ГоловнаРеєстраціяВхід Освіта Запорізького краю 2016 П`ятниця, 29.03.2024, 17:55
  Виставкова зала Вітаю Вас Гість | RSS

 
 
Головна » Статті » ВИСТАВКОВА ЗАЛА » Запорізький район

Розвиток критичного мислення на уроках біології. У Р О К Б І О Л О Г І Ї у 8 класі.
Розвиток критичного мислення на уроках біології. Доповідь У Концепції загальної середньої освіти зазначено: «Освіта XXI століття - це освіта для людини, а її стрижень - розвиваюча, культуротворча домінанта; виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, уміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовуючи набуті знання і вміння для творчого розв'язання проблем...». Перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру навчання об'єктивно потребує нових підходів до організації навчально-виховного процесу, зокрема навчання географії. Радикальні зміни, які відбуваються в сучасному вітчизняному освітньому середовищі і віддзеркалюють тенденції розвитку світової освіти, особливо акцентують необхідність переорієнтації шкільного навчального і виховного процесу на забезпечення умов формування учня - громадянина розвинутого демократичного суспільства, якому притаманна динаміка соціального прогресу, прискорене зростання інформаційного потоку і, відповідно, розмаїття ідей і поглядів. Тому пріоритетними є здатність і готовність людини аналізувати отриману інформацію, перевіряти й переосмислювати її, самостійно встановлювати істину, приймати рішення й аргументовано захищати свою позицію. Біологія у світовій школі є одним з традиційних, класичних предметів. Його викладання розпочалося значно раніше, ніж інших гуманітарних та природничих дисциплін, що пояснюється майже вродженим бажанням людини пізнати середовище, в якому вона живе. В останній час зростає усвідомлення того, що біологія – це чи не єдиний предмет, який одночасно формує знання як природничого, так і гуманітарного профілю. Шкільна біологія формує комплексне, системне уявлення про Землю як про планету людей, тобто формує світогляд учня. Головною метою навчання біології є формування у свідомості учня об’єктивної картини світу, одночасно виховувати його як особистість, здатну до активної діяльності й застосування отриманих знань і вмінь у різних життєвих ситуаціях. Відомий англійський методист Норман Грейвз ще у 80-х роках минулого століття дійшов висновку, що у розвитку шкільної біології в усьому світі можна виділити три послідовні етапи, кожному з яких відповідає певний характер освіти. Перший етап він назвав «енциклопедичний», маючи на увазі, що на цій сходинці учні отримують різноманітні відомості про Землю. Головним методичним прийомом є репродуктивні відтворення біологічної інформації. Перехід до другої стадії змінює мету біологічної освіти, яку можна сформулювати як вивчення проблем взаємодії суспільства і навколишнього середовища, переважно у розрізі окремих країн та регіонів. Методичні акценти зміщуються в бік прищеплення учням смаку саме до такої проблематики. Третій етап характеризується тенденцією до злиття біології з іншими гуманітарними дисциплінами в рамках єдиних інтегрованих програм, вивченням цілісності природних та соціальних систем, особливостей їх взаємодії. Серед методичних прийомів переважають творчі, які базуються на проблемному підході вивчення біології, вмінні аналізувати, синтезувати отриману інформацію. Підготовка учнів до взаємодії, до розвитку навичок критичного мислення нині, на моє переконання, є надзвичайно важливою. Як свідчать дослідження, переважна більшість школярів не володіє такими логічними операціями, як аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, порівняння. Це може стати причиною прийняття невиважених рішень ними в майбутньому, загрозою для демократичних перспектив України, зменшенням конкурентоспроможності наших фахівців у світі. Отже, першочерговим завданням вважаю розвиток в учнів на уроках біології такого типу мислення, який допоможе їм адекватно оцінювати нові обставини та формувати стратегію подолання проблем, що виникатимуть. Тому й обрала для вивчення методичну проблему «Розвиток критичного мислення учнів на уроках біології». Проблема, над якою працюю, у методиці навчання біології недостатньо вивчена, хоча є актуальною. Про це свідчать ті наукові дослідження, які останнім часом з'явилися в педагогічній науці. Серед них праці щодо сутності критичного мислення Дж.Андерсена, Д.Дьюї, Дж.Стіл, С.Міллера; обґрунтування специфіки критичного мислення Ж.Піаже, Л.Виготського; характеристики методів і форм організації навчальної діяльності учнів за технологією критичного мислення С.Терно, О.Марченко, Н.С. Колосова, Н.В. Вукіна, Н.П. Дементієвська, В.М.Макаренко, О.О.