ГоловнаРеєстраціяВхід Освіта Запорізького краю 2016 П`ятниця, 29.03.2024, 18:03
  Виставкова зала Вітаю Вас Гість | RSS

 
 
Головна » Статті » ВИСТАВКОВА ЗАЛА » м.Запоріжжя

Технологія розвитку орієнтації в просторі засобами спортивних ігор в учнів середньої ланки
Опис досвіду Зміст. 1. Вступ: - постановка проблеми - аналіз останніх досліджень - мета та завдання роботи 2. Основна частина: - методичні надбання - апробація методики - результати дослідження. 3. Висновок. 4. Перспективи подальшої діяльності. 5. Додаток № 1 6. Список використаних джерел. Технологія розвитку орієнтації в просторі засобами спортивних ігор в учнів середньої ланки Вступ. Постановка проблеми. Фізична культура як складова загальної культури, суспільними проявами якої є фізичне виховання та масовий спорт, є важливим чинником здорового способу життя, профілактики захворювань, організації змістовного дозвілля, формування гуманістичних цінностей та створення умов для всебічного гармонійного розвитку людини. В указі Президента України «Про Національну доктрину розвитку фізичної культури і спорту» вказано, що держава реалізовує заходи, спрямовані на формування та дальше вдосконалення сфери фізичної культури і спорту. Важливим завданням є забезпечення оптимальної рухової активності громадян у повсякденній діяльності, подолання недооцінки можливостей фізичної культури у формуванні здорового способу життя та зміцненні здоров'я (передусім серед молоді). У шкільній програмі з фізичної культури багато уваги приділяється розвитку в дітей координації рухів. І це закономірно, оскільки в умовах науково-технічного прогресу значення здатності людини керувати складними в координаційному відношенні рухами постійно зростає. Вміння керувати руховими діями необхідно розвивати у всі шкільні періоди. Цілеспрямований розвиток координації у дітей призводить до того, що вони значно швидше і раціональніше оволодівають різними рухомими діями, на більш високому якісному рівні засвоюють нові навчальні теми на уроках фізичної культури, а на секційних заняттях далі просуваються до вершин спортивної майстерності і довше займаються у «великому» спорті . У таких дітей постійно покращуються сенсорні, сенсорномоторні та інтелектуальні компоненти психофізіологічних функцій, підвищується вміння раціонально використовувати свої енергетичні сили, поповнювати і розширювати рухові навички. Аналіз останніх досліджень. Аналіз статистичних даних травматизму дітей по Запорізькій області виявляє проблему недостатнього розвитку навиків орієнтації у просторі певної частини учнів середньої ланки (дод.1). Наукові дослідження: проблемі вдосконалення координаційних здібностей присвячено велику кількість публікацій (Н.А.Бернштейн, В.К.Бальсевич, Д.Д.Донской, Ю.М.Кабанов, А.Тер-Ованесян, Ю.Ф.Курамшин, В.І.Лях та інші. Вчені аналізують стан фізичного розвитку учнів середньої ланки і відмічають, що в них недостатньо сформовані навички орієнтації в просторі. Це може призвести до зростання побутового травматизму та становити загрозу життю і здоров`ю дітей. Мета та завдання роботи. На засадах систематизації сучасних наукових досліджень і перспективного педагогічного досвіду розробити технологію розвитку орієнтації в просторі засобами спортивних ігор в учнів середньої ланки і експериментально її перевірити. Метою моєї роботи є спроба системного представлення матеріалу про вивчення рівня розвитку координаційних здібностей учнів, здатності до збереження рівноваги, відчуття ритму та здатності до довільного розслаблення м'язів та координації рухів. Актуальність даної роботи полягає в тому, що формування навиків орієнтації у просторі: по-перше, зменшує кількість травматичних випадків в учнівському середовищі, сприяє розширенню рухового досвіду, вдосконаленню навичок життєво необхідних рухових дій, використанню їх у повсякденній та ігровій діяльності; а по-друге, розширює функціональні можливості організму дитини через цілеспрямований розвиток основних фізичних якостей і природних здібностей, формує ціннісні орієнтації щодо використання фізичних вправ як одного з головних чинників здорового способу життя, сприяє розвитку фізичного та психологічного стану дітей. Основна частина. Методичні надбання. Технологія розвитку орієнтації в просторі засобами спортивних ігор в учнів середньої ланки. Різноманітність видів рухових координаційних здібностей не дозволяє оцінювати рівень їх розвитку за одним уніфікованим критерієм. Тому в фізичному вихованні і спорті використовують різні показники, найбільш важливими з яких, на мою думку, є: 1) час, який затрачається на засвоєння нового руху. Чим менший час, тим кращі координаційні здібності; 2) час, необхідний для перебудови своєї рухової діяльності відповідно до зміни ситуації. За цих умов вміння вибирати найбільш оптимальний план успішного вирішення рухового завдання є добрим