Розвиток полікультурної компетентності учнів на уроках англійської мови в акмеологічному просторі
"Формування полiкультурної компетентноcтi учнiв на уроках англiйської мови в акмеологiчному просторi".
Педагогічна ідея – це повітря,
у якому розправляє крила
педагогічна творчість.
( В.Сухомлинський)
Розвиток полікультурної компетентності в учнів є складним та насиченим процесом, вимагає не лише знань про особливості розвитку дитячої особистості, а й усвідомлення неминучості її існування в багатокультурному, різноетнічному світі, необхідності формування в неї готовності до спілкування з представниками різних країн, з людьми, які відрізняються не лише кольором шкіри чи мовою, а й звичками, традиціями, щоденними ритуалами. Полікультурна компетентність - якість інтегрована та складається з ряду пов‘язаних між собою характеристик. Саме тому сьогодні необхідно виділити основні критерії (ознаки) та показники, що характеризують полікультурно розвинену особистість, гідного представника сучасного суспільства. Це зумовило появу значної кількості досліджень. Науковцями обґрунтовані теоретико-методичні аспекти проблеми: ідеї, положення полікультурної освіти (О.Аракелян, В. Болгаріна, Г. Даутова, В. Єршов, І. Лощенова, В. Макаєв, З. Малькова, Л. Супрунова та інші); мультикультурної освіти (Д. Бенкс та інші); глобальної освіти (Р.Хенві, Р.Штайнер та інші); порівняльної педагогіки (О. Джуринський, З. Мальков, О. Сухомлинська та інші); Інноваційні педагогічні технології у викладанні іноземних мов (Ю.Полікарпова ); теорії виховання й навчання (С. Беляєв, В. Гриньова, В. Євдокимов, О. Іонова, В. Лозова, І. Прокопенко, Г. Троцко та інші); ідеї формування сучасної особистості в полікультурному (поліетнічному середовищі), (В. Гуров, О. Гукаленко, Г. Дмитрієв, В. Макаєв, З. Малькова, Л. Супрунова та інші), формування полікультурної, (етнокультурної, інтеркультурної) компетентності (Р.Агадуллін, О.Гуренко, Н. Лебедєва, Т. Поштарьова та інші);виховання культури міжнаціонального спілкування (В. Абелян, А.Абсалямова, Ж. Алямкіна, Н. Асіпова, З. Гасанов, В. Заслуженюк, В.Присакар, Л. Ядрихинська та інші); виховання толерантності у полікультурному середовищі (Н. Мольденгауэр, З. Мубінова та інші); етнопсихології (П. Гнатенко, В. Павленко, М. Пірен Т. Стефаненко та інші). Проблема полікультурної освіти набуває особливої актуальності та складності в поліетнічному багатонаціональному українському суспільстві. Сучасні педагогічні реалії вимагають з одного боку врахування етнокультурного чинника, з другого – створення умов для пізнання культури інших народів. Існує певна тенденція розвитку сучасного суспільства: спостерігаючи за змінами в освітньому процесі та потребами суспільства, зрозуміло, що державі потрібен компетентний випускник який знайде своє місце і зможе самореалізуватися, а також буде здатен до подальшого саморозвитку та самовдосконалення. Запровадження компетентнісного підходу в європейську освіту стартувало ще у 1996 р. в доповіді Міжнародної комісії ЮНЕСКО з освіти для XXI століття «Освіта. Прихований скарб», де було зазначено: «Якщо ми хочемо дати підростаючому поколінню шанс на успіх, то важливо точно визначити основні знання, «фундамент» компетенції, якими повинні оволодіти учні, щоб підготуватись або до самостійного життя, або до отримання вищої освіти». Полікультурна компетентність — це обізнаність у контексті певних культур, усвідомлення різниці між власною культурою та культурою інших народів, уміння адекватно поводитися у процесі спілкування з представниками інших культур з урахуванням особливостей їхніх національних цінностей.Полікультурна компетентність - це використання досягнень культури країни, що вивчається (прослуховування музичних фрагментів, демонстрація слайдів архітектурних пам'яток, творів живопису , використання етнографічного матеріалу, пошук знань про представників інших народів, розуміння та повага до відмінностей, які усвідомлюються через глибоке вивчення національно-культурних особливостей тощо) . Полікультурна компетентність розподіляє окремо роль вчителя та роль учня: ВЧИТЕЛЬ - Пропагує досягнення культури. Виховує на прикладі видатних людей. Використовує у викладанні свого предмета художню літературу та твори мистецтв.