяВхід Освіта Запорізького краю 2016 Неділя, 04.12.2016, 13:14
  Виставкова зала Вітаю Вас Гість | RSS

 
 
Головна » Статті » ВИСТАВКОВА ЗАЛА » м.Запоріжжя

Психологічні аспекти конкурсу проектно-дослідницької діяльності “Перша сходинка”
1. Тема роботи: «Психологічні аспекти конкурсу проектно-дослідницької діяльності «Перша сходинка». 2. Мета роботи: узагальнити досвід проведення конкурсу проектно-дослідницької діяльності «Перша сходинка», проаналізувати психологічний зміст етапів конкурсу і актуальні задачі, що стоять перед психологічною службою, показати важливу розвиваючу і корекційну роль конкурсу в процесі формування передпрофільної компетентності учнів середньої ланки. 3. Зміст роботи: 1. Історія питання 2. Метод проекту як метод формування компетентністного поля 3. Методична і організаційна складові конкурсу 4. Теоретичне обґрунтування 5. 3авдання конкурсу: 6. Етапи проведення конкурсу 7. Функції психолога і основні правила у проведенні конкурсу 8. Проблеми, які виникають в учасників конкурсу проектів 9. Корекційно-розвиваюча роль проектної діяльності 4. Висновок 5. Література 1. Історія питання Особистісно-орієнтована парадигма навчання, закладена в освітню концепцію ліцею, спочатку припускає виховання і розвиток творчої, самостійної особистості учня, здатної вирішувати багато задач, що стоять перед ним. У зв'язку з цим старшокласники ліцею вже не перший рік беруть участь в конкурс МАНівських робіт. Важливість даного соціального проекту для ліцею взагалі і для кожної дитини зокрема безперечна і не має потреби додаткових пояснень. Соціальну і психологічну складові цього проекту важко переоцінити – робота в МАН дозволяє об'єднати формування всіх складових концептуальної моделі випускників ліцею – потребнісно-мотиваційної, операційно-технічної і рефлексійно-ціннісних сфер. В процесі підготовки роботи, як і в процесі захисту, учень реалізується в області допрофесійної підготовки. Дослідницька діяльність сприяє формуванню не тільки передпрофільної компетентності, загальнодіяльнісних і спеціальних умінь, але і особистісному зростанню старшокласника. У зв'язку з цим у рамках програми «Обдарована дитина» психологічна служба почала вирішувати задачу супроводу процесу підготовки дітей до участі в МАН. Цей напрямок роботи для психологів ліцею був (і залишається) дуже актуальним, адже навіть високі показники академічного інтелекту і мотивації досягнення не можуть повністю забезпечити психологічну готовність старшокласника до цього виду діяльності. Страх аудиторії, публічного виступу як такого, недостатність навичок «вільного говоріння» і комунікативної компетентності учасника в ситуації відповіді на питання і т.п. – ось далеко не повний перелік труднощів, які зустрічаються у старшокласників у ситуації підготовки до участі в МАН. У зв'язку з цим психологічною службою ліцею був розроблений ряд психологічних заходів з метою формування психологічної готовності і навичок публічного виступу для всіх учасників конкурсу МАН (за два тижні до конкурсу проводиться тренінг «Публічного виступу», по закінченні – психологічне заняття «Розбір польотів») З 2005 р. з метою формування компетенцій, необхідних надалі для участі в конкурсі МАН, серед учнів середньої ланки психологічною службою ліцею став проводитися конкурс проектно-дослідницьких робіт «Перша сходинка», забезпечуючи своєрідну спадковість між середньою і старшою ланкою. 2. Метод проекту як метод формування компетентністного поля Конкурс проектно-дослідницьких робіт серед учнів середньої ланки виник тоді, коли проектна діяльність давно вже себе зарекомендувала в педагогічному середовищі як метод формування компетентністного поля учнів. У педагогіці сутність проектного методу визначалася по-різному: У П.П. Блонського це – підготовка творчої особистості, С.Т. Шацький писав про розвиток самостійності, П.Ф. Каптерєв - про вправу розуму і розвиток мислення, У.Х. Кілпатрік говорив про діяльність від щирого серця. Для А.С. Макаренка - це формування у виробничій праці, а для М.