показником координаційних можливостей; 3) координаційна складність тестування виконуваних рухових завдань (дій) або їх комплексів (комбінацій). В якості завдань-тестів рекомендується застосовувати вправи з асиметричним узгодженням рухів руками, ногами, головою, тулубом, як найбільш складні і такі, що рідше зустрічаються в руховому досвіді людини; 4) точність виконання рухових дій за основними характеристиками техніки (динамічною, короткочасною, просторовою); 5) збереження стійкості при порушенні рівноваги; 6) стабільність виконання складного в координаційному плані рухового завдання (за кінцевим результатом та стабільністю окремих характеристик рухів). Стабільність оцінюють переважно за показниками цільової точності – кількості попадань при кидках м'яч в кільце, різних предметів у мішень і т. ін. Координаційні здібності людини різноманітні та специфічні. Однак, їх можливо диференціювати на окремі групи за особливостями виявлення, критеріями оцінки та факторами, які їх обумовлюють. У пізнавально-педагогічній літературі виділяють такі відносно самостійні види координаційних здібностей: - здатність до управління короткочасними, просторовими і силовими параметрами рухів; - здатність зберігати рівновагу; - відчуття ритму; - здатність до орієнтування у просторі; - здатність до довільного розслаблення м'язів; - координованість рухів. При виборі тестів оцінки КЗ завжди потрібно прагнути до їх фізіологічної та психологічної прозорості. Інакше ці тести не можуть дати чітких результатів, особливо для розуміння природи індивідуальних відмінностей, які лежать в основі розвитку тих чи інших КЗ. При проведенні тестування юних спортсменів-школярів необхідно дотримуватися таких положень: діти повинні бути чітко поінформовані про мету проведення контрольних випробувань; після кожної спроби має бути точна інформація про досягнутий результат, яка сприяє підтриманню мотивації учня і корекції його рухових дій; контрольні випробування необхідно проводити на початку основної частини уроку. Тестуванню не повинно передувати високе фізичне навантаження, оскільки в цьому разі керувати рухами, які вимагають точності, економності, швидкості, стабільності або їх поєднання, стає недоцільним; тести не рекомендовано використовувати як спеціальні вправи або як засіб тренування. Є декілька найбільш інформативних тестів, які використовуються для вивчення окремих видів координаційних здібностей. Тест для оцінювання здібності до ритму. Вправа виконується на відкритому повітрі або у великому залі. Обладнання: 11 гімнастичних обручів (діаметром 60 см), секундомір, вимірювальна стрічка. Спочатку учень пробігає з максимальною швидкістю дистанцію 30 м на час з точністю до 0,1 сек. Потім він знову пробігає з максимальною точність другу дистанцію 30 м з розміщеними 11 гімнастичними обручами (мал.1). Це зобов'язує учня підбирати певний темп бігу. Потім вираховується різниця між часом бігу на 1-ій і 2-ій дистанціях.«Відмінно» - 1,0 сек.«Добре» - 1,2 сек.«Задовільно» - 1,6 сек. «Достатньо» - 1,8 сек. 1-а дистанція 30 м 14 м 5 м 5 м О О О О О О О О О О О 30 м 2-а дистанція Мал. 1. Тест для оцінювання відчуття ритму рухів. Тест для оцінювання здібності до динамічної рівноваги Обладнання: 1) гімнастична лава (довжина 4 м), ширина вузької сторони лави 10 см; секундомір, 1 набивний м'яч вагою 2 кг. На відстані 1,5 м від стартової лінії ставиться гімнастична лава вузькою правої руки під лівою рукою береться за праве вухо, на долоні правої (витягнутої) руки тримає м'яч. Після команди «Марш!» школяр біжить по вузькій поверхні лави до набивного м'яча, штовхає його стопою, повертається і біжить назад. Оцінюють час пробігу (в сек) від лінії старту і назад. Вправа не зараховується, якщо учень змінює положення тіла або падає більше трьох разів. За один дотику до землі – одна штрафна секунда. На місці, де відбувся дотик, учень знову повинен стати на лавку і продовжити вправу. «Відмінно» - 7,5 сек.; «Добре» - 8,5 сек.;«Задовільно» - 10,3 сек.; «Достатньо» - 11,9 сек. Тест для оцінювання орієнтації в просторі І. Обладнання: 5 набивних м'ячів (3 кг кожний), 1 набивний м'яч (4 кг), секундомір, вимірювальна стрічка, крейда (мал. 2). Учень стоїть перед набивним м'ячем (4 кг). Позаду нього на відстані 3 м і в 1,5 м один від одного лежать в кружках 5 набивних м'ячів (3 кг) з цифрами від 1 до 5 (розташування довільне). Вчитель називає цифру, учень повертається на 180 градусів, біжить до відповідного набивного м'яча, торкається до нього і повертається до набивного м'яча (4 кг). Оцінка визначається за часом, який показав учень, виконавши вправу в цілому. Вправа закінчується після того, як учень 3 рази виконає і після цього торкнеться до набивного м'яча вагою 4 кг. Після пояснення і показу виконується залікова спроба. Перед кожним новим виконанням розташування м'ячів потрібно змінювати. Даний тест