Лінгводидактичні засади формування критичного мислення учнів на уроках англійської мови
Лінгводидактичні засади формування критичного мислення учнів на уроках англійської мови
І. Вступ
Актуальність досвіду
Нове соціальне замовлення суспільства в галузі освіти, зокрема щодо навчання іноземних мов в Україні, зростання потреб у спілкуванні та співпраці між країнами і людьми з різними мовами та культурними традиціями вимагають суттєвих змін у підході до викладання, оновлення змісту і методів навчання іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах.
Успішність і ефективність формування компетентностей школярів залежать від форм і методів організації навчально-виховного процесу. Пріоритетними в цьому відношенні стають сучасні педагогічні технології, які забезпечують активні форми діяльності учнів, залучають їх до творчого процесу пізнання, дослідження проблем, формування власної думки та самореалізації. Однією з таких є технологія розвитку критичного мислення, мета якої – розвиток мислительних навичок учнів, необхідних не тільки в навчанні, але й у повсякденному житті (вміння приймати виважені рішення, працювати з інформацією, аналізувати різні боки явищ тощо). Названі особливості цієї технології зумовлюють її актуальність у процесі мовної освіти учнів сучасного ЗНЗ.
Перспективність досвіду
Сучасна система освіти спрямована не тільки на передачу певного набору знань, умінь і навичок, а й на інтелектуальний і моральний розвиток особистості. Основними цілями навчання є формування креативного і критичного мислення, вміння оперувати отриманою інформацією й застосовувати знання на практиці в різних ситуаціях. Сьогодні ні в кого не викликає сумніву той факт, що школярі мають бути залучені до дослідної та творчої роботи, щоб навчитися розуміти, винаходити, освоювати нове, висловлювати та відстоювати власні думки, приймати спільні рішення, визначати правильні та хибні ідеї, формулювати інтереси та усвідомлювати можливості. Отже, перспективним напрямком є застосування технології розвитку критичного мислення, яка спрямована на досягнення зазначених вище освітніх цілей.
Провідна педагогічна ідея досвіду полягає в розуміння того, що технологія розвитку критичного мислення має відігравати визначальну роль у становленні англомовної особистості сучасного школяра. Автор дотримується ідеї, що мислення розвивається в проблемній ситуації, коли учень формує своє уявлення про те, що відбувається з предметом вивчення. Критичне мислення – пошук здорового глузду і вміння відмовитися від власних упереджень, можливість висунути нові ідеї та побачити нові можливості, що є дуже важливим при вирішенні проблем.
Практична значущість досвіду
У досвіді розглядаються стратегії навчання, що в комбінації з традиційними та інноваційними дають можливість вирішити завдання щодо формування критичного мислення, наведені конкретні приклади застосування цих стратегій на уроках англійської мови, що в цілому дозволяють здійснити цікавий, ефективний підхід до формування мовно-мовленнєвої особистості учня. Стратегії та прийоми навчання, які запропоновані у досвіді роботи, базуються на експериментально встановлених фактах про властивості мислення.
Теоретичне обґрунтування проблеми
Технологія розвитку критичного мислення як освітня інновація стала предметом досліджень вітчизняних педагогів і методистів порівняно недавно. Це зумовлено тим, що погляди вчених стосовно можливості формування критичного мислення в учнів протягом останніх ста років були досить суперечливими.
Так, наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття науковці, здійснюючи аналіз діяльності тогочасної школи, вказували, що навчальний процес у закладах освіти спрямований на некритичне сприймання дітьми істин, на безпосереднє запам’ятовування ними навчального матеріалу (П. Блонський, М. Добролюбов, П. Кованько, Л. Толстой та ін.).
Проте другу половину ХХ століття характеризують дослідження, теоретичні та практичні розробки (питання зони найближчого розвитку Л. Виготського, ідеї розвивального навчання В. Давидова, Д. Ельконіна, проблема розумового виховання в працях В. Сухомлинського, Ш. Амонашвілі, розвиток пізнавального інтересу та активності в роботах Г. Люблінської та ін.), які стали фундаментом для подальших пошуків шляхів формування критичного мислення дітей і молоді та дозволили сучасним науковцям (Т. Воропай, Д. Десятов, О. Пометун, Л. Терлецька, С. Терно, О. Тягло та ін.) переконатись, що сенситивним періодом для розвитку критичного мислення є шкільний вік.
Однією з найвідоміших у світі технологій розвитку критичного мислення є методика учених-дослідників Університету Північної Айови (авторський колектив: Д. Стіл, К. Хобарт, В.Сміт, С. Волтер), розроблена в межах проекту «Читання та письмо для критичного мислення». Нам імпонує позиція М. Ліпмана, фундатора Інституту критичного читання, який вказує на взаємозв’язок критичного мислення та завдання вдосконалення початкової, середньої та вищої освіти, пояснюючи це поступовими зрушеннями, які відбуваються у завданнях освіти, – відмовою від спрямування на запам'ятовування матеріалу школярами на користь його осмислення.