В. Крупеніна - реалізація педагогічних принципів і діяльнісного підходу, у Д. Дьюі – організація навчання навколо конкретної справи і т.ін. У педагогічній практиці нашого ліцею використання методу проектів цілеспрямовано вирішує задачі індивідуально-орієнтованої освіти на уроках вчителів - наочників. Дієвість цього методу обумовлена тим, що він дозволяє дітям обрати діяльність за інтересами, яка відповідає їх здібностям, і направлена на формування у них знань, умінь і навичок. Виконуючи проекти, школярі засвоюють алгоритм інноваційної творчої діяльності, вчаться самостійно знаходити й аналізувати інформацію, одержувати і застосовувати знання в різних галузях, заповнювати пропуски, здобути досвід рішення творчих задач. Передбачається, що при використанні даного методу повинні істотно змінюватися і ролі учасників педагогічного процесу: вчитель - не експерт, він – демократичний керівник, консультант і помічник; відповідно учень виконує роль активного учасника процесу проектування. Проте навіть у нашому ліцеї аналіз педагогічного досвіду дозволяє виявити ряд типових помилок, які допускають вчителі у використанні цього методу: - учні оголошують тему проекту або самі ставлять задачу, замість того, щоб створити ситуацію виявлення значущої для них проблеми або запропонувати банк проектів, надаючи можливість зробити самостійний вибір; - пропонують свої ідеї замість того, щоб створити ситуацію, поставити питання, спонукаючи дітей до пошуку шляхів рішення проблеми. У результаті дорослий мимовільно, свідомо того не бажаючи, «витісняє» дитину з його ролі, підмінюючи його діяльність своєю, що практично нівелює значення проекту, перетворюючи його на простий реферат, а саму дитину - в статиста, слухняного учня і т.п. Це призводить і до недооцінювання самого процесу, і до переоцінки результату, зводячи «нанівець» всі закладені в цій діяльності психологічні «бонуси». Так, наприклад, передбачається, що в процесі підготовки проекту відбувається розвиток суб’єктності учня, що виявляється в спрямуванні до мети і плануванні учбово-пізнавальної діяльності, її організації і забезпеченні. Адже розгорнена повноцінна робота над проектом припускає обов'язкову діяльність рефлексії: оцінку того, що кожний придбав у процесі виконання учбового завдання, що вдалося, а що ні, в чому полягали причини невдач і як їх можна уникнути в майбутньому. А в ситуації витіснення дитини з його діяльності цього не відбувається НІКОЛИ! Саме тому організацією конкурсу проектно-дослідницьких робіт в ліцеї займається психологічна служба, яка, базуючись на вченні Л.С. Виготського про ЗНР (зона найближчого розвитку), дотримується спеціально розроблених правил (див. нижче). 3. Методична і організаційна складові конкурсу У назві конкурсу використовуються два поняття, семантично зв'язані між собою – «проектна діяльність» і «дослідницька діяльність», але, по суті, дещо відмінні. По-перше, мета проектної діяльності – реалізація проектного задуму, а метою дослідницької діяльності є з'ясування суті явища, істини, відкриття нових закономірностей і т.п. По-друге, дослідження має на увазі висунення гіпотез і теорій, їх експериментальну і теоретичну перевірку, а проекти можуть бути і без дослідження, тобто, гіпотеза в проекті може бути не завжди: немає дослідження в проекті, немає і гіпотези. Можна сказати, що проект – це задум, план, творчість за планом, а дослідження – процес вироблення нових знань, істинна творчість (теоретично проект можна виконати, користуючись готовими алгоритмами і схемами дій — тобто виключно на репродуктивному рівні, проектування може бути представлено як послідовне виконання серії чітко визначених, алгоритмованих кроків). З погляду вчителя учбовий проект – це дидактичний засіб, що дозволяє навчати проектувати спосіб рішення проблеми шляхом рішення задач, що витікають з цієї проблеми у розгляді її в певній ситуації. На відміну від проектування, дослідження — це завжди творчість, і в ідеалі воно є варіантом безкорисливого пошуку істини. Якщо у результаті дослідження і вдається розв'язати яку-небудь практичну проблему, то це — не більше ніж