«Використання ігрових технологій на уроках математики в початковій школі» - Веселівський район - ВИСТАВКОВА ЗАЛА - Виставкова зала - Освіта Запорізького краю 2016
ГоловнаРеєстраціяВхід Освіта Запорізького краю 2016 Неділя, 04.12.2016, 13:11
  Виставкова зала Вітаю Вас Гість | RSS

 
 
Головна » Статті » ВИСТАВКОВА ЗАЛА » Веселівський район

«Використання ігрових технологій на уроках математики в початковій школі»
Актуальність і перспективність досвіду В даний час школа потребує такої організації своєї діяльності, яка забезпечила б розвиток індивідуальних здібностей і творчого ставлення до життя кожного учня, впровадження різних інноваційних навчальних програм, реалізацію принципу гуманного підходу до дітей. В сучасній школі виникає насущна потреба у розширенні методичного потенціалу в активних формах навчання, до яких відносяться ігрові технології. Ігрові технології є однією з унікальних форм навчання, яка дозволяє зробити цікавими і захоплюючими не тільки роботу учнів на творчо-пошуковому рівні, але й буденні кроки з вивчення предметів. Цікавість умовного світу гри робить позитивною, емоційно забарвленою монотонну діяльність із запам'ятовування, повторення, закріплення чи засвоєння інформації, а емоційність ігрового дійства активізує всі психічні процеси і функції дитини. Іншою позитивною стороною гри є те, що вона сприяє використанню знань у новій ситуації, таким чином, вивчений учнями матеріал проходить через своєрідну практику, вносить різноманітність і інтерес у навчальний процес. Гра належить до традиційних і визнаних методів навчання і виховання дошкільників, молодших школярів і підлітків. В ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховні функції діють у тісному взаємозв’язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість. Тема досвіду співзвучна проблемі реформування сучасної освіти: формування самостійної, ініціативної, вдумливої особистості через впровадження активних форм і методів навчання, серед яких провідне місце займають навчальні ігри. Теоретична база досвіду Проблему ігрової діяльності молодшого школяра з точки зору її розвивального впливу на особистість дитини молодшого шкільного віку представлено в багатьох дослідженнях: концепції культурно-історичного походження психіки (Л.Виготський, О.Запорожець); психологічній теорії діяльності (Л.Виготський, О.Леонтьев, С.Рубінштейн та ін.); теорії навчально-пізнавальної діяльності (Н.Бібік, Г.Костюк, В.Сухомлинський, О.Савченко та ін.); психологічній теорії ігрової діяльності (Л.Виготський, Д.Ельконін, О.Леонтьєв); теорії соціальної детермінованості ігрової діяльності (П.Блонський, Л.Венгер, Л.Виготський, Д.Ельконін, О.Запорожець та ін.), теорії керівництва ігровою діяльністю дітей (Н.Анікєєва, Л.Артемова, Л.Благонадежина, Л.Виготський, Д.Ельконін, Р.Жуковська, О.Запорожець, Я.Коменський, В.Котирло, Н.Кудикіна, Г.Люблінська, В.Менджерицька). Наполегливо працюють у напрямі цієї проблеми відомі вчителі – новатори Ш.Амонашвілі, М.Гузик, С.Ільїн, В.Краковський, С.Лисенкова, В.Шаталов та ін. Дидактичне значення гри доводив К.Д.Ушинський. Педагогічний феномен гри розкрили у своїх працях А.С.Макаренко та В.О.Сухомлинський. Інформаційно-педагогічна модель досвіду Провідна педагогічна ідея В сучасній школі виникає насущна потреба у розширенні методичного потенціалу в активних формах навчання, до яких відносяться ігрові технології. Застосування ігрових технологій на уроках в початкових класах є необхідним, так як цінність гри в психолого – педагогічному контексті очевидна. При умові адекватного відношення вчителя до дидактичної гри і розумного використання її потужного психолого – педагогічного потенціалу, гра стає тим оптимальним інструментом, який комплексно забезпечує : • успішність адаптації дитини у новій ситуації розвитку; • розвиток молодшого школяра як суб`єкта власної діяльності та поведінки, його ефективну соціалізацію; • збереження та закріплення його морального, психічного і фізичного здоров`я. Важливим завданням математики в початкових класах автор досвіду вважає розвиток пізнавальних здібностей у дітей. Необхідно розвинути у учнів уміння спостерігати і порівнювати, виділяти спільні та різні риси у порівнюваних об’єктах, виконувати такі мислительні операції як аналіз, синтез, узагальнення, конкретизація. Ведучу роль відіграє математика в розвитку логічного і формуванні алгоритмічного мислення, вихованню навичок розумової праці (планування, пошук раціональних шляхів, критичність). Формування у дітей уміння логічно мислити невід’ємно пов’язане з розвитком у них правильного, точного, лаконічного, математичного мовлення. Цього можна