проводять як на повітрі, так і в залі. «Відмінно» - 10,8 сек.; «Добре» - 11,5 сек. «Задовільно» - 12,4 сек.; «Достатньо» - 13,7 сек. Мал. 2. Тест для оцінювання орієнтації в просторі ІІ. Обладнання: 1 гімнастичний обруч (діаметром 80 см), 6 м'ячів для кидання, вимірювальна стрічка, скакалка. На стіні закріплюється маятник зі скакалки (довжина 60 см) і гімнастичного обруча. Учень стає на 3 м від стіни. Вчитель піднімає маятник до горизонталі і опускає його, даючи змогу виконати рух в один бік і назад. Учень при русі маятника в протилежний бік кидає м'яч в обруч. Оцінка результату: попадання в край обруча – 1 бал, попадання в середину обруча – 2 бали. Підраховується кількість балів з п'яти залікових показників. «Відмінно» – 9 балів; «Добре» – 7 балів; «Задовільно» – 4 бали; «Достатньо» – 2 бали. Однак, названі тести визначають тільки специфічні КЗ, відмінні один від одного, що зустрічається дуже рідко. Більш поширеними є так звані комплексні тести (критерії). Як комплексні критерії оцінки КЗ виступають показники ефективності (результативності) виконання цілісних рухових дій або сукупність таких дій, де поставлені вимоги до КЗ людини. Наприклад, КЗ оцінюють за результатом човникового бігу – 3 рази по 10 м або 4 рази по 9 м; за часом ведення м'яча (руками, ногами) під час бігу зі зміною напрямку руху; за ефективністю виконання атакуючих та захисних рухових дій у єдиноборствах і спортивних іграх; за показниками швидкості зміни рухових дій в умовах раптової зміни оточення; за точністю кидання м'яча в ціль з різної відстані і з різних вихідних положень. На мал. 3 представлені вправи, які використовуються викладачами фізкультури для визначення рівня координаційних здібностей учнів: 1) біг змійкою (1,2); 2) човниковий біг 3 х 10 (3); 3) човниковий біг 4 х 9 м з послідовним переміщенням двох кубиків за лінію старту; 4) кидання м'яча в ціль з різної відстані і з різних вихідних положень . Мал. 3. Контрольні вправи для визначення рівня розвитку координаційних здібностей. МЕТОДИКА РОЗВИТКУ КООРДИНАЦІЙНИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ ПІД ЧАС ГРИ В ВОЛЕЙБОЛ. Розглянемо питання засобів та методичних прийомів розвитку координаційних здібностей учнів на прикладі гри в волейбол. Волейбол-ациклічна командна гра, де м’язова робота носить швидкісно-силовий, точнісно-координаційний характер. При малих розмірах майданчика і обмеженнях у торканні м’яча, виконання всіх технічних і тактичних елементів гри вимагає точності і цілеспрямованості рухів. Рухові дії волейболістів передбачають миттєві старти і прискорення, стрибки, велику кількість вибухових ударних рухів при тривалому і майже безперервному реагуванні на ситуацію, яка постійно змінюється. Цим визначаються достатньо високі вимоги до фізичної підготовленості волейболістів. Координаційні здібності (КЗ) серед інших фізичних якостей волейболістів займають особливе місце. По-перше, високий рівень розвитку координаційних здібностей – вирішальна передумова для якісного засвоєння і вдосконалення техніки гри; по-друге, «координований» учень на змаганнях швидко пристосовується до умов, що постійно змінюються, застосовує найбільш ефективні засоби ведення гри. Широка координаційна підготовка допомагає легше засвоювати нові форми рухів і тим самим збагачувати руховий досвід учнів. Під час уроків формуються такі дуже необхідні сприйняття, специфічні для діяльності волейболістів, як «відчуття простору, часу, партнера, м’яча, сітки». При складанні поурочних планів враховувались наступні принципові положення: 1.Уявлення про координаційні і пов’язані з ними здібності; 2. Співвідношення обсягів навантаження при вихованні рухових здібностей в критичні періоди їх розвитку у процесі спортивного тренування; 3.Оптимальна тривалість при одноразовому повторенні та кількість повторень вправи при вихованні окремих рухових здібностей; 4. Принцип взаємозв’язку частин рухової підготовки, рекомендації щодо співвідношення засобів загальної і спеціальної підготовки на етапі тренування. Співвідношення засобів, що пропонуються для загальної координаційної підготовки знаходилось у відповідності з традиційною для етапу початкової підготовки пропорцією – 1:2. Зміст інших розділів підготовки не змінювався і здійснювався за загальноприйнятою програмою. У відповідності до збільшення обсягу координаційної підготовки, була змінена структура уроків на користь вправ, що мають координаційне навантаження (за ступенем новизни і складності). На уроках 7 класу 2013 року були включені рухові завдання з вдосконалення точності управління руховими параметрами, раціональності рухових рішень, загально- підготовчі координаційні вправи, а також вправи, які формують фонд умінь і навичок, сприяють ефективному оволодінню елементами техніки гри у волейбол та доцільній їх перебудові (спеціально-підготовчі координаційні вправи). Прийоми