побічний ефект. Зовсім інакше йдуть справи в ситуації проектування, коли автор проекту вирішує реальну практичну задачу. В нашому випадку обидва види діяльності можуть зустрітися в одній роботі і, залежно від мети, можуть бути підсистемами один у одного. Тобто, у разі реалізації проекту одним із засобів буде дослідження, а, у разі проведення дослідження –засобом може бути проектування. Але в результаті це майже завжди – варіант «безкорисливої допитливості», навіть якщо дитина мріє по-дитячому про призове місце і подарунок. З точки ж зору психології і освітньої практики важливо, що проектування і дослідження тісно пов'язане з прогнозуванням, а тому можуть служити ефективним інструментом розвитку інтелекту і креативності дитини в навчанні. - З 2005 р. у конкурсі брало участь 86 учнів. Зміст кожного проекту визначався питанням, яке задав собі учень середньої ланки, і тією роботою, яка була виконана ним у пошуку відповіді на це питання. Аналіз тематики учнівських робіт говорить про те, що діапазон інтересів дітей достатньо широкий, всі роботи відносяться до різних галузей знань і ніколи (!) не співпадають із актуальними на даний момент для учня середньої ланки наочними завданнями із зоології: «Як літають метелики?», чи «Можуть тварини говорити?», з історії: «Причини поразки в російсько-японській війні 1905г.», «Теорії походження Стародавній. Русі», з математики: «Лабіринти математики» або з літератури (мовознавству): «Хто написав «Коника-горбоконика?», «Як виникла мова?». Найпомітнішим (і цінним для нас) є той факт, що школярів середньої ланки серйозно цікавлять питання філософського характеру: «Що примушує людство задавати питання?», «Як Бог впливає на людину?», «В чому значення життя?», «Що таке маловірогідні події?», «Цінність людського життя в різні часи», «Чому люди хочуть бути красивими?». Ці питання і є для нас як відповідями так і аргументами в суперечках на тему «Зараз сучасних дітей ніщо не цікавить» Критерії оцінювання уточнюються і допрацьовуються щороку, за підсумками останнього конкурсу був доданий останній критерій: «Вільне говоріння». За декілька днів до початку конкурсу психологічна служба зустрічається з членами жюрі, аналізує систему вимог, знайомиться з роботами і т.п. 4. Теоретичне обґрунтування Саме слово «проект» в буквальному перекладі з латинської означає «кинутий вперед». Теоретичною ж базою, на основі якої розроблялася концепція конкурсу, є положення про зону найближчого розвитку (ЗНР) Л.С. Виготського. Спільно - розділена діяльність дитини і дорослого, опора на "область не дозрілих, але дозріваючих процесів" (Л.С. Виготський) - необхідна умова для здійснення проектної діяльності в нашому розумінні, яке визначає основні принципи взаємодії в діалозі дорослого і дитини. Адже істинне значення цього поняття — поєднання процесів навчання і розвитку. ЗНР здійснюється в співпраці. А ось якою буде співпраця, доброзичливою, відкритою або обмежуючою активність учасників, залежить і від дорослого, і від дитини. ЗНР – творча співпраця — не тільки між партнерами, але і партнерів з навколишнім (культурним) середовищем. Тому просування за ЗНР з необхідністю призводить до появи новоутворень, що спричиняє за собою новий крок в розвитку. А розвиток — це складний динамічний процес, що включає розвиток не тільки інтелекту, але, насамперед, всієї «єдності афекту і інтелекту». В такій співпраці дитина здобуде нові культурні засоби організації своєї поведінки. Дитина може оволодіти, а потім і привласнити тільки ті навички, знання і уміння, які потрапили в його зону найближчого розвитку завдяки спільній діяльності з більш умілим іншим і не перевищили можливості цієї зони. Відбувається, за словами Л.С. Виготського — «врощення із зовні всередину». Основна властивість зони найближчого розвитку — її «діалогічність»: психолог і дитина включені в процеси взаємообміну, які припускають сумісне створіння чогось нового. І в нашому випадку цим новим є не тільки сама відповідь дитини на своє питання у форматі конкурсу проектно-дослідницьких робіт, але і вся унікальна ситуація діалогу, яка виникає між психологом і дитиною. 