Наукова новизна досвіду полягає у визначенні характерних лінгводидактичних особливостей розвитку критичного мислення школярів на уроках англійської мови.
Об’єкт дослідження: процес формування критичного мислення учнів на уроках англійської мови.
Предмет дослідження: організаційно-методичне забезпечення критично-мислительної діяльності учнів на уроках англійської мови.
Мета дослідження Пропонований досвід покликаний висвітлити лінгводидактичні підходи щодо формування критичного мислення учнів на уроках англійської мови.
ІІ. Основна аналітична частина
Лінгводидактичні засади формування критичного мислення учнів
на уроках англійської мови
Нам імпонує визначення дефініції «критичне мислення», подане в «Концепції громадянської освіти та виховання в Україні». За цим документом, критичне мислення – здатність особистості долати в собі схильність до однозначно-догматичного сприйняття світу, вміння аналізувати ту чи іншу проблему, користуватися інформацією з різних джерел, відрізняючи об’єктивний факт від суб’єктивної думки про нього, логічний умовивід від упередженого припущення чи забобону, вміння людини адекватно визначати причини й передумови в її житті проблем, готовність докласти зусиль до їх практичного (а не лише риторичного) подолання [4].
Загальновідомо, що процес розвитку критичного мислення має три фази – евокацію (фаза актуалізації, виклику), осмислення (фазу вивчення нового матеріалу) і рефлексію (фазу розмірковування). Відповідно й урок розвитку критичного мислення має три блоки з ідентичними назвами, кожен з яких передбачає використання певних методичних стратегій [1; 4].
Наведемо кілька прикладів розвитку критичного мислення учнів на уроках англійської мови.
Фаза виклику (evocation) (I) На цій стадії відбувається актуалізація наявних знань, пробудження інтересу до нової теми, постановка учнем власних цілей навчання. Важливо, щоб на фазі виклику кожен зміг взяти участь у роботі, що ставить своєю метою актуалізацію власного досвіду. Важливим аспектом при реалізації фази виклику є систематизація всієї інформації, яка з'явилася в результаті вільних висловлювань учнів.
На цій стадії вважаємо ефективним використання прийому «питального слова», який дозволяє вирішити 2 завдання одночасно – вилучення інформації і розвиток навичок складання питальних речень. Починаючи тему «Міста Великобританії», доцільно ставити запитання: Що б ви хотіли дізнатися про Лондон? (На дошці питальні слова: Що? Де? Чому? Скільки? Хто?) Школярі складають питання, записують їх на дошці. Слід пам’ятати, що на даному етапі виключено яке б то не було втручання з боку викладача, що має на меті не виправляти навіть граматичні помилки. У ході читання тексту учні знаходять потрібну інформацію, відповідають на питання, поставлені ними ж. У тому випадку, якщо інформація відсутня, пропонується інший текст. Також допустимими є робота з картою і використання словника.
На цьому ж етапі, на нашу думку, можливим є використання прийому «кластери» (від англійського слова cluster, тобто гроно). Суть такого прийому полягає в тому, що інформація, яка стосується певного явища, систематизується у вигляді кластерів навколо цього ключового поняття. Асоціації, що виникають у зв'язку із цією дефініцією, виводяться і систематизуються у вигляді своєрідних опорних схем. Прийом є доцільним для засостування саме на уроках англійської мови, оскільки може бути використаний як при роботі з лексичними явищами, так і граматичними.
Фаза осмислення змісту (realization of meaning). На цій стадії відбувається отримання нової інформації, коректування учнями поставлених цілей. Цей етап можна ще назвати смисловою стадією. Організація роботи на фазі осмислення може бути різною: розповідь, лекція, індивідуальне, парне або групове читання, перегляд відеоматеріалу тощо. У будь-якому випадку це буде індивідуальне прийняття та відстеження інформації. У процесі реалізації смислової стадії головне завдання полягає в тому, щоб підтримувати активність учнів, їх інтерес та інерцію руху, створену під час фази виклику.
На зазначеній вище стадії використовують прийом «Інсерт», (абревіатура, яка в перекладі з англійської означає: системна розмітка для ефективного читання і роздумів, що сприяє самоактивації). Цей прийом допомагає домогтися виконання лексичних і граматичних завдань. Наприклад, при роботі над темою «Обєднане королівство Великобританії та Північної Ірландії» пропонуємо виконати завдання на розвиток критичного читання. Так, учні читаючи текст, роблять визначені види позначок, заповнюють запропоновану таблицю. Наступне завдання педагога – навчання оціночних висловлювань із використанням наступних структур: I think that ... (я думаю, що ...); I did not know that ... (я не знав, що ...); In my opinion ... (на мою думку ...); It is new for me that ... (для мене це новина ...); I do not understand why ... (я не розумію, чому ...) тощо.