для розвитку загальних координаційних здібностей учнів: відносна новизна завдання; незвичність вправ; підвищення координаційної складності завдань; різноманітність рухових дій та їх поєднання; часта заміна виконання завдання, динамічних і кінематичних характеристик руху; раптовість зміни ситуації; використання незвичних вихідних положень.; дзеркальне виконання вправ; зміна просторових меж, у яких виконується вправа; зміна способів виконання вправ; ускладнення їх додатковими рухами. Методичні прийоми: максимальна швидкість і точність під час виконання рухових дій; зміна швидкості та темпу рухів; обмеження або розширення простору для виконання дій; виконання дій у стані втоми; виконання дій в умовах періодичного виключення або обмеження зорового контролю; зниження м’язового напруження; застосування додаткових орієнтирів і термінової інформації; застосування спеціальних динамічних вправ, спрямованих на розвиток координаційних можливостей безпосередньо в структурі спортивного навику. Специфіка ігрової діяльності у волейболі вказує на необхідність збільшення обсягу вправ, що мають координаційну спрямованість в розділі базової технічної підготовки. Доцільно організовувати процес таким чином, щоб застосування цих засобів спочатку передувало, а потім йшло паралельно з поглибленою техніко-тактичною підготовкою юних волейболісток, так як високий рівень розвитку координаційних здібностей визначається високим ступенем взаємодії зорової, рухової, вестибулярної і аналізаторної систем, що забезпечує прискорене і надійне засвоєння техніко-тактичного змісту гри. При плануванні цілеспрямованого розвитку координаційних здібностей потрібно: 1) знати важливі координаційні здібності для потреби гри у волейбол; 2) обрати (розробити) загальні і спеціальні засоби і методи їх розвитку; 3) розробити вправи, які одночасно розвивають координаційні і кондиційні здібності; 4) передбачати застосування вправ, які одночасно впливають на розвиток координаційних здібностей та техніко-тактичне вдосконалення; 5) враховувати сенситивні періоди розвитку окремих КЗ, а також індивідуальні особливості їх прояву у конкретного спортсмена. Є необхідність застосування вправ, які спрямовані на підвищення вестибулярної стійкості юних спортсменів, так як прояв координаційних здібностей знаходиться у безпосередній залежності від діяльності вестибулярного аналізатора. Система підбору засобів координаційної підготовки повинна передбачати застосування, по можливості, найбільш різноманітних вправ і різних їх поєднань. При цьому основними методами використання повинні бути ігровий і змагальний. Дані вправи повинні чергуватися з іншими фізичними вправами, направленими як на вирішення завдань загальної фізичної підготовки, так і на формування необхідних рухових навиків. Потрібно передбачити поступове і систематичне збільшення спеціальних засобів, що використовуються для розвитку координаційних здібностей в рамках одного заняття і від заняття до заняття. Підвищення інтенсивності під час використання координаційних вправ означає: збільшення координаційної складності завдань шляхом збільшення числа варіативності вправи; підвищення вимог до точності, швидкості, доцільності, економічності виконання технічних прийомів; виконання координаційних вправ в умовах дефіциту часу; скорочення пауз між вправами і відповідно між серіями вправ; виконання завдань (вправ) «на координацію» під час вправ, що впливають на кондиційні (швидкісні, силові, швидкісно-силові, витривалість) здібності; виконання координаційних вправ після фізичних навантажень. Підвищення об’єму і тривалості навантаження під час виконання координаційних вправ означає наступне: збільшення числа повторень вправи в одній серії; збільшення числа серій; збільшення числа різних вправ в одній серії при збереженні однакової кількості повторень. При визначенні навантаження координаційних вправ вчитель повинен керуватися двома основними правилами: 1) використовувати в занятті невелику кількість повторень (4-12 раз) вправ, які поступово ускладнюються, схожих за механізмами управління та регуляції зі сторони ЦНС; 2) багаторазово повторювати засвоєні вправи (технічні прийоми) при можливо більш частішій цілеспрямованій зміні параметрів рухів, що виконуються і умов виконання вправ. Однією з головних методичних проблем координаційного тренування є оптимальне поєднання координаційних вправ, направлених на розвиток координаційних здібностей, з вправами, які впливають на різні кондиційні і комплексні здібності (швидкісні, силові, витривалості, гнучкості та їх поєднання). Найбільш сприятливий для ціленаправленого розвитку різних КЗ – вік від 5 до 7 років; з 7 до 11-12 ціленаправлене тренування дає другий за значимістю ефект; з 12-13 до 14-15 років і з 14-15 до 17-18 ефект впливу виявляється дещо менший ніж у двох попередніх випадках. У ході уроків