5. 3авдання конкурсу 1. Активізувати позанавчальну пізнавальну діяльність учнів. Це дуже важливе завдання, яке сприяє зростанню самооцінки, поступової інтеграції у «культуру дорослих» - іноді саме питання, на яке відповідає дитина, мимоволі підіймає його у власних очах – адже він зі світу зовсім дорослих проблем: напр., питання «Яка роль сновидінь в житті людини?» або «Сталін – хитрий геній або хвора людина?» 2. Стимулювати: - творчу активність (ми переконані, що до творчої діяльності учнів треба готувати, і якщо поняття «скафолдінг» застосовувати у відношенні до звичайної дитини, то саме у зв'язку з проблемою розвитку його творчих здібностей); - розумову діяльність (допускаємо, що іноді в цій ситуації роздуму над своїм питанням дитина починає вперше отримувати задоволення від розумової діяльності як такої). 3. Формувати навички: - самоорганізації (процес реалізації цього завдання носить формуючий характер з самого початку роботи, проте може стати і серйозною перешкодою на шляху до здійснення мети проектно-дослідницької діяльності. Проте саме при розв’язанні даного завдання ми допускаємо максимальну участь дорослого в спільній роботі з дитиною); - роботи з інформацією (завдання пошуку і аналізу інформації, а головне – у співвідношенні отриманих даних з метою і відпрацьованим алгоритмом дії сприяє подальшому формуванню загальнодіяльнісних умінь); - публічного виступу (розв’язання цього завдання – для дітей найскладніше, а ситуація його подолання – релаксаційна); - самостійного досягнення актуальної мети - виконання цього завдання, приносить спочатку дитині найбільше задоволення, потім може бути однією з найскладніших, а іноді і стати причиною відмови від проектної діяльності. І вона ж є могутнім поштовхом для особистого зростання дитини; - «вільного говоріння» (осмислення і омовлення власних уявлень і міркувань дитини в діалозі з дорослим – могутній поштовх для розвитку його розумової діяльності, особливо в ситуації збільшення завдань письмового характеру в учбових ситуаціях) 4. Сприяти формуванню мотивації досягнення через ситуацію успіху, специфічні позитивні емоції, новий досвід і нові «психологічні бонуси». 5. Формувати психологічну готовність до участі у конкурсі МАН (діти почали називати цей конкурс «міні-МАН», в їх свідомості він дійсно є «сходинкою» до подальших успіхів). 6. Етапи проведення конкурсу 1 етап: «Задай собі питання» - кожному, хто бажає брати участь в проектно-дослідницькій діяльності, пропонується сформулювати питання з теми, яка його цікавить, і обґрунтувати його в попередній співбесіді з психологом. Цей етап може тривати дуже довго, дитина прислухається до себе, аналізує свої думки і починає, іноді вперше, розуміти, як важливо сформулювати словами те, що «так зрозуміло всередині». На цьому етапі дитині забороняється тільки одне – оцінювати своє питання як добре або погане, головне, щоб воно було цікавим самій дитині. Цікаво, що кожного сезону діти обов'язково задають нерозв'язні питання, на які немає відповіді. Два з них обов'язково звучать ось вже п'яту осінь – «В чому сенс життя?» і «Що з'явилося раніше – яйце або курка?» 2 етап: «Орієнтовний» - спільно з психологом основне питання уточнюється, розробляються попередній (стратегічний) і покроковий (тактичний) плани для пошуку необхідної інформації, обговорюються можливі кандидатури консультантів (батьки або вчитель - наочник). Цей етап теж може тривати довго, оскільки питання може бути переформульоване не один раз, а його остаточний варіант допускає різні варіанти підбору тематики до відповіді. 3 етап: «Змістовний» - відбувається поступове змістовне наповнення роботи, його аналіз і покрокове звірення з планом, постійна робота з поняттями, які незнайомі дитині – ось основний зміст даного етапу. В кінці етапу завершується пошук інформації, затверджуються форми подачі матеріалу, закінчується оформлення роботи. 