Туманцова. Саме їхні наукові праці, методичні та практичні рекомендації стали основою для розробки обраної мною проблеми. Оскільки метою технології критичного мислення на уроках біології є допомога учням в оволодінні певними прийомами обробки інформації, у формуванні вмінь робити логічні висновки, приймати обґрунтовані рішення, розвивати відкритість до сприйняття думок інших, давати оцінку розумовому процесу, спрямованому на результат, вважаю своїми пріоритетними завданнями: - оволодіти певними прийомами, які в сукупності створюють перевірену на практиці ефективну методологію опрацювання інформації; - розвивати в учнів здатність до формулювання самостійних суджень, спрямованість на творчу мисленнєву діяльність, а не на репродуктивне мислення, що базується на жорстких алгоритмах; - розвивати самокорекцію, яка скерована на використання критичного мислення як методу, зверненого на виправлення чи покращення власних суджень, вмінь; - створити систему вправ і завдань, які спрямовані на розвиток критичного мислення в учнів. Реалізація проблеми розвитку критичного мислення учнів на уроках біології спонукала мене внести певні зміни до організаційних і методичних основ уроку, окреслених у традиційній методиці. Отож і виникла необхідність використовувати інтерактивні методи і прийоми, які б дали можливість сформувати в учнів ключові компетентності: соціальну, практичну, інформаційну. Оскільки урок за технологією критичного мислення «має певну структуру та складається з п'яти основних етапів: розминки, обґрунтування навчання, актуалізації, усвідомлення змісту та рефлексії», це спонукало мене на створення методичного та дидактичного забезпечення кожного з етапів і вибір найбільш ефективних методів і прийомів для розвитку критичного мислення учнів на кожному етапі уроку. На уроці за технологією розвитку критичного мислення етап «Розминка» замінює організаційні моменти традиційного уроку. Головна його функція -створення сприятливого психологічного клімату, що допомагає кращому засвоєнню навчального матеріалу, психічному розвантаженню учнів, активізації емоційності, розумової діяльності, зосередженню на конкретному. Доцільними під час цього етапу уроку є використання вправ «Закінчи речення», складання сенкана,«Ключових слів», що дають можливість розвивати прогностичні вміння школярів. Етап «Обґрунтування навчання» передбачає визначення мети уроку і сприяє розвиткові внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми з географії. Переконана, що лише тоді, коли учні розуміють конкретну практичну значимість для кожного з них навчального матеріалу і чітко знають, що вимагатиметься від них на уроці, вони критично ставляться до свого суб'єктивного досвіду, засвоюючи глибше навчальний матеріал. Оптимальними методами, що використовую на цьому етапі уроку, вважаю евристичні («Прес», написання есе) та стимулюючі («Сюрприз», «Ключові слова»), мета яких допомогти учням усвідомити, де й яким чином здобуті знання можуть бути використані в подальшому вивченні біологічних тем, в особистому житті учня. Одне з головних завдань етапу «Актуалізація» - викликати зацікавленість, інтерес, схвилювати, спровокувати учнів пригадати те, що вони знають. Саме цьому підпорядковані методичні прийоми, які створюють умови для самостійного здобуття знань: «Знаємо - бажаємо дізнатися — дізналися», «Асоціативний кущ», «Діаграма Вена». Це дає можливість розвивати такі вміння і навички критичного мислення, як гнучкість в адаптуванні до життєвих ситуацій, самостійність у прийнятті рішень, уміння бачити і формулювати проблему, знаходити шляхи її раціонального вирішення. Першочерговою метою етапу уроку «Усвідомлення змісту навчального матеріалу» є розвиток умінь критично працювати з інформацією, виділяти найголовніше й найсуттєвіше, висувати й обґрунтовувати гіпотези вирішення проблеми, робити узагальнення, зіставляти з аналогічними або альтернативними варіантами розв'язання, установлювати закономірності, робити аргументовані висновки. Доречно, на мою думку, використовувати комп'ютерні публікації, веб-сайти, створені учнями за допомогою Міжнародної програми «Intel® Навчання для майбутнього», критичне читання тексту самостійно, у парах, його аналіз, застосування різних методів і прийомів: «Обери позицію», «Дискусія», складання понятійної таблиці, «Так – Ні», «мандрівки» по лісу. На уроках біології в основній школі надаю перевагу завданням і вправам проблемно-пошукового характеру, які розвивають аналітичні вміння учнів. Навчаю складати й працювати учнів з опорами, схемами, логічними ланцюжками, що дає можливість переходити від спостережень і досліджень до висновків і узагальнень. На етапі усвідомлення змісту навчання на уроках