потрібно передбачити час для впливу на психофізіологічні функції, які пов’язані з розвитком КЗ. Мова йде про швидкість прийому і переробки інформації, швидкість і точність реагування , оперативну пам’ять, швидкість і якість оперативного мислення, відчуття часу, простору і ступені м’язових зусиль. Наукові спостереження доводять, що рухи з обтяженням сприяють ефективному вдосконаленню координаційної структури м’язових зусиль. При інтенсифікації режиму роботи м’язів, рухи з обтяженням сприяють виробленню міжм’язвої координації, необхідної для раціональної організації динамічних акцентів координаційної структури. Обтяження сприяють додатковому збудженню відповідних нервових центрів і збільшенню числа нейромоторних одиниць, що беруть участь в роботі головних скелетних м’язів. При цьому, вага обтяження повинна бути такою, щоб при виконанні вправ суб’єктивно відчувався вплив гравітації, але при цьому не порушувалася структура рухів. Одним з важливих теоретико-методолгічних положень тренування КЗ є лівостороння асиметрія чи врахування явища латералізації. На початковому етапі навчання елементів техніки гри у волейбол дітям необхідно надавати можливість самостійного вибору провідної кінцівки (правої чи лівої). Потім, беручи до уваги функціональну асиметрію дитини, бажано, щоб новий елемент техніки був засвоєний спочатку провідною кінцівкою чи у сильнішу (зручну) сторону, а потім, послідовно провідною чи у слабшу сторону. У контексті цього, дзеркальне виконання рухових дій є до того ж одним з найважливіших методичних прийомів, що впливають на підвищення координаційних можливостей індивіда. Апробації методики. На уроках фізичного виховання в 7 класі у 2012-2013 навчальному році при вивченні тем «волейбол» та «баскетбол» учням були запропоновані комплекси вправ для розвитку орієнтації в просторі з метою досягнення більш успішних результатів. Завдання, які пропонував вчитель, оформлені у вигляді дидактичних карток(додаток№2) Результати дослідження. Порівняння оцінок тематичних атестацій з тем «волейбол» та «баскетбол», які отримали учні 7 класу у 2011-12 р. і учні 7 класу у 2012-13 р., для яких на уроках фізичної культури були введені вправи для орієнтації в просторі, доказують перспективність методики «Технологія розвитку орієнтації в просторі засобами спортивних ігор в учнів середньої ланки» (додаток 3). Також переконливими доказами корисності даної методики є перемоги учнів ЗОШ № 39 у спортивних змаганнях районного рівня, а саме: рік учасники вид спорту місце рівень змагань 2012-13 рр. дівчата волейбол 2 районні змагання 2013-14 рр. дівчата волейбол 2 районні змагання 2013-14 рр. дівчата баскетбол 3 районні змагання 2014-15 рр. дівчата волейбол 1 районні змагання 2014-15 рр. хлопці волейбол 2 районні змагання Висновок. Розвиток та вдосконалення координаційних здібностей є однією з найважливіших і невід’ємних складових процесу підготовки учнів до орієнтації в просторі, що є базовим компонентом безпеки життєдіяльності. Використання методики координаційної підготовки сприятиме швидкому та якісному засвоєнню елементів техніки гри у волейбол, збагаченню рухового досвіду учнів. Необхідно навчити учнів свідомо вибирати засоби і способи управління своїми рухами при впливах зовнішнього середовища на організм, що дозволяє створити необхідні умови для «виживання» у конкурентній боротьбі, характерної для змагальної ігрової діяльності. Розвиток координаційних здібностей потрібно розглядати як основний шлях для оволодіння ігровими навиками у спортивних іграх. Перспективи подальших досліджень. Мої наступні дослідження будуть спрямовані на експериментальне підтвердження ефективності запропонованої програми координаційної підготовки учнів на уроках фізичного виховання через спортивні ігри. ДОДАТКИ ДОДАТОК 1. УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області 15.07.2013 Итоги работы подразделений ГАИ на территории Запорожской области в первом полугодии 2013 года С начала текущего года, по состоянию на 01.07.2013 года, на территории Запорожской области зарегистрировано 513 дорожно-транспортных происшествия, в которых погибли 67 и пострадали 657 человека. За аналогичный период прошедшего года зафиксировано 471 ДТП, в которых 106 человек погибло и 565 пострадали. Из общего количества происшествий, с начала текущего года произошло 159 ДТП с участием пешеходов, в которых погибло 23 и пострадало 149 человек. Из них по вине пешеходов зарегистрировано 79 ДТП, в которых 17 человек погибли и еще 79 получили травмы разной степени тяжести. Из общего количества ДТП, произошедших за указанный период, в минувшем году произошло 176 происшествий с участием пешеходов, в которых погибли 32 и получили травмы 149 человек. Из общего количества ДТП с пешеходами, за указанный период 2012 года, зафиксировано 86 дорожных происшествия, в которых 19 человек погибли