4 етап: «Тренувальний» - з учасниками конкурсу проводиться міні-тренінг у формуванні навичок публічного виступу, куди обов'язково входять: - попередній захист роботи в своєму класі; в цій ситуації зауваження однокласників і за змістом, і за формою подачі матеріалу дуже важливі для кожного учасника; - міні-тренінг для зняття емоційної напруги і формування уміння відповідати на питання; - репетиція на сцені за день до конкурсу. 5 етап: «Організаційний» - вибір жюрі, спільна робота з аналізу критеріїв за виступ. Оцінювання підготовчого етапу роботи проводиться психологами. Жеребкування учасників. 6 етап: «Публічний виступ» - власне захист проектних робіт, відповіді на питання слухачів і членів жюрі. 7 етап: «Нагородження переможців» грамотами і цінними подарунками. 8 етап: «Розбір польотів» - етап рефлексії. Проводиться заняття з проектантами за наслідками виступу - один з найважливіших етапів, де аналіз своїх (і чужих) очікувань, помилок і досягнень виводить КОЖНУ дитину на новий рівень усвідомлення не тільки свого стилю діяльності, але і свого стилю мислення. 9 етап: Участь переможців конкурсу в загальношкільній конференції за наслідками конкурсу МАН і виступ учасників в класах (за запитом). 7. Функції психолога і основні правила у підготовки до конкурсу Функції психолога і основні правила, за якими здійснюється процес взаємодії дорослого і дитини в рамках проектної діяльності, засновані на положеннях ЗНР (див. вище). Основною функцією психолога є супровід дитини під час процесу роботи над проектом, що здійснюється в підтримці і стимуляції самостійних форм роботи, опосередкованої допомоги, схваленні і заохоченні учасника проекту. На всіх етапах роботи з дитиною дорослий повинен дотримуватися основних правил: Правило не «замість, а разом» визначає характер взаємодії: разом з дитиною можна міркувати і аналізувати, обговорювати і планувати, задавати уточнюючі питання, надаючи йому лише непряму допомогу в ухваленні рішення і т.п., але остаточне рішення, висновки і, тим більше, змістовну складову проекту, дитина повинна робити самостійно. Вважаємо, що спокуси такого роду легше уникнути психологам, уміння тримати «психологічну паузу» скільки завгодно довго і приймати, не оцінюючи «добре-погано» всі прояви дитячої психології. Правило «Прикуси язика» - дорослому категорично забороняється наполягати на своїй моделі проекту, підказувати свій варіант бачення проблеми і негативно оцінювати результати діяльності дитини. Треба сказати, що достатньо часто психолог зазнає зрозумілі труднощі, пов'язані зі спокусою підказати дитині - наприклад, коли дитина знаходиться на крок від ефективного рішення проблеми. Або коли сама тематика проекту дуже цікава дорослому. Правило «Поспішаємо повільно» - не дивлячись на тимчасові рамки, кожний має право на свій темп роботи. Етап «задай собі питання», коли дитина повинна його САМОСТІЙНО сформулювати і обґрунтувати, може зайняти достатньо довгий час. Головне, не дотриматися часових норм, а задати питання і відповісти на нього. 8. Проблеми, які виникають в учасників конкурсу Проблеми, які виникають в учасників конкурсу проектів в процесі підготовки і виступу: Наявність проблем різного роду у дітей закономірна, адже вся діяльність учасників конкурсу проектів пов'язана, по суті, з ситуацією «завтрашнього дня розвитку», а дитина живе в «сьогодні», тому частіше спирається на актуальний, сьогоднішній рівень розвитку. За 4 роки існування конкурсу проектів тільки 4-5 дітей практично не потребували допомоги дорослого і працювали самостійно відразу після з'ясування основних вимог і умов конкурсу. Решта учасників зазнавала цілком закономірні і зрозумілі труднощі в такій незнайомій для них діяльності: відсутність необхідних компетентностей, власних уявлень і колишнього досвіду, загальнодіяльнісних умінь в необхідному об'ємі, наявність звичайних побоювань, страхів перед публічним виступом і т.п. Проблеми, що часто зустрічаються: - страх здаватися нерозумним в порівнянні з іншими – проходить до початку конкурсу; - надмірна мотивація – дитина повинна бути першою і зрозуміла, що до цього далеко - проходить до початку конкурсу - варіант «польової поведінки» - «всі пішли, і я пішов», дитина просто «вплуталася в бійку», а зараз не знає, що з цим робити і т.