досягти, використовуючи на уроках математики в початкових классах ігрові технології навчання. Досвід вчителя свідчить про те, що які б педагогічні технології не впроваджувались в практику, досягнення та результат діяльності можна отримати, лише зацікавивши учнів на уроці. І саме тут йому допомагають ігрові технології, оскільки молодші школярі постійно відчувають потребу в грі – це перша можливість проявити себе як особистість, самовиразитись і самоствердитись. Технологія діяльності Даний досвід побудовано на комбінації вже існуючих ігрових технологій та пристосування їх до індивідуальних умов роботи вчителя. Дитина фактично входить в світ дорослих через гру. Гра – це її біологічна потреба, гра – це праця, гра – це навчання. Гра – найприродніша і найпривабливіша діяльність дитини, але гра на уроці – не розвага, а звичайні вправи, замасковані в цікаву форму. Збуджена під час гри думка підводить учня до самостійних пошуків висновків і узагальнень, які, в свою чергу,зміцнюють свої знання і перетворюють їх у переконання. Мета педагогічної діяльності вчителя: спрямувати процес навчання не лише на засвоєння матеріалу, а й на розвиток в учнів умінь створювати нові ефективні зразки й моделі особистої діяльності, реалізувати себе як особистість за постійно змінюваних обставин, досягти мети уроку шляхом зацікавлення учнів, щоб навчання приносило радість, успіх і задоволення. Показати, що використання ігрових технологій на уроках в початкових класах є одним з найбільш перспективних шляхів удосконалення навчального процесу. Крім того, цікаві ігрові форми та ігровий матеріал сприяють підвищенню інтересу до навчального предмета, свідомому засвоєнню навчального матеріалу, стимулюють активність учнів, виховують у них навички самостійної роботи, вміння раціонально і творчо виконувати завдання, самостійно застосовувати знання. Розуміння фактичного матеріалу і зацікавленість ним є головною рушійною силою ефективного навчального процесу. Ігри на уроках математики вчитель використовує для ознайомлення дітей з новим матеріалом та для його закріплення, для повторення раніше набутих уявлень і понять, для повнішого і глибшого їх осмислення, формування обчислювальних, графічних умінь і навичок, розвитку основних прийомів мислення, розширення кругозору. Учитель на уроці пропонує пограти «в магазин». «Продавець» і «покупець» швидко лічать, а діти стежать за правильністю розрахунків. Так у грі учні тренуються в додаванні й відніманні. В процесі проведення уроків математики з елементами гри реалізуються ідеї співдружності, змагання, самоуправління, виховання відповідальності кожного за результати своєї праці, формується мотивація навчальної діяльності й інтерес до предмету. Під час проведення ігор «ЕОМ», «Математичний струмок», «Зроби рівними», «Закінчи логічний ряд» вчитель формує обчислювальні навички, вчить доводити своє міркування. Готуючись до уроків математики, вчитель добирає такі ігри, які розвивають творчі здібності, пам'ять, увагу. Саме завдяки таким іграм до роботи залучаються навіть пасивні учні. Ігри дають дитині змогу повірити у себе, у свої сили («Хто швидше спіймає рибку?», «Катання на хмаринках», «Шифрувальники»; «Футболісти», «Долети до аеродрому» та інші). Діти запрошують на уроки відомих героїв дитячих казок, веселих чоловічків: Незнайка, Буратіно, Гномиків, Капітошку, Мудру Сову та інших. Вони задають дітям «хитрі» питання, приносять листи із завданнями. Діти з задоволенням виконують ці завдання. Велике значення має проведення уроків з конкретним ігровим сюжетом. У таких сюжетах виступають відомі дітям герої казок: «Колобок», « Теремок», «Пригоди в лісовій школі», « Пригоди з ГубкоюБобом», діти беруть на себе роль казкових героїв (Червона Шапочка, Котик, Незнайка та інші персонажі). Одним із шляхів активізації пізнавальної діяльності школярів є використання елементів гри у процесі навчання, зокрема під час проведення нестандартних уроків: урок - казка, урок - аукціон знань, урок - КВК, урок-концерт та інші. Часто під час проведення уроків вчитель використовує роботу в парах у вигляді гри. Учні можуть перевірити знання один одного, обмінятися думками. Для парної роботи автор використовує ігри «Запали вогник» (знаходження помилок), «Заселіть будиночки», «Прикрась ялинку». Під час роботи в мікрогрупах вчитель проводить ігри: «Розмова чисел», «Головоломка». Найцікавішими серед ігор-вправ є: «Будівельники», «З якого дерева лист?», «Чого не вистачає?», «Хто грає?». На уроках діти збирають гриби, яблука, повітряні кульки, ромашки, де зі зворотного боку завдання, або завдання записані на дошці. Діти на уроці виконують такий вид роботи