Формування логіко-математичної компетентності у дітей дошкільного віку
Модернізація системи освіти, як це визначено в нормативних документах розвитку освіти України, спрямовується на забезпечення розвитку і соціалізації дітей і молоді, виховання особистості, здатної орієнтуватися в реаліях і перспективах оточуючого середовища, підготовленої до життя і праці в суспільстві.
У Законі України «Про дошкільну освіту» записано: «Дошкільна освіта – це цілісний процес, спрямований на забезпечення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб. З погляду сучасної дошкільної освіти, дітей слід навчити не тільки обчислювати, вимірювати, розрізняти геометричні фігури, орієнтуватися в часі, у просторі, а й учити логічно мислити, розвивати творчі здібності, пізнавальні інтереси.
Математичний розвиток дитини складається з двох взаємопов’язаних основних ліній:
логічної (тобто підготовки мислення до способів міркування) і математичної (тобто формування математичних уявлень)».
Проблема логіко-математичного розвитку дітей на сучасному етапі дошкільного дитинства набуває все більшого значення.
Це пояснюється позитивним впливом цього процесу на розвиток психічних функцій дитини, вирішення загальних завдань усебічного гармонійного розвитку особистості в дитячому віці.
Сформоване логіко-математичне мислення допомагає сучасній дитині аналізувати різноманітні процеси, приймати рішення не лише згідно з чітко розробленими алгоритмами, але й коригувати власні дії у змінних умовах життя.
Педагогічна значимість
Формування математичної компетентності дошкільників ефективно здійснюється:
на спеціально організованому навчанні;
у спільній діяльності вихователя та дітей;
у самостійній діяльності дошкільників.
Дошкільники лише починають оволодівати математичними знаннями, тому їхню логіко-математичну компетентність доцільно характеризувати як елементарну, але розглядати її як складну, комплексну характеристику логіко-математичного розвитку.
Особливістю формування логіко-математичної компетентності є насиченість навчального процесу проблемними життєвими ситуаціями практичного характеру, які активізують пізнавальні інтереси дітей, розвивають передумови логічного мислення, вправляють вихованців у використанні набутих знань із математики.
Для використання діяльнісного підходу характерна: ігрова спрямованість діяльності, насичення проблемними ситуаціями, творчими завданнями, наявність ситуацій пошуку з елементами експерементування, практичного дослідження, схематизація.
Обов'язковою вимогою є розвиваючий вплив.
Ця діяльність сприяє розвитку уваги, пам'яті, мови, уяви і мислення дитини, створює позитивну емоційну атмосферу, спонукає вихованців до навчання, активності у перетворенні ігрової ситуації. Дитина прагне отримати результат: зібрати, з'єднати, виміряти; проявити ініціативу і творчість; передбачати результат; змінити ситуацію; активно не відволікаючись, діяти практично і подумки; оперувати образами; встановлювати зв'язки і залежності, фіксувати їх графічно.
Таким чином, проблема впровадження діяльнісного підходу у розвитку логіко-математичної компетентності дітей дошкільного віку, як засобу пізнавальної активності, є актуальною.
Актуальність обраної теми
Навіщо логіко-математична компетентність маленькій дитині, дошкільнику? Справа в тому, що на кожному віковому етапі створюється неначе певний «поверх», на якому формуються психічні функції, важливі для переходу до наступного етапу.
Таким чином, навички, вміння, набуті в дошкільний період, будуть служити фундаментом для отримання знань і розвитку здібностей у шкільному віці. І найважливішим серед цих навичок є навичка логічного мислення, здатність «діяти в умі».
У Базовому компоненті дошкільної освіти особлива увага приділяється логіко-математичному розвитку дитини, тобто йдеться про якісні зміни, які відбуваються з розвитком уміння здійснювати математичні та логічні операції, а саме: класифікацію, серіацію, вимірювання та обчислення. Оволодіння цими операціями оптимізує загальний розвиток дітей. Діти мають виявляти ініціативу, творчість, незалежність, елементарну критичність, оптимізм, коли трапляються труднощі, наполегливість, уміння доводити розпочате до кінця, брати на себе відповідальність за допущені помилки.