д. Ставимося ми до цього толерантно і дуже серйозно – адже тільки так можна допомогти маленькій людині - специфічною проблемою сьогоднішнього дня можна вважати проблему «говоріння». Або, якщо бути точнішими, проблема «неговоріння» - мається на увазі ситуація презентації проекту. За правилами конкурсу проектант повинен вільно, в довільній формі, розказати аудиторії про свій проект так, щоб всім було цікаво. Мовленнєве повідомлення на презентації може бути вивчене майже напам'ять (адже воно готується наперед, а майбутні учасники МАНівських робіт взагалі повинні уміти складати план свого виступу). Допускається, що у пошуках відповіді на питання дитина має право використовувати вже існуючі джерела, і, відштовхуючись від них, він створює щось своє. Звичайно, дослідницький проект припускає вивчення яких-небудь наукових робіт, грамотний виклад їх змісту. Але проектант повинен мати власну точку зору на дане явище, власну точку зору, під яким він розглядатиме реферовані джерела. Коли проаналізована і перероблена «доросла точка» зору, знайдений свій варіант відповіді на питання і самостійно зроблені висновки, розпочинається наступний етап: треба розказати аудиторії про те, як і яка відповідь була знайдена на поставлене питання. Ми стали помічати, що з кожним роком зростає кількість дітей, яким все важче переказати своїми словами те, про що вони дізналися і зробили самі, а легше все вивчити напам'ять. Вивчені напам'ять фрагменти «дорослих текстів», що звучать зі сцени, погані не тим, що складно сприймаються аудиторією на слух – адже вони були призначені для читання – хоча і це теж можна вважати проблемою. Річ у тому, що повноцінному переказу чужого тексту передує робота по його осмисленню, привласненню змісту, пошуку його місця в ланцюжку власних міркувань і т.п., це складно, цьому поступово треба вчитися. Для більшості дітей ця діяльність важка ще і тому, що в сучасній освіті більший акцент став робитися на письмові форми роботи, діти сталі менше говорити і міркувати на уроках. Вільне говоріння, міркування вголос може незабаром стати незвиклою для учнів діяльністю, що дуже шкода, оскільки Л.С. Виготській, кажучи про те, що «мислення здійснюється в мовленні», мав на увазі мовлення усне, а не письмове (!) мовленнєво-мислетворчої діяльності. Тому, починаючи з 2010-2011н.р., в перелік критеріїв оцінювання презентації нами вводиться графа «вільне говоріння». 9. Корекційно-розвиваюча роль проектної діяльності Розвиваючий аспект проектної діяльності не потребує особливого роз'яснення хоча б том, що здійснюється в зоні найближчого розвитку дитини, яка сприяє зростанню не тільки учбових компетентностей, але і його особистому зростанню. Можна з упевненістю сказати, що завдання, які щороку ставить перед учнями конкурс, успішно досягаються – діти не тільки розширюють межі свого знання і розуміють зсередини ситуацію публічного виступу: у багатьох з них відбувається якісний стрибок в усвідомленні і розумінні своїх індивідуальних особливостей (і діяльнісних, і чисто характерологічних). Особливо це стає зрозумілим, коли чуєш дитячі формулювання в ситуації аналізу своїх помилок і досягнень (на етапі «розбір польотів»): «я зрозумів, що головне – це коли тобі самому цікаво», «задати питання – це думати треба!», «я не розумів раніше, як корисно працювати за планом», не «треба боятися, що тобі страшно, страх не завжди погано» і т.п. Тут доречно сказати про рівень рефлексії кожного учасника, що виріс, розуміючи «рефлексію» не тільки як усвідомлення свого способу діяльності. ВСІ діти, незалежно від призового місця, оцінювали свій досвід участі в конкурсі як «дуже корисний для майбутнього». Корекційний аспект конкурсу стосується, перш за все, дітей з деякими проблемами: 1) несформованості в аспекті взаємозв'язку мислення і мовлення; 2) несформованості комунікативних умінь. Саме тому корекційний аспект зв'язаний, в першу чергу, з проблемами осмислення і мовлення. Спеціально організованих дій, направлених на елімінацію яких-небудь порушень або невідповідностей немає, як немає і дітей з вираженими проблемами такого роду. У ситуації, коли які-небудь функціональні зв'язки, уміння або навички сформовані дещо нижче за вікові можливості, спеціальна корекційна програма і т.