у старшій школі активізую пізнавальну діяльність учнів. Переконана, що завдання дослідницького характеру розвивають критичне мислення. Серед розмаїття інновацій, які впроваджую в практику роботи, виділила метод проектів - найважливіший чинник критичного мислення. Це особливий вид інтелектуальної діяльності учнів, шлях задуму та ідей, широкий спектр творчості. Під час проектної діяльності учні навчаються планувати свою роботу, визначати проблему, шукати шляхи розв'язання її, систематизувати матеріал, аргументувати думки, розвивати практичні вміння, комунікативні здібності, презентувати свою роботу перед аудиторією тощо. Робота над проектами потребує ґрунтовної підготовки учнів. Із цією метою розробила пам'ятку щодо технології підготовки проекту, критерії оцінювання його. Продемонструвати свої знання, практичне застосування їх, усвідомити з критичної точки зору, що було зроблено, мої учні можуть під час заключної частини уроку - «Рефлексії». Які ж ознаки критичного мислення вони виявляють? Уміння самостійно працювати з інформацією, розвивати власний інтелект, практичні вміння роботи з географічною картою; здатність приймати незалежні та продумані рішення. Використовую на етапі рефлексії картки самооцінки, таблиці контролю і самоконтролю, тестування, виконання творчих завдань, вправи «Рюкзак», «Сюрприз», «Діаграма Вена», складання сенкану. Переконана, що зазначені вище методи і прийоми розвитку критичного мислення, забезпечують глибоке усвідомлення навчального матеріалу на уроках географії, впливають на знання учнями змісту географічних понять, термінів, причинно-наслідкових явищ і закономірностей, розвивають предметні вміння й навички школярів, їхню активність, ерудицію, творче мислення, а найголовніше - методична система «критичне мислення» дає можливість взаємодіяти двом рівноправним учасникам навчально-виховного процесу - учневі і вчителеві. Запроваджуючи методи формування і розвитку критичного мислення, я усвідомлюю, що навчити учнів мислити критично з першого уроку не можливо. Критичне мислення формується поступово, воно є результатом кропіткої роботи, з уроку в урок, з року в рік. Тому намагаюся на уроках створити умови, які б стимулювали в учнів формування критичного мислення, розвивали здатність до самостійного мислення та самовизначення: - час(учні повинні мати достатньо часу для власної пізнавальної роботи); - очікування ідей(учні повинні розуміти, що вони є генераторами ідей, - пропозицій, гіпотез тощо); - цінування думок інших(учні повинні вміти слухати та цінувати думки інших, узагальнювати отриману інформацію для формулювання власних думок); - віра в сили учнів(учні мають бути впевнені, що можуть власними роздумами допомогти у вирішенні загальної проблеми); - активна позиція(учні повинні займати активну позицію у навчальному процесі). Для постійного відстеження розвитку критичного мислення у школярів, починаючи з 6 класу, проводжу діагностичний моніторинг: анкетування, тести, експертні оцінки, самооцінку навчальної діяльності. Використовую схему аналізу рівня розвитку критичного мислення учнів на уроках географії. Моніторингові дослідження дають значну за кількістю і якістю інформацію, аналіз якої дозволяє виявляти динаміку розвитку в учнів критичного мислення, оцінювати діяльність школярів не тільки за кінцевим результатом, але й спланувати індивідуальну роботу. Реалізуючи проблему «Розвиток критичного мислення учнів на уроках біології», переконуюся, що тільки ті знання, до яких учень прийшов через власну діяльність пізнання, самооцінку, стають міцним його надбанням, допомогають знаходити правильні рішення проблем , які виникають не тільки в шкільному, але й в повсякденному житті, виховують особистість. Головне - пам'ятати, що критичне мислення - це не критика недоліків, а вміння визначати проблему й виробляти оптимальну стратегію її розв'язання – це і є шлях до досягнення мети, шлях до успіху. Адже ще американський філософ і педагог Джон Дьюї говорив: «Тільки борючись із конкретною проблемою, відшукуючи власний вихід із сформованої ситуації, учень дійсно думає». Вчитель біології першої категорії Юльївського НВК Філіпченко М.І

Джерело: http://filiphenko.blogspot.com/
Категорія: Запорізький район | Додав: (15.03.2016) | Автор: Філіпченко Маргарита Іванівна E
Переглядів: 1198 | Рейтинг: 2.5/6
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
 
 

Вхід на сайт

Пошук

Архів записів


Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • ІнтерБрама
  • Кафедра менеджменту
  • Портал інклюзивної освіти
  • Інновації та інноватика

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

     

    Copyright MyCorp © 2024
    Безкоштовний хостинг uCoz