як виправлення чужих помилок. Ці помилки допускають казкові герої. Для формування навичок табличного множення і ділення вчитель проводить ігри: «Квіточка-семицвіточка», «Пташина грамота». Гра дає змогу легко привернути увагу й тривалий час підтримувати в учнів інтерес до тих важливих і складних предметів, властивостей чи явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу не завжди вдається. Наприклад, одноманітні розв`язування прикладів стомлюють дітей, виникає байдужість до навчання. Проте розв`язування цих самих прикладів у процесі гри «Хто швидше ?» або «Хто швидше підніметься вгору» стає для дітей вже захоплюючою, цікавою діяльністю через конкретність поставленої мети – у кожного виникає бажання перемогти, не відстати від товаришів, не підвести їх, показати всьому класу, що він уміє, знає. Вчитель вважає, що творчому розвитку дитини сприяють і сучасні інформаційні технології. Використання на уроках комп’ютера, по-перше, полегшує роботу вчителя, по-друге, сприяє не лише кращому засвоєнню знань, а й розвиває креативність учня. Для учнів початкових класів доцільним є застосування в практиці початкового навчання окремих видів мультимедіа додатків: мультимедіа-презентації, мультимедіа-видання. Автор досвіду погоджується з думкою Желдакова М.І., що в початкових класах «інформаційна технологія реалізується як «проникаюча» (використання комп'ютера при вивченні окремих тем, розділів, для вирішення окремих дидактичних задач). На різних етапах уроку педагог використовує: • програмні засоби навчального призначення (далі – ПЗНП), мета яких – формування знань з математики; • тестова комп`ютерна програма (дозволяє оперативно та об’єктивно визначити рівень засвоєння учнями навчального матеріалу); • мультимедійні презентації. На думку автора, ці засоби дозволяють представити навчальний матеріал як систему яскравих опорних образів, що значно полегшує процес запам’ятовування та засвоєння знань учнів. Так, наприклад, уроки математики дітям вчитель подає у цікавій ігровій формі, використовуючи ПЗНП. Учні із захопленням слухають, про що їм розповідають герої уроку. Це стимулює роботу вихованців, заохочує до праці. Таким чином, знання вчителем початкової школи видів мультимедійних технологій дозволяє педагогічно обґрунтовано використовувати потужні дидактичні можливості мультимедіа у початковій ланці освіти, що дозволить глибше розвинути резерви дитини, дасть змогу вчителеві працювати творчо, ініціативно, з більшою професійною майстерністю. Комп’ютер дозволяє підсилити мотивацію учня. Не тільки новизна роботи з комп’ютером, що сама по собі сприяє підвищенню інтересу до навчання, але й можливість регулювати подачу навчальних завдань за ступенем складності, заохочення правильних рішень позитивно позначається на мотивації. Результативність досвіду В результаті використання ігрових технологій на уроках математики вчителю вдалося досягти наступних результатів: • підвищення мотивації навчальної діяльності учнів з математики; • спостерігається позитивна динаміка результативності вивчення предмету (2014-2015р. – 50%, І сем. 2015-2016р. – 60%); • збільшується кількість учасників та призерів математичного конкурсу «Кенгуру» (2014-2015р. – 45%, 2015-2016р. – 63%); Рекомендації щодо впровадження досвіду в масову педагогічну практику Досвід має практичне спрямування і може бути використаний в загальноосвітніх закладах при викладанні математики для підвищення результативності уроку, формування інформаційної компетентності вчителя та учнів. Досвід розглянутий і затверджений на засіданні методичної ради КЗ «Таврійська ЗОШ І – ІІІ ступенів» (протокол № 3 від 17.02.16 р). Матеріали досвіду зберігаються у КЗ «Таврійська ЗОШ І – ІІІ ступенів» Веселівської районної ради Запорізької області

Джерело: http://blog-vchyt.blogspot.com
Категорія: Веселівський район | Додав: (17.03.2016) | Автор: Дудка Катерина Володимирівна E
Переглядів: 522 | Коментарі: 6 | Рейтинг: 4.4/56
Всього коментарів: 6
6  
*****

5  
Блог надзвичайно цікавий. Ви креативний, творчий вчитель. Своєю діяльністю розвиваєте пізнавальні можливості учнів, виховуєте особистість . Є чим пишатися, чим поділитися. Бажаю успіху у подальшій роботі. Дякую!

4  
*****

3  
*****

2  
Гарний матеріал, цікава інформація. Бажаю перемоги!

1  
*****

Ім`я *:
Email *:
Код *:
 
 

Вхід на сайт

Пошук

Архів записів


Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • ІнтерБрама
  • Кафедра менеджменту
  • Портал інклюзивної освіти
  • Інновації та інноватика

  • Статистика

    Онлайн всього: 2
    Гостей: 2
    Користувачів: 0

     

    Copyright MyCorp © 2016
    Безкоштовний хостинг uCoz