д. для дитини не складається. У такому разі розробляється варіант корекційної підтримки дитини. Нами може бути спеціально складений алгоритм діалогу з дитиною (проблеми «омовлення» своїх думок), для когось підбирається темп мовлення (проблема запинок в мовленні), складається «підзапитальник» для основного питання і т.д. Теоретичною базою для формування корекційної підтримки служать положення Л.С. Виготського про природу мовного процесу: (Виготський Л.С. Розвиток вищих психічних функцій // Зібрання творів, т. 3, 4, 1982), «...Сама думка народжується не з іншої думки, а з мотивуючої сфери нашої свідомості, яка охоплює наші захоплення і потреби, наші інтереси і спонукання, наші афекти і емоції. За думкою стоїть афектна і вольова тенденція. Тільки вона може дати відповідь на останнє «чому» в аналізі мислення. ...Дійсне і повне розуміння чужої думки стає можливим тільки тоді, коли ми розкриваємо її дієву, афектно-вольову підоснову» Ми знаємо, що в житті і діяльності суспільства величезна роль відводиться мовленню, оскільки воно забезпечує розвиток і соціалізацію всієї людської особистості. Джерелом мовної діяльності у всіх її видах є комунікативно-пізнавальна потреба (потреба щось повідомити, чимось поділитися, про щось запитати, попросити і т.д.). Ця потреба знаходить себе в процесі реалізації своїх задач на конкурсі. Процес підготовки роботи і безпосередньо її захист – це цілеспрямований, планомірний розвиток мовленнєвої здатності, мовленнєвої поведінки. А саме уміння будувати мовленнєву поведінку (крім загального мовленнєвого розвитку) визначається успіх в розвитку комунікативних умінь. Адже мовленнєва діяльність служить засобом корекції комунікативних умінь у тому випадку, коли вона «виступає у вигляді певного досвіду словесного відтворення дій, за якими спостерігають і які виконують». З досвідом подібного роду діти зустрічаються у підготовці до конкурсу і презентації самої роботи. Крім того, конкурс проектів зв'язаний, перш за все, з достатньо сильним психотерапевтичним ефектом, який виникає у кожного учасника в кінці виступу, а самі діти цей стан катарсису позначають вже загальноприйнятим виразом «я це зробив!» Це важливо для всіх учасників конкурсу проектів, але особливо – для дітей з особистими своєрідними особливостями, для дітей з проблемами самовираження, соромливих, сенситивных, невпевнених в собі, зі схильністю до заниженої самооцінки і т.п. Позитивні зміни в цій групі дітей помітні відразу, саме ця група учасників при відповідях на питання: «як ти себе зараз відчуваєш?» відповідає: «я просто щасливий (а)!». Висновки Конкурс проектно - дослідницьких робіт «Перша сходинка» сприяє формуванню компетенцій, необхідних надалі для участі в конкурсі МАН, забезпечує спадкоємність між середньою і старшою ланкою, сприяє формуванню компетентністного поля учнів. Завдання організації і проведення конкурсу, сам процес психологічного супроводу учасників відносяться до одного з найпріоритетніших напрямів у діяльності психологічної служби. За час існування (з 2005 р і по сьогоднішній день) конкурс зазнав незначних змін, пов'язаних з організацією процесу, а сама суть його, наше психологічне значення і концептуальний підхід, як і раніше незмінні. Результати останнього конкурсу і нові заявки на участь у цьому учбовому році говорять про те, що «кризи жанру» не передбачається. Діти середньої ланки вже виросли з віку «почемучек», майже престали (на жаль!) задавати питання дорослим. Можливо, саме тому серйозна відповідь на своє питання в такому дорослому форматі така цікава і значима для учасників. Додаток А Положение о конкурсе проектно-исследовательских работ «Первая ступенька» С целью формирования компетенций, необходимых старшеклассникам для участия в конкурсе МАН, среди учащихся среднего звена психологической службой лицея проводится конкурс проектно-исследовательских работ «Первая ступенька». Задачи конкурса: 1. Активизировать внеучебную познавательную деятельность уч-ся. 2. Стимулировать: - творческую активность; - мыслительную деятельность. 