и 78 получили травмы по их собственной вине. Сравнивая текущий период с аналогичным периодом прошлого года следует отметить, что количество дорожно-транспортных происшествий уменьшилось на 6,1%, что составляет 181 случай (с 2984 до 2803). Вместе с тем, на 41 больше совершено аварий с потерпевшими, что составляет рост на 8,7%. Количество участников дорожно-транспортных происшествий уменьшилось на 6.0%, что составляет 351 особу (с 5876 до 5525), из них количество погибших уменьшилось на 36.8%, что составляет 39 человек (с 106 до 67), количество травмированных участников дорожного движения увеличилось на 16,3%, что составляет 92 человека (с 565 до 657). В поточном периоде на автодорогах области почти каждые 8 часов случалось ДТП с пострадавшими, практически через каждые 64 часа в аварии погибал человек. Аварии на дорогах в среднем за сутки приводили к травмам около 4-х участников дорожного движения. Тяжесть последствий ДТП в среднем составляет 13 погибших на 100 аварий с пострадавшими, при этом в Веселовском районе вышеуказанный показатель достиг 42,8, в Черниговском – 37,5, Приазовском – 30 и Вольнянском – 27,2. Рост аварийности на автодорогах наибольший в Гуляйпольском районе (123,5%), Черниговском (75%) и Новониколаевском (63,6%). В целом же, в среднем по области наблюдается снижение аварийности на 6,1%. Рост аварийности с пострадавшими наибольший в Черниговском районе (166,6%), Гуляйпольском (166,6%) и Приморском (91,6%). В среднем по области рост аварийности с пострадавшими на 8,7%. Число погибших в ДТП имеет наихудшую динамику в сравнении с аналогичным периодом : в Орджоникидзевском районе г.Запорожья (125%), Запорожском районе (100%), Ореховском районе (100%) и Приазовском районе (50%). В среднем по области количество погибших в ДТП уменьшилось на -37%. Динамика количества травмированных, в сравнении с предыдущим аналогичным периодом: в Приморском районе (180%), Черниговском (100%) и Гуляйпольском районе (100%). В среднем по области наблюдается рост числа травмированных в ДТП на 16%. ДТП по дням недели и часам суток. В поточном году в период с 1 по 6 месяц наибольшее количество ДТП зарегистрировано в июне (удельный вес составляет 24% от всех ДТП с пострадавшими в 2013 году). Наибольшее количество погибших в ДТП был в июне (удельный вес составляет 22,4% от всех погибших в 2013 году). Пик травматизма наблюдался в июне ( удельный вес составляет 25,3% от всех травмированных в 2013 року). В период анализируемого времени наибольшее количество происшествий зарегистрировано в пятницу (удельный вес составляет 17,9% от всех ДТП). Анализируя количество ДТП по времени суток, следует отметить пик аварийности, который приходится на 18 часов (в это время было совершено 8% от всех ДТП), что аналогично предыдущему периоду. В течение анализируемого периода наибольшее количество происшествий с пострадавшими зарегистрировано в субботу (удельный вес составляет 17% от всех ДТП с пострадавшими), что аналогично предыдущему периоду. Наибольшее количество пострадавших участников ДТП приходится на 18 часов (в это время было травмировано и умерло 8% от всех пострадавших в ДТП), что отличается от предыдущего периода, когда пик приходился на 18 часов. ДТП по видам и причинам Распространенными видами ДТП остается столкновение (58,4%), наезд на транспортное средство (13,3%), наезд на препятствие (13,8%), что в общем составляет 85% от всех ДТП. Наибольшее количество людей гибнет при следующих видах происшествий: столкновение (25,4%), наезд на препятствие (17,9%), наезд на пешехода (34,3%), которые составляют 77% от всех погибших на дорогах. Относительно травматизма наиболее значимыми являются столкновение (42,3%), опрокидывание (14.2%), наезд на препятствие (13,2%), наезд на пешехода (22,7%), которые составляют 92% от всех травматических случаев. Распространенными видами ДТП с пострадавшими остается столкновение (31,8%), опрокидывание (13,3%), наезд на препятствие (13,1%), наезд на пешехода (31,1%), что составляет 89% от всех ДТП с пострадавшими. Высока тяжесть последствий (количество погибших на каждые 100 ДТП с потерпевшими) наблюдается в происшествия, в которых происходят столкновения (25,4%), наезд на препятствие (17,9%), наезд на пешехода (34,3%), что составляет 77% от всех погибших в ДТП с пострадавшими. Относительно травматизма в ДТП с пострадавшими наиболее значительными являются столкновения (42,3%), опрокидывание (14,2%), наезд на препятствие (13,2%), наезд на пешехода (22,7%), которые составляют 92% от всех травматических случаев в ДТП с пострадавшими. Основными причинами происшествий, которые были совершены на протяжении отчетного периода, являются правила маневрирования -1492 ДТП или 52,7% от всех ДТП, а также несоблюдение дистанции (559 или 19,7%), превышение безопасной скорости (228 или 8,1%), нарушение правил проезда перекрестков (196 или 6,9%), управление транспортным средством в нетрезвом состоянии (53 или 1,9%). Причинами ДТП с пострадавшими, которые были совершены на протяжении отчетного периода, являются нарушения правил маневрирования -193 ДТП или почти 36,1% от всех ДТП с пострадавшими, а также превышение безопасной скорости движения (67 или 12,5%), несоблюдение дистанции (46 или 8,6%), неожиданный выход пешехода на проезжую часть (42 или 7,9%), переход через проезжую часть в неустановленном месте (36 илт 6,7%). 