ДРАМАТИКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ МЕТОД НА УРОКАХ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Автор реалізує у роботі концепцію засвоєння літератури як мистецтва слова на основі творчої діяльності, стрижнем якої стає драматико-педагогічний метод, що проголошує ідею "автономії" учнів у навчальному процесі та повністю орієнтований на дію.
Педагогические практики, которые находят в театре источник образовательных инструментов, объединяются в особую систему - школьную театральную педагогику. Именно она помогает Е.К. Сердюк в поиске ответов на многие вызовы, стоящие перед образованием: преодоление психологических барьеров, повышение мотивации в познании мира, восприятие художественных образов искусства, развитие коммуникативных способностей. Поддерживаю учителя и отдаю свой голос!
Робота автора дозволяє зробити висновки про великиі потенціальні можливості цього методу та доцільність його використання як у молодших класах так і у старших класах. Творчих успіхів педагогу!
Не секрет, что уроки с элементами театрализации, ролевыми играми и другими методами театральной педагогики положительно воспринимаются учениками, вызывают интерес у школьников к истории, культуре, искусству. Ребенку гораздо интереснее комбинировать полученные знания, переводить их в образы, сочетать с художественным вымыслом. Желаю Вам успехов в дальнейшей работе!
Найсуттєвішим внеском автора є практичне втілення в шкільний навчальний процес драматико-педагогічного методу. Цей метод давно запрпонований методикою викладання різних дисциплін, але його досить рідко використовують, бо цей підхід вимагає напруженої праці вчителя. Дуже багато розмов ведеться про творчість, але мало хто розуміє, як її розвивати в умовах шкільного уроку - Автор пропонує конкретну методичну розробку!!! Успіхів та натхнення!!! Мій голос - "За"
Робота змістовна, творча та корисна. Напрацювання автора заслуговують на використання в навчальному процесі та позашкільних заходах. Успіхів та подальших творчих звершень!
Позитивним моментом є те, що педагогічну "ідею" апробовано не лише у рамках школи, а й у виступі на міжнародній конференції та публікації. Це стимулює до переосмислення власного доробку, більш глибокого його доопрацювання.