На цьому ж етапі використовується прийом «взаємного опитування», який являє собою один із способів роботи в парах. Технологія застосування є такою: два учні читають текст, зупиняючись після кожного абзацу, і ставлять один одному питання різного рівня за змістом прочитаного. Така форма сприяє розвитку комунікативних навичок дітей.
Фаза рефлексії (reflection). Цей етап включає в себе роздум, народження якогось нового знання, а також постановку нових цілей навчання. У процесі рефлексії та інформація, яка була новою, перетворюється на власне знання. Рефлексія процесу стає основною метою діяльності вчителя й учня. Деякі із суджень можуть виявитися цілком прийнятними для усвідомлення як своїх власних. Інші судження викликають потребу в дискусії. У кожному разі рефлексія активно сприяє розвитку навичок критичного мислення. У зв'язку із цим вправи на цьому етапі стають творчими: організація круглих столів; написання творчих робіт; захист проектів.
На етапі рефлексії доцільно використовувати прийом сінквейн (походить від французького слова cinq – п'ять). Це вірш, що складається з п'яти рядків і використовується як спосіб синтезу матеріалу. Лаконічність форми розвиває здатність резюмувати інформацію, висловлювати думку в декількох значущих словах, ємних і коротких висловах.
Окрім того, на цьому етапі уроку можна використовувати прийом «порівняльно-концептуальна таблиця», який є надзвичайно важливим способом повторити, узагальнити і ще раз осмислити отриману інформацію.
Стратегії «Ромашка Блума», «Кола Вена», асоціативний кущ тощо також дозволяють належним чином організувати рефлексію уроку (розмірковування). Наприклад, за допомогою діаграми Вена («Кола Вена») можна з’ясувати, чи усвідомлюють школярі, у чому полягає відмінність між двома явищами, оскільки ця міністратегія допомагає навчити дітей зіставляти, порівнювати, знаходити спільні риси й ознаки між явищами та поняттями. Організувати діяльність на уроці доцільно так: учитель об’єднує учнів у пари й дає завдання; школярі заповнюють діаграму Вена, для цього будують два (чи більше) великі кола, які частково накладаються одне на одне так, що посередині утворюється спільний простір, у якому міститиметься інформація, властива обом групам предметів, які порівнюються.
Перевірити рівень сформованості вмінь і навичок учнів також допоможуть технології «Ромашка питань Блума», «Хрестики-нулики» тощо.
ІІІ. Висновки та рекомендації
Отже, технологія розвитку критичного мислення сприяє становленню англомовної особистості сучасного школяра. Розглянуті стратегії дозволяють формувати в учнів мовно-мовленнєву та інформаційну компетенції, уміння мислити критично, самостійно знаходити, вивчати й аналізувати інформацію, мислити мобільно, аргументовано відстоювати власну точку зору, бути відкритими для сприйняття думок інших людей; помічати помилкові судження інших, своєчасно виправляти власні помилки, адекватно оцінювати свої знання та сприймати зауваження вчителя й однокласників щодо власних помилок і недоліків.
Стратегії, пропоновані технологією розвитку критичного мислення, забезпечують цікаву, творчу, а головне – результативну – роботу дітей на уроці: зростає рівень сформованості основних компетентностей школярів, вони стають активнішими, про що свідчать результати олімпіад і конкурсів з англійської мови.
Рекомендації щодо впровадження досвіду
Представлений досвід має практичне значення, може бути впроваджений і використаний в роботі не тільки вчителями-словесниками, а й іншими спеціалістами як під час навчальних занять, так і в позаурочній діяльності; викладачами, студентами педагогічних спеціальностей вищих навчальних закладів під час підготовки до практичних занять.
Бібліографія
1. Ellis A.K., Fouts J.T. Research on educational innovations. – Princeton Junction, 1993. P. 56
2. Вукіна Н. В., Дементієвська Н. П. Критичне мислення : як цього навчати / Н. В. Вукіна, Н. П. Дементієвська. – Харків : Основа, 2007. – 108 с. (1)
3. Кроуфорд А. та ін. Технології розвитку критичного мислення учнів / А. Кроуфорд, В. Саул, С. Метьюз, Д. Макінстер; наук. ред., передм. О. І. Пометун. – К. : Плеяда, 2006. – 220 с. (2)
4. Муштавинская И. В. Технология развития критического мышления на уроке и в системе подготовки учителя : учеб.-метод. пособие / И. В. Муштавинская. – СПб : КАРО, 2009. –144с.
5. Плавинская Н. Несколько слов о синквейне / Н. Павлинская // Литература. —
2006. – № 5. – С. 5–8.
6. Селевко Г. К. Социально-воспитательные технологи / Г. К. Селевко. – М. : НИИ школьных технологий, 2005. – 176 с.
7. Формування критичного мислення на уроках мови : монографія / Колектив авторів за заг. ред. В. Ф. Дороз : В. Ф. Дороз, Л. Я. Романова, О. Б. Ярова, В. А. Нищета, Г. А. Удовиченко; передмова К. О. Баханова. – К. : «Освіта України», 2008. – 336 с. (4)