Дедалі більшої актуальності набуває сьогодні компетентнісний підхід у навчанні та вихованні дошкільнят. Педагог має не тільки забезпечити засвоєння дітьми певної інформації, а й сприяти становленню відповідних компетенцій. Дорослий стає авторитетною, довіреною особою, яка створює середовище, що розвиває, забезпечує комфортні умови для життєдіяльності дитини, виступає передусім партнером, а не контролером її діяльності. Поряд з іншими компетенціями питання формування логіко-математичної компетенції є принциповим для особистісно орієнтованої моделі освіти.
Діяльніний підхід, у навчально-виховному процесі, спонукає дошкільників самостійно проводити аналіз, синтез, порівняння, класифікацію, узагальнення, що необхідно для розвитку логічно-математичного мислення.
Оволодівши діяльнісними операціями, дошкільник стане більш уважним, навчиться мислити ясно і чітко, зуміє в потрібний момент сконцентруватися на суті проблеми, переконати інших у своїй правоті. Отримувати нові знання стане легше, а значить процес навчання буде приносити радість і задоволення.
Короткий зміст роботи
З власного досвіду можу сказати, що саме в процесі пізнання навколишньої дійсності розвивається активність дитини. Працювати з дітьми з логіко-математичного розвитку можна індивідуально, під час прогулянок, в невимушеній обстановці, в повсякденному житті.
Завдання дітям даю з урахуванням їх індивідуальних особливостей, з опорою на їхній життєвий досвід, створюючи ситуацію успіху для кожної з них. На заняттях з логіко-математичного розвитку використовую нестандартні задачі з елементами творчості логічного мислення, кмітливості, пов’язую з різними виконання робіт.
Намагаюся створити атмосферу взаєморозуміння, знаходити неординарні рішення, покладаючись на власний досвід, довіряючи як собі, так і дітям. Оцінюю зусилля, які діти докладають до рішень, до їх логічного мислення, творчості, навчаю бути впевненими в собі та власних діях.
На власному досвіді впевнилась, що велике значення при рішенні логічних задач є ілюстрація, яка може бути предметною і схематичною, графічний запис, що сприяє створити чітке уявлення ситуації, яка розглядається в задачі. Щоб заняття були цікавими, діти не втомлювалися, будую заняття казкою, грою, заняття-подорожі, використовую різні методи і прийоми навчання, різні дидактичні ігри, задачі-ігри, головоломки, задачі на пошук, конструювання.
Використовуючи завдання з логіко-математичного розвитку, думаю, що особливу увагу треба приділяти розкриттю сюжету нестандартної вправи, домагатися щоб діти усвідомлювали кінцеву мету завдання; під час самостійного виконання дітьми завдання не слід обмежувати у виборі способів досягнення мети.
Відповідно до вимог Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» розроблено багато матеріалу з логіки. Цей матеріал спрямований на активізацію пізнавальної діяльності дітей, розвиток та корекцію сенсорних функцій, вміння орієнтуватися в просторі, формування уявлень про предмети і явища, зв’язки і закономірності у навколишньому світі.
Свою роботу з логіко-математичного розвитку спрямовую на вирішення таких завдань:
навчити дітей логічно мислити;
робити правильні висновки, доводити розпочату роботу до кінця;
використовувати різні прийоми вирішення завдання;
легко і швидко використовувати набуті знання у різних життєвих ситуаціях.
Повсякденно займаючись з дітьми, помітила, що мислення дитини не спонтанний процес, а процес опанування дитиною системи знань у спілкуванні з вихователем й у постійному вправленні своїх розумових здібностей.
Планування і підбір програмових занять з логіко-математичного розвитку поєдную із розвивальними іграми, формуючи математичні уявлення спираючись на сучасні дослідження з проблемами індивідуально-диференційованого підходу.
Діти навчаються логічно мислити поступово, самостійно узгоджувати дії з мисленням, вмінням; поглиблюють та зміцнюють знання та здібності з математики.
А скільки потрібно фантазії, щоб уявити ситуацію, описану в умові поставленої перед дитиною задачі?
Як навчитися розв’язувати задачі, логічно мислити? Та не буде ніяких труднощів, якщо вчасно розвивати наочно-образне мислення, бо воно є основою логічного мислення і допомагає засвоювати узагальненні поняття, пізнавати все нове і нове.