6 месяцев 2013 ДТП с пострадавшими ДТП Погибших Пострадавших 2012 2013 +/- % 2012 2013 +/- % 2012 2013 +/- % По городам области (где есть ДПС) 236 217 -8,1 33 23 -30,3 270 267 -1,1 По районам области (где есть ДТП) 192 243 26,6 46 36 -21,7 226 293 29,6 По дорогам госзначения 43 52 20,9 27 8 -70,4 69 97 40,6 ВСЕГО 471 512 8,7 106 67 -36,8 565 657 16,3 12.11.2013 Тиждень безпеки дорожнього руху. За минулі сім днів тижня з 4 по 10 листопада на вулично-шляховій мережі області сталося 18 ДТП, внаслідок яких передчасно пішли з життя п'ять людей, ще 20 отримали травми різного ступеня тяжкості. Всього ж з початку місяця зареєстровано 25 надзвичайних подій. В них загинуло 7 і травмовано 26 осіб. Половина осіб, які отримали тілесні ушкодження - пішоходи. Ще для п'яти, а це дві третини загиблих, отримані травми виявилися несумісними з життям. 11 з 13-ти що сталися за декаду ДТП за участю пішоходів сталася з вини водіїв. У більшості випадків наїзди відбувалися в темний час доби, що певною мірою вплинуло на створення аварійної ситуації. Два водія мопеда та мотоцикла в момент скоєння ДТП перебувало в стані алкогольного сп'яніння. Серед потерпілих - троє неповнолітніх 14, 16 і 17 років. Смертність внаслідок дорожньо-транспортних пригод, забирає щорічно в нашій країні близько 5000 осіб, а вся планета щорічно недораховується більше 1 млн. жителів, які стали жертвами дорожніх аварій, ще 50 млн. отримують травми. Організація Об'єднаних націй з метою привернення уваги громадськості до проблеми дорожнього травматизму, що року, починаючи з 2007 року проводить Тиждень безпеки руху. Не став винятком і рік нинішній. Хоча зростання кількості ДТП в нашій області вдається стримувати, але кількість дорожніх пригод, в результаті яких постраждало п'ять і більше осіб, порівняно з минулим роком, побільшало. У зв'язку з цим, з метою підвищення безпеки руху в період проведення Тижня з 11 по 17 листопада, на території області за порядком на дорогах будуть стежити і співробітники спецпідрозділу ДАІ МВС України «Кобра». Враховуючи той фактор, що найчастіше потерпілими в ДТП стають найбільш вразливі учасники руху - пішоходи, велосипедисти і мотоциклісти, а найбільша тяжкість наслідків спостерігається при управлінні транспортним засобом у стані сп'яніння, а так само в результаті недотримання швидкісного режиму, в рамках Тижня планується проведення спеціальних заходів під умовною назвою «Пішохід», «П'яний за кермом - злочинець» і «Швидкість». Так само в ході Тижня увагу водіїв буде залучено до неповнолітніх учасників дорожнього руху. Оскільки виключити ймовірність виникнення аварійних ситуацій на дорогах і вулицях поки що не вдається, необхідно бути готовими до надання негайної швидкої медичної допомоги потерпілим. Автопробіги, відвідування навчальних закладів, бесіди в колективах автопідприємств, зайнятих перевезенням пасажирів, звернення до жителів області через засоби масової інформації допоможуть привернути увагу населення до проблем безпеки дорожнього руху сприятимуть зменшенню кількості нещасних випадків на дорогах. ДОДАТОК № 2 КАРТКИ З ЗАВДАННЯМИ. М`яч, Картка№1. що падає. Вудочка. Картка№2 Влуч у ціль. Картка№3 Нижня пряма подача м`яча через сітку. І.П. Середня стійка волейболіста. Голову тримати прямо, дивитися в сторону подачі. Дозування: зробити 5-7 повторів. Картка№ 4 Верхня пряма подача. І.П. Стійка волейболіста: ліва нога попереду, права – позаду. Перевести погляд на м`яч, лікоть знаходиться у площині ударного руху. Найкраще місце для контакту кисті з центром м`яча – основа долоні. Дозування: зробити 5-7 повторів. Картка №5 Передача двома руками зверху. Її головна перевага є в надійності і точності. При виконанні цієї передачі ноги гравця зігнуті в колінах, руки винесені перед обличчям так, що великі пальці знаходяться приблизно на рівні очей. Конці пальців утворюють овал в формі ковша. Пальці оптимально напружені. Вправа виконується в парах,біля стінки або над собою для спеціальної медичної групи. Дозування: 5-7 передач кожному гравцю. Картка №6 Картка №7 Вправа виконується в парах,біля стінки або над собою. Для спеціальної медичної групи на місці. Дозування: 5-7 передач кожному гравцю Ловіння і передача м`ча на місці і в русі. Виконується в парах. Дозування 5-7 передач. Картка№8 Ловіння і передача м`ча на місці і в русі двома руками: 1. Від грудей. Дозування: 5-7 повторів. 