Висвітлює значення навчальної дисципліни для розвитку цивілізації. Мотивує роль даного предмета у житті учня. Сам е прикладом толерантного ставлення до інших людей. УЧЕНЬ - Залучає до своєї відповіді або письмової роботи інформацію полікультурного характеру. Визначає толерантну поведінку щодо людей, які відрізняються за соціальною, расовою, етнічною релігійною та іншими ознаками.Основним завданням полікультурної компетентності стало:- виховання учнів у дусі культури світу.- формування установок на інтеграцію в полікультурне суспільство;- розвиток вмінь та навичок взаємодії з носіями різних культур.- виявлення творчого потенціалу учнів з метою стимулювання самоосвіти та саморозвитку.Практичне значення полягає в забезпеченні мотивації до розвитку полікультурних компетенцій учнів. Завдяки цьому під час навчально-виховного процесу в учнів відзначаються такі позитивні зміни:- більш свідоме сприйняття національної автентичності та свого місця у багатокультурному суспільстві;- дбайливе і толерантне ставлення до культурних відмінностей та усвідомлення рівної цінності всіх культур;- ефективна праця в колективі на основі спільних рішень та повага до думки іншого;- сформованість творчого мислення, системи самостійних суджень,На основі цього провідна ідея полягає в формуванні полікультурної компетенції як такої, що є основою становлення особистості в розмаїтті навколишнього світу і ефективного співіснування з ним.Методи та прийомиРозроблені проекти нестандартних уроків та навчально-виховних заходів, у яких використовуються інноваційні методи та прийоми, зокрема інтерактивні технології: проведення заходів-дискусій, застосування слайд-шоу, групова робота, інтерв’ю, проблемні питання, а також проведення різноманітних уроків – подорожей, уроків хіт-парадів, уроків – екскурсій тощо.Використання поетичного матеріалу на уроках англійської мови – це один з ефективних прийомів вивчення мови, оскільки він багатофункціональний за своєю суттю.Поезія - невід’ємна частина іноземної культури, а вірші – важливий помічник у вивченні іноземної мови. Вірші іноземною мовою мають позитивний вплив на естетичне та моральне виховання особистості. Крім того, використання віршованих текстів допомагає вирішити практичні задачі при вивченні іноземної мови. Вивчення віршів допомагає відпрацьовувати вимову, формує інтонацію. Вірші прискорюють засвоєння нової лексики, збагачують мову фразеологізмами. Вірші використовуються в якості прикладів при поясненні граматичного матеріалу. Вивчення віршів розвиває пам'ять. Вірші використовуються в якості релаксації. Особлива увага приділяється груповій роботі, яка є також незамінною на уроках англійської мови.Спілкуючись із класом обираю демократичний стиль, тобто враховую власні думки учнів, їх потреби та інтереси, спільний пошук рішень виникнувших проблем . Створюючи доброзичливий настрій на уроці я допомагаю стимулювати в учнів ще більший інтерес до вивчення іноземних мов. В рамках тижня іноземних мов проводжу уроки-смотри знань для батьків, уроки- змагання.Важливу роль я також відводжу роботі з обдарованими учнями (пишу МАНівську роботу з ученицею 1О класу, що спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості шляхом навчання та виховання, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, системності та полікультурності Отже, перед школою, в тому числі наразі стоять завдання вивчення культурної спадщини свого народу й народів інших країн, усвідомлення рівності всіх культур та повага до відмінностей. Отже, почувши поняття полікультурна компетентність багатьом здається, що це примхи сучасного суспільства і просто красиві слова. Але ми завжди говоримо: « я компетентний, або не компетентний в цьому питанні». Тому полікультурна компетентність визначається як спроможність кваліфіковано проводити будь-яку діяльність.