3. Формировать навыки: - самоорганизации; - работы с информацией; - публичного выступления; - самостоятельного достижения актуальных целей; - «свободного говорения». 4. Способствовать формированию мотивации достижения. 5. Формировать психологическую готовность к участию в конкурсе МАН. Организатором конкурса выступает психологическая служба лицея, на этапе подготовки в качестве консультантов по теме работы могут быть привлечены преподаватели лицея или значимые для ребенка взрослые – родители и т.д. Участниками конкурса по собственному желанию становятся уч-ся 5-8 классов (через секции), желающие исследовать какой-либо вопрос. Проектом может быть работа самого разного характера – обычный реферат, сценарий мультфильма, дизайн-проект, анализ серьезное исследование с последующей защитой по принципу курсовой работы и т.д. Формы и способы подачи материала также варьируются – на презентации может быть использован проектор, допускается вводить элементы танца и музыку, возможна демонстрация поделок и т.д. Процесс оценивания: оценивание подготовительного этапа работы осуществляется психологической службой еще до начала конкурса, презентация работы оценивается жюри в ходе самого конкурса. В состав жюри обязательно входят старшеклассники, представители администрации и психолог. Этапы проведения конкурса: 1 этап: «Задай себе вопрос» - каждому из желающих участвовать в проектно-исследовательской деятельности предлагается сформулировать вопрос на интересующую его тему и обосновать его в предварительном собеседовании с психологом . 2 этап: «Ориентировочный» - совместно с психологом разрабатывается предварительный план для поиска ответа на вопрос, совместно с психологами уточняется основной вопрос и обсуждаются возможные кандидатуры консультантов. 3 этап: «Содержательный» - происходит наполнение работы содержанием, в конце этапа завершается поиск информации в процессе ответа на вопрос, утверждаются формы подачи материала, заканчивается оформление работы. 4 этап: «Тренировочный» - с участниками конкурса проводится мини-тренинг по формированию навыков публичного выступления, куда обязательно входит защита работы в своем классе и репетиция на сцене. 5 этап: «Организационный» - выбор жюри, совместная работа по анализу критериев за выступление, оценивание подготовительного этапа работы (проводится психологами) . 6 этап: «Публичное выступление» - собственно защита проектных работ. 7 этап: Награждение победителей грамотами и ценными подарками. 8 этап: «Разбор полетов» - занятие с проектантами по результатам выступления, анализ ошибок и достижений. 9 этап: Участие победителей конкурса в общешкольной конференции по результатам конкурса МАН и выступление в классах (по запросу). Период проведения конкурса: от 01.11 по 01.05. текущего года.

Джерело: https://drive.google.com/file/d/0B23ctR-lTp9FY1ByYVN5cU1PN0k/view?usp=sharing
Категорія: м.Запоріжжя | Додав: (09.03.2016) | Автор: Корицька Олена володимирівна E
Переглядів: 172 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 2.6/5
Всього коментарів: 1
1  
Дякую, Олені Володомирівні, за високий рівень професіоналізму. Матеріали, представлені на виставку, мають практичну цінність оскільки в них представлено досвід психологічного супроводу конкурсу проектно-дослідницької діяльності «Перша сходинка», з метою формування та розвитку метакогнітивних здібностей школярів. (І.А. Донченко, завідувач кафедри менеджменту освіти та психології КЗ "ЗОІППО" ЗОР).

Ім`я *:
Email *:
Код *:
 
 

Вхід на сайт

Пошук

Архів записів


Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • ІнтерБрама
  • Кафедра менеджменту
  • Портал інклюзивної освіти
  • Інновації та інноватика

  • Статистика

    Онлайн всього: 2
    Гостей: 2
    Користувачів: 0

     

    Copyright MyCorp © 2016
    Безкоштовний хостинг uCoz