2. Від підлоги. Дозування: 5-7 повторів. 3. Зверху двома руками. Дозування: 5-7 повторів. Картка№9 Кидок м`ча у кошик з подвійним кроком. Виконується з веденням м`яча правою або лівою рукою. М`яч під ліву або праву ногу береться у дві руки, робиться два кроки, кидок виконується у стрибку. Приземлення тільки після кидку м`яча у кошик. Дозування: 3-5 повторів з центру, праворуч та ліворуч. Картка№ 10 Гра «Передав м`яч – сів» Картка № 11 ДОДАТОК 3 Результати тематичних атестацій учнів 7 класу з тем: «волейбол», «баскетбол» № з/п П.І.Б. учня ТА Волейбол ТА Баскетбол 1 Астаф’єв Ігор 10 7 2 Белябля Поліна 10 вибула 3 Біляк Станіслав 4 1 4 Бондаревський Валерій 9 8 5 Вахненко Дмитро 9 вибув 6 Грущенко Марина звільнена 9 7 Гусак Кирило 9 4 8 Гнібіденко Олег 9 вибув 9 Гужва Олександр 4 Зар. 10 Д’яченко Карина 10 звільнена 11 Єрмілов Владислав 11 10 12 Жупаненко Ілля 12 11 13 Зубікова Анна 11 10 14 Кас’ян Андрій 8 7 15 Клещевнікова Олек 10 10 16 Курта Єва звільнена звільнена 17 Муха Михайло 11 12 18 Неліпа Мирослава 8 11 19 Панченко Олена звільнена звільнена 20 Півень Аліна 12 9 21 Пономаренко Дар’я 10 10 22 Порвін Семен 11 10 23 Рагімов Артур 11 10 24 Рогозін Роман 11 10 25 Сапронова Олександра 11 11 26 Сьомченко Костянтин 7 4 27 Тернопольська Яна 10 10 28 Ткаченко Мар”я 12 10 29 Корковий Данило 7 7 30 Сушко Максим - 10 Волейбол: високий рівень – 16 достатній рівень – 8 середній рівень – 2 Баскетбол: високий рівень – 14 достатній рівень – 6 середній рівень – 3 Результати тематичних атестацій з тем: «волейбол», «баскетбол» 7 класу 2011-2012 н.р. № з/п П.І.Б. учня ТА волейбол ТА Баскетбол 1 Арусоо Михайло 11 10 2 Абрамов Микола 8 8 3 Веремйова Дар’я 12 10 4 Кащеєв Ярослав 10 9 5 Коваленко Антон 12 11 6 Лазарєва Софія 11 10 7 Міщенко Анастасія Зар. Зар. 8 Мостович Дмитро 9 9 9 Мудра Ганна 10 10 10 Мудрий Андрій 11 Звілн. 11 Налітко Валерія 8 8 12 Неклеса Максим 8 9 13 Постовий Давид 10 10 14 Рибка Костянтин 8 8 15 Рудь Вікторія 11 11 16 Свинарьова Єлизавета 9 10 17 Тихоновська Єлизавета 11 10 18 Тюнін Олег 10 11 19 Хмарський Владислав 5 11 20 Чумак Дмитро 10 10 21 Угіров Гліб 7 7 22 Катенко Валег 8 9 23 Балабан Ангеліна 9 8 Волейбол: високий рівень – 12 достатній рівень – 9 середній рівень – 1 Баскетбол: високий рівень – 12 достатній рівень – 9 середній рівень – 0 Список використаних джерел 1. Бернштейн Н.А. О ловкости и ее развитии / Н.А.Бернштейн. – М.: Фізкультура и спорт, 1991. – 228 с. 2. Верхошанский Ю. В. Основы специальной физической подготовки спортсмена / Ю. В. Верхошанский. – М.: Физкультура и спорт, 1998.-331 с. 3. Волейбол: навч. Программа для дитячо-юнацьких спорт. шкіл, спеціаліз. дитячо-юнацьких шкіл олімпійського резерву, шкіл вищої спорт. майстерності / підгот.Ю. Г. Затворницький, В.В. Туровський, Ю.Г. Крюков. – К. [Б.В.], 1993.- 174 с. 4. Волейбол: учебник для вузов / под общ. ред. А. В. Беляева, М. В. Савина – 3-е изд., перераб. и доп.. - М.: Физкультура и спорт, 2006.- 360 с. 5. Денисов М.В. Сопряженный метод как фактор, способствующий оптимизации процесса совершенствования элементов техники волейбола / М.В. Денисов // Теория и практика физической культуры. – 2007. - №4. – с. 40-42. 6. Лях В. И. Координационные способности школьников / В. И. Лях. – Минск: Плымя, 1989. – 160 с. 7. Лях В. И. О концепциях, задачах, месте и основных положениях координационной подготовки в спорте / В. И. Лях, Е. Садовски // Теория и практика физической культуры. -1998. - № 2. с. 56-59. 8. Мещерякова О. Н. Оптимизация технико-тактической подготовленности юных волейболисток на основе развития специальной ловкости: автореф.дис. …. канд. пед. наук / О. Н. Мещерякова. – Спб., 1994.- 18 с. 9. Платонов В. Н. Координация спортсмена и методика ее совершенствования: учеб. метод. пособие / В. Н. Платонов, М.М. Булатова. – К.: КГИФК, 1992. – 54 с. 10. Спортивные игры: техника и тактика обучения: учебник / под ред. Ю. Д. Железняка, Ю. М. Портнова. – М.: Академия, 2001.- 520 с. 11. Фарфель В. С. Управление движениями в спорте / В. С. Фарфель. – М.: Физкультура и спорт, 1975. - 208 с. 12. Фомин Н.А. Физиологические основы двигательной активности / Н. А. Фомин. – М.: Физкультура и спорт, 1991. – 224 с. Використані матеріали. 1. Додаток 1 - http://www.dai-zp.gov.ua/inform_10_0_65.html 2. http://ua.convdocs.org/docs/index-233691.html

Джерело: http://alexguba2015.jimdo.com
Категорія: м.Запоріжжя | Додав: (24.03.2016) | Автор: Губа Олександр Григорович E
Переглядів: 954 | Рейтинг: 3.0/4
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
 
 

Вхід на сайт

Пошук

Архів записів


Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • ІнтерБрама
  • Кафедра менеджменту
  • Портал інклюзивної освіти
  • Інновації та інноватика

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

     

    Copyright MyCorp © 2024
    Безкоштовний хостинг uCoz