Самостійна робота як рушійна сила навчання та виховання
У своїй роботі я використовую творчі завдання для учнів, які ширше розкривають творчий потенціал учнів. Одним з таких засобів - метод "Відчуй себе поетом".
(На запропоновану тему учні намагаються скласти вірш. Це дає змогу розвивати логічне мисленя та риторику)
У своїй педагогічній діяльності я користуюсь проектними технологіями. Вважаю, що вони допомагають розрити творчий потенціал учнів, розвивають уяву, формують навички лаконічного висловлювання своєї думки.
Самостійна робота, як відомо, є однією з важливих і широко обговорюваних проблем у викладанні.
Самостійною є та діяльність, яку учень здійснює без сторонньої прямої допомоги, спираючись на свої знання, мислення, вміння, життєвий досвід, переконання, і яка, через збагачення учня знаннями формує риси самостійності. Самостійна діяльність виявляє якість процесу пізнання, риси особистості учня і форму організації навчання .
Розвиток самостійності в процесі навчальної діяльності включає в себе такі сторони:
відношення вчителя до проявів самостійності;
уміння учнів самостійно планувати свою навчальну роботу;
уміння виділяти головне і другорядне;
оцінку учнем труднощів у вивченні матеріалу;
наявність або відсутність в учня інтересу до матеріалу, який вивчається;
самостійне застосування засвоєних знань;
оцінка учнем своєї роботи і її результатів.
Навички і вміння самостійної роботи в учнів формуються не самі по собі, а в результаті спеціально організованих вправ, що органічно включаються у навчальний процес.
Над своєю темою я працюю вже 5 років. За цей час я опрацювала велику кількість літератури зі своєї теми теми . Організовуючи самостійну роботу учнів дотримувалась основних вимог.
1.Самостійна навчально-пізнавальна діяльність повинна:
а) допомагати учням засвоювати українську мову та літературу глибоко і міцно;
б) розвивати їх пізнавальні здібності;
в) формувати вміння самостійно розширювати і поглиблювати знання та застосовувати їх на практиці;
г) відповідати основним принципам дидактики; а саме доступності, систематичності, зв'язку теорії з практикою, свідомості, творчої активності, навчанню на високому рівні.
2. Завдання, що входять до системи самостійної діяльності, мають бути різними з дидактичною метою та змістом.
3. Послідовність виконання домашніх і класних самостійних робіт повинна бути такою, щоб виконання одних робіт логічно випливало з попередніх і підготовляло учнів до виконання наступних.
4. Самостійна робота повинна носити цілеспрямований характер, що досягається чітким визначенням її мети; недооцінення цієї вимоги приводить до того, що учні неправильно виконують завдання, або вимагають від учителя додаткових пояснень, через що відбувається нераціональне використання часу.
5. Самостійна робота має бути дійсно самостійною, а її зміст та обсяг посильним для учнів на даному етапі.
6. Спочатку в учнів необхідно сформувати елементарні навички самостійної діяльності, як під час роботи з підручником, так і при виконанні практичних завдань. Цьому повинна передувати наочна демонстрація учителем видів роботи, яка супроводжується чіткими поясненнями і записами на дошці.
7. Для самостійної роботи учням необхідно пропонувати завдання, що розв'язуються за готовими алгоритмами, а також і такі, які вимагають їх створення.
8. Необхідно враховувати те, що різним учням потрібна різна кількість часу для засвоєння одних і тих самих знань, умінь та навичок.
Завдання мають бути цікавими для учнів.
10. Надмірне захоплення самостійною роботою учнів може сповільнити темп навчання.
11. Учитель визначає мету, зміст, обсяг, методи і види самостійної роботи .
В своїй роботі керуюся принципами:
Кожній дитині, навіть неслабкій, дати міцні знання.
У кожній дитині бачити неповторну особистість, індивідуальність.
Кожну хвилину перебування дитини в класі перетворювати на радість.
У своїй роботі, я намагаюсь використовувати творчий підхід до навчального процесу. Тому, я застосовую на уроках такі методи:
«Паспорт літературного героя»;
Асоціативний кущ;
Політ думки;
Схеми різного характеру;
Складання акровіршів
Складання психологічного портрету героїв;
«Відновлення загубленої кінострічки» - за сюжетом твору.
Зазвичай в учнів виникає дуже багато питань, тоді я надаю певні види допомоги.
Види допомоги такі:
доповнення до завдання у вигляді малюнка, схеми;
розв`язання аналогічного завдання, виконаного раніше;
посилання на правило, на якому базується дана вправа;
використання умовних записів, зразків, опорних схем;
попередження учнів про типові помилки.
Велику увагу приділяю розвитку мовленнєвих умінь, щоб учні на основі нової інформації та власного досвіду вміли формувати свою думку, не сиділи пасивно на уроках, а розмірковували, робили припущення. Коли діти вірять, що їхні думки і те, що вони говорять, думають є важливим, і кожному з них дозволено сказати “Я згоден”, “Я думаю інакше”, тоді вони можуть включатись в процес критичного мислення. Від